4.2 Розвиток і будова насінного зачатка. Інтегументи, нуцелус, мікропіле, халаза.
Насінний зачаток - утворений на плаценті орган насінної рослини, у якому відбувається мегаспорогенез, формується жіночий гаметофіт, відбувається запліднення і формується насінина.
В зав’язі закладаються один чи декілька насінних зачатки (нз) (мегаспорангії),
всередині яких формується зародковий мішок (зм) з жіночими статевими клітинами (жіночий гаметофіт).
Кількість насінних зачатків в зав’язі у різних видів від одного до тисяч і мільйонів.
Насінні зачатки виникають на краях молодого плодолистка у вигляді горбиків. Місце закладання насінного зачатка називається плацентою, або насіннєносцем. Описані наступні розміщення насінних зачатків у зав’язі: на стінках; на перегородках зрослих плодолистиків; по центру - на насіннєносці.
Клітини горбика насінного зачатка інтенсивно діляться і з вершини цього горбика диференціюється центральна частина насінного зачатка - нуцелус. Нижня частина горбика розвивається у фунікулюс або насінну ніжку, що кріпить насінний зачаток з плацентою. У злаків насінна ніжка відсутня.
Місце з’єднання мегаспорію з насінною ніжкою називають рубчик, його добре видно на насінині.
Насінна ніжка не лише кріпить, а й проводить поживні речовини до мегаспорію із зав’язі.
По боках нуцелуса закладