- •Методи вивчення в фітоембріології: методики вивчення на фіксованому матеріалі та живих об’єктах
- •2.1 Органогенія квітки.
- •2.2 Будова квітки. Морфологічне різноманіття квіток та статевих форм рослин
- •2.3 Детермінація статі у рослин. Зміна статі у рослин. Практичне значення вивчення проблеми статі у рослин.
- •2.4. Перехід до цвітіння. Утворення квітки. Авс- модель генетичного контролю формування органів квітки.
- •2.1.Органогенія квітки.
- •2.2.Будова квітки. Морфологічне різноманіття квіток та статевих форм рослин
- •Детермінація статі у рослин. Зміна статі у рослин. Практичне значення вивчення проблеми статі у рослин.
- •2.4. Перехід до цвітіння. Утворення квітки. Авс-модель генетичного контролю формування органів квітки.
- •1) Меристема не здатна утворювати іншу кількість листків (детермінована);
- •2) Меристема отримує сигнал від листків за яким «оцінює» їх число.
- •1) Просторову розмітку флорального примордію;
- •2) Визначення долі (призначення) закладених органів (developmental fate).
- •3.6.1.Життєздатність пилку і способи її збереження
- •3.7. Порушення нормального розвитку пилку.
- •3.1. Пиляк і тичинкова нитка.
- •3.2.1 Простий і складний пилок
- •3.3. Формування пилкового зерна і утворення чоловічого гаметофіту
- •3.3.1. Утворення оболонки пилкового зерна
- •3.3.2.Поділ ядра мікроспори при утворенні чоловічого гаметофіту
- •3.4. Величина і форма пилкових зерен.
- •3.5. Проростання пилкових зерен
- •3.6. Швидкість проростання пилкових зерен та росту пилкових трубок.
- •Життєздатність пилку і способи збереження життєздатності пилку.
- •3.7. Порушення нормального розвитку пилку.
- •4.2 Розвиток і будова насінного зачатка. Інтегументи, нуцелус, мікропіле, халаза.
- •4.3.Типи насінного зачатка (нз)
- •4.4. Утворення макроспор. Розвиток зародкового міхура Polygonum-типу
- •4.5. Класифікація типів зародкового міхура (зм).
- •5.1 Запилення
- •5.1.2.Самозапилення
- •5.1.3.Перехресне запилення.
- •Пристосування для запобігання самозапиленню
- •5.3 Проростання пилку Увага ! це повтор с.42
- •5.3.1 Розпізнавання в системі пилок – приймочка.
- •5.3.2. Алелі самостерильності і несумісності у рослин (алелі гена s)
- •6.1.2 Швидкість росту пилкової трубки за різних способів і умов
- •6.1.3. Шляхи проникнення пилкової трубки в зародковий міхур.
- •6.2. Подвійне запліднення. С. Г. Навашин (1857 – 1930) - автор відкриття
- •6.2.1 Злиття гамет. Типи подвійного запліднення.
- •6.3. Біологічне значення подвійного запліднення.
- •7. 1.2 . Утворення ендосперму.
- •7.1.3..Типи розвитку ендосперму.
- •7.1.5. Функціональне значення ендосперму.
- •Ембріогенез
- •Перше ділення заплідненої яйцеклітини. Передзародок (проембріо)
- •8.3. Розчленовані та нерозчленовані зародки.
- •8.4.Типи розвитку зародка дводольних.
- •8.5 Розвиток зародка злаків Проблема однодольності
- •8.5.1.Ультраструктура і біохімія зародка.
- •8.6.Утворення насіння.
- •8.7.Проростання і життєздатність насіння
- •8.8. Утворення плодів.
- •8.8.1 Партенокарпія
- •9.2. Класифікація поліембріонії за м.С.Яковлєвим
- •9.3. Про інші властивості поліембріонії.
- •9.4.1.Партеногенез
- •9.4.2.Апогаметія
- •9. 4. 3. Апоспорія
- •9.4.4 Адвентивна ембріонія
- •9.4.5.Причини виникнення апоміксису.
- •9.4.7.Апоміксис і еволюція.
