- •Методи вивчення в фітоембріології: методики вивчення на фіксованому матеріалі та живих об’єктах
- •2.1 Органогенія квітки.
- •2.2 Будова квітки. Морфологічне різноманіття квіток та статевих форм рослин
- •2.3 Детермінація статі у рослин. Зміна статі у рослин. Практичне значення вивчення проблеми статі у рослин.
- •2.4. Перехід до цвітіння. Утворення квітки. Авс- модель генетичного контролю формування органів квітки.
- •2.1.Органогенія квітки.
- •2.2.Будова квітки. Морфологічне різноманіття квіток та статевих форм рослин
- •Детермінація статі у рослин. Зміна статі у рослин. Практичне значення вивчення проблеми статі у рослин.
- •2.4. Перехід до цвітіння. Утворення квітки. Авс-модель генетичного контролю формування органів квітки.
- •1) Меристема не здатна утворювати іншу кількість листків (детермінована);
- •2) Меристема отримує сигнал від листків за яким «оцінює» їх число.
- •1) Просторову розмітку флорального примордію;
- •2) Визначення долі (призначення) закладених органів (developmental fate).
- •3.6.1.Життєздатність пилку і способи її збереження
- •3.7. Порушення нормального розвитку пилку.
- •3.1. Пиляк і тичинкова нитка.
- •3.2.1 Простий і складний пилок
- •3.3. Формування пилкового зерна і утворення чоловічого гаметофіту
- •3.3.1. Утворення оболонки пилкового зерна
- •3.3.2.Поділ ядра мікроспори при утворенні чоловічого гаметофіту
- •3.4. Величина і форма пилкових зерен.
- •3.5. Проростання пилкових зерен
- •3.6. Швидкість проростання пилкових зерен та росту пилкових трубок.
- •Життєздатність пилку і способи збереження життєздатності пилку.
- •3.7. Порушення нормального розвитку пилку.
- •4.2 Розвиток і будова насінного зачатка. Інтегументи, нуцелус, мікропіле, халаза.
- •4.3.Типи насінного зачатка (нз)
- •4.4. Утворення макроспор. Розвиток зародкового міхура Polygonum-типу
- •4.5. Класифікація типів зародкового міхура (зм).
- •5.1 Запилення
- •5.1.2.Самозапилення
- •5.1.3.Перехресне запилення.
- •Пристосування для запобігання самозапиленню
- •5.3 Проростання пилку Увага ! це повтор с.42
- •5.3.1 Розпізнавання в системі пилок – приймочка.
- •5.3.2. Алелі самостерильності і несумісності у рослин (алелі гена s)
- •6.1.2 Швидкість росту пилкової трубки за різних способів і умов
- •6.1.3. Шляхи проникнення пилкової трубки в зародковий міхур.
- •6.2. Подвійне запліднення. С. Г. Навашин (1857 – 1930) - автор відкриття
- •6.2.1 Злиття гамет. Типи подвійного запліднення.
- •6.3. Біологічне значення подвійного запліднення.
- •7. 1.2 . Утворення ендосперму.
- •7.1.3..Типи розвитку ендосперму.
- •7.1.5. Функціональне значення ендосперму.
- •Ембріогенез
- •Перше ділення заплідненої яйцеклітини. Передзародок (проембріо)
- •8.3. Розчленовані та нерозчленовані зародки.
- •8.4.Типи розвитку зародка дводольних.
- •8.5 Розвиток зародка злаків Проблема однодольності
- •8.5.1.Ультраструктура і біохімія зародка.
- •8.6.Утворення насіння.
- •8.7.Проростання і життєздатність насіння
- •8.8. Утворення плодів.
- •8.8.1 Партенокарпія
- •9.2. Класифікація поліембріонії за м.С.Яковлєвим
- •9.3. Про інші властивості поліембріонії.
- •9.4.1.Партеногенез
- •9.4.2.Апогаметія
- •9. 4. 3. Апоспорія
- •9.4.4 Адвентивна ембріонія
- •9.4.5.Причини виникнення апоміксису.
- •9.4.7.Апоміксис і еволюція.
- •10.2 Тривалість збереження життєздатності насіння
- •10.3.1 Видові особливості і умови формування насіння
- •10.3.2 Вологість насіння.
- •10.3.3.Температура і доступ повітря.
