8.3. Розчленовані та нерозчленовані зародки.

Залежно від ступеня диференціації зародки рослин ділять на розчленовані і нерозчленовані. У більшості родин покритонасінних зародки розчленовані, тобто тіло зародка диференційоване на окремі органи:сім’ядолі, підсімядольне коліно, брунечка з зачатками стебла і листків, зачатковий корінь і кореневий чохлик (Рис. 108.)

Рис.108. Типи зрілого зародка.

А – прямий зародок Nicotiana glauca; Б - зігнутий зародок Lycopersicum esculentum;

В – закручений Сuscuta luрulіfоrmis; Г, Д – недорозвинені зародки Pleodendron macrantum і Asimia triloba; E - зародок Tilia parviflora з розсіченими сім’ядолями; Ж- зародок з одною сім’ядолею у Carex grayana; З – недиференційований п’ятиклітинний зародок Vоуrіеllа раrvіflоrа; И - недиференційований багатоклітинний зародок Cepripedium insigne; K - Avena sativa. Зародок (11) у зернівці невеликий, а більше ендосперм (1). 1- 2 – щиток – сім’ядоля; 3 – колеоптиль; 4 – брунечка, перші 2-4 листки з зачатком стебла; 5 – епібласт; 6 – корінець; 7 – чохлик; 8 – колеориза; пс – перисперм.

За будовою розчленованих зародків покритонасінні ділять на два класи: дводольні і однодольні. Перші фази розвитку зародка проходять у обох класах однаково, відмінності виникають з моменту закладання точки росту і горбочків сім’ядолей на стадії багатоклітинного проембріо.

Та не завжди зародок зрілої насінини достатньо розвинений і розчленований. Зріле насіння деяких дводольних і однодольних рослин може мати недорозвинені, слабо розчленовані зародки, тобто дуже малі і у яких нечітко виражені окремі органи, так і зовсім нерозчленовані, редуковані, тобто такі, які до повного дозрівання насіння залишаються недиференційованою клітинною масою (Рис 108, И). Інколи нерозчленований, редукований зародок на час дозрівання насіння має лише кілька клітин.

Грушвицький (1963, 1971) звертає увагу на значення неповного розвитку зародка у зрілому насінні. Він розрізняє два типи зрілого насіння з недорозвиненими зародками, філогенетичне значення яких різне. У одних рослин насіння крупне, розвинений ендосперм і дуже малий не повністю розвинений, але диференційований зародок, розвиток і збільшення якого відбувається після відокремлення насіння від материнського організму, як, наприклад, у женьшеню (Мagnoliales, Ranales, Araliales…)

У других рослин насіння дуже дрібне, ендосперм часто не утворюється, зародки недиференційовані, рудиментарні, як у орхідей (Orchidaceae, Liliacea, Rafflesiaceae…), -

тобто це представники ефемерних, сапрофітних, епіфітних, паразитних рослин, пристосованих до специфічних умов життя. Зародок Оrоbаnсhасеае складає овальна маса меристематичної паренхіми, у якій не помітна ні внутрішня, ні зовнішня диференціація. У такому стані зародок перебуває аж до проростання насінини. Зародок орхідей складається з 6-100 слабодиференційованих клітин з густою гранульованою цитоплазмою і чітко виразним ядром (Черевченко, Лаврентьєва, Иванников, 2008). А в зародка повитиці відсутні зачатки корінця і сім’ядолі.

Звично у дводольних утворюється дві сім’ядолі, але у деяких випадках їх може бути декілька або одна. Наприклад, у Соlа vеrа зрідка зародки мають по чотири сім’ядолі (тетракотилія), у Орuntіа dіllеnіі - п’ять (пентакотилія). Трисім’ядольні (трикотилія) і «однодольні» зародки зустрічаються у дводольних значно частіше, ніж 4-и і 5–исім’ядольні. Серед дводольних тератологічні зміни в числі сім’ядолей – явище нерідке, серед однодольних – навпаки дуже рідко.