- •10.2 Тривалість збереження життєздатності насіння
- •10.3.1 Видові особливості і умови формування насіння
- •10.3.2 Вологість насіння.
- •10.3.3.Температура і доступ повітря.
- •10.3.5. Життєздатність насіння бур’янів
- •10.4. Фізіологічні причини старіння насіння
- •10.5. Методи визначення життєздатності насіння
- •10.6. Зберігання насіння
- •10.6.1. Принципи і практика довготривалого зберігання насіння
- •10.6.2. Розробка режимів зберігання насіння.
- •10.7 Вплив світла на проростання насіння
- •10. 01 Морфологія насіння
6.1.2 Швидкість росту пилкової трубки за різних способів і умов
Пилкової трубки спрямовано ростуть до насінного зачата з зародковим мішком. Обумовлений цей рух хемотропізмом. Фактори хемотропізму ще встановлюються. Встановлено, що пилкові трубки не ростуть без іонів кальцію. Сигналом орієнтованого росту слугує градієнт з високою концентрацією Са2+ у верхівці пилкової трубки. Основою підтримання цього градієнта є просторове розділення входу Са2+ в цитозоль по Са2+ - каналах плазмалеми в зоні активного росту верхівки і викачування Са2+-АТФазами плазмалеми і ендомембран в базальній частині клітини, пилкової трубки, трихобласта чи кореневого волоска Разом з тим, вважають, що не існує єдиного універсального хемітропічного фактора, і хемотропізм у різних рослин різний (свій).
Особливе значення як регулятор росту пилкової трубки має бор. Цей елемент стимулює їхній ріст, активує обмін вуглеводів. Ред далі
Крім внутрішніх факторів ріст пилкової трубки стимулюють амінокислоти, спирт, ауксини, каротиноїди, кінетик, вітаміни, цукри, дріжджові екстракти. Підвищена температура та помірно знижена вологість пришвидшують, знижена температура і підвищена вологість, навпаки, сповільнюють або й призупиняють ріст пилкової трубки. Оптимальною температурою для росту пилкової трубки рослин, що цвітуть влітку є 20-300С. Для рослин, що цвітуть навесні вона дещо нижча.
Очевидно у проростанні пилинок та рості пилкових трубок стимулюючу роль мають і нектарники. Адже на початок опилення і запліднення накопичується максимальна кількість нектару, а після опилення його синтез суттєво послаблюється. Має значення і кількість пилку, що потрапила на приймочку. За більшої кількості проростання і ріст прискорюються, що і застосовують у виробничій практиці.
Швидкість росту пилкової трубки в тканинах маточки різна. У складноцвітих пилкові трубки ростуть дуже швидко і досягають зародкового мішка вже за 20 хв. після запилення, а лілії – 4 доби, дуба -3-4 місяці.
Швидкість їхнього росту вочевидь залежить і від ступеню розвитку чоловічого і жіночого гаметофіту. Корелює вона і з типом чоловічого гаметофіту (дво-, чи триклітинний) та ступенем зрілості зародкового мішка. Якщо запилювати маточки з диференційованими зародковим мішком триклітинним пилком, то пилкові трубки. будуть рости швидше, ніж при запиленні двоклітинний пилком маточок з недодеференційованим зародковим мішком.
Надзвичайно повільно ростуть пилкові трубки при віддаленому схрещуванні (міжвидових, міжродових). Спричинюється це генетичною несумісністю батьківських форм. В результаті пилкові трубки часто припиняють ріст на різних рівнях стовпчика тичинки, або ростуть настільки повільно, що досягають насінного зачатка тоді, коли зародковий мішок уже дегенерував.
Подібні ефекти мають місце і у гетеростилічних рослин. Так, у гречки за легітимного запилення статеві клітини зливаються через 18 годин, а нелегітимного – пилкові трубки досягають зародкового мішка лише через 72 години, і запліднення часто зовсім не відбувається.
Згідно численним спостереженням запилення великою кількістю пилку, пилкосумішами, до запилення чужорідним пилком і повторні запилення у багатьох випадках посилюють ріст пилкових трубок, скорочують час між проростанням пилку на приймочці і проникненням пилкової трубкти у зародковий мішок.