- •10.3.5. Життєздатність насіння бур’янів
- •10.4. Фізіологічні причини старіння насіння
- •10.5. Методи визначення життєздатності насіння
- •10.6. Зберігання насіння
- •10.6.1. Принципи і практика довготривалого зберігання насіння
- •10.6.2. Розробка режимів зберігання насіння.
- •10.7 Вплив світла на проростання насіння
- •10. 01 Морфологія насіння
6.3. Біологічне значення подвійного запліднення.
Подвійне запліднення притаманне покритонасінним чим і вирізняє їх від інших груп рослинного царства. У чому ж тоді сенс подвійного запліднення? Точної відповіді на це запитання не існує, висловлено лише декілька припущень стосовно того як інтерпретувати злиття другого спермію з ядром центральної клітини. С.Г.Навашин вважав це явище звичним статевим актом, а утворений в результаті ендосперм прирівнював до видозміненого утвореного із зиготи зародка. Призначенням ендосперму є живлення зародка насінини.
Е.Страсбургер розцінював запліднення ядра центральної клітини як «вегетативне» запліднення на відміну від «генеративного», що відбувається при заплідненні яйцеклітини.
Р.А. Брік і Д.С. Купер (1947) пз у покритонасінних вважали своєрідною компенсацією
сильної редукції жіночого гаметофіту, і воно посилює активність ендосперму як гібридної тканини. Подібної думки дотримувався і Козо-Полянський (1949).Він вважав, що участь спермію в утворенні ендосперму привело до того, що їжа (поживні речовини) зародка стала не чисто материнською, як у голонасінних, а гібридною.
Банникова В.П. і Хвединіч О.О.(1982) вважають, що біологічний сенс подвійного запліднення полягає в тому, що поява ендосперму з подвійною спадковістю значно посилює життєздатність і пристосованість покритонасінних до умов існування.
СР: опрацювати розділ 6.:
1.Суть подвійного запліднення.
3.Типи подвійного запліднення
4. Методи вивчення процесу подвійного запліднення.
5. Біологічне значення подвійного запліднення
Л – ура:
Банникова В.П. Хведынич О.А. Основы эмбриологии растений.К.: Наукова думка, 1982. с.69 - 85;
Поддубная-Арнольди В.А. Цитоэмбриология покрытосеменных растений. М.: Наука.1976. с.9-17; 220 - 260
Розділ 7
ЕНДОСПЕРМОГЕНЕЗ
7.1. Формування первинного ядра – родоначальника ендосперму.
7.1.2.Утворення ендосперму.
7.1.3.Типи розвитку ендосперму.
7.1.4. Каріологія ендосперму.
7.1.5. Функціональне значення ендосперму.
7.2. Перисперм.
7.1. Формування первинного ядра – родоначальника ендосперму.
Після запліднення у зародковому мішку із первинного ядра розвивається ендосперм, а із заплідненої яйцеклітини – зародок.
Що таке ендосперм? Ендоспермом називають тканину, що утворюється в результаті низки поділів первинного ядра.
Під час утворення ендосперму у більшості покритонасінних відбувається злиття трьох ядер. При цьому можливі наступні випадки:
1). Верхнє (Р1) і нижнє (Р2) полярні ядра зливаються з утворенням вторинного, або центрального ядра зародкового мішка, яке потім зливається з одним із сперміїв (sр). В результаті злиття полярних ядер зі спермієм (Р1) + (Р2 ) + sр виникає первинне ядро ендосперму. Так відбувається у переважній більшості випадків.
2).Злиття обох полярних ядер і спермію відбувається одночасно (Р1 + Р2 + sр).
3).Спермій спочатку зливається з верхнім полярним ядром, потім запліднене верхнє полярне ядро зливається з нижнім полярним ядром (Р1+ sр) + Р2 .
4). Спермій спочатку зливається з нижнім полярним ядром, потім запліднене нижнє полярне ядро зливається з верхнім полярним ядром (Р2 + sр) + Р1.
Та інколи при утворенні первинного ядра ендосперму спермій зливається тільки з одним ядром або ендосперм утворюється без запліднення і навіть без попереднього злиття полярних ядер, тобто із одного полярного ядра, що спостерігається у деяких
4-, 5-, 6- ядерних зародкових мішках. У такому разі ендосперм буде не триплоїдним, а диплоїдним чи гаплоїдним.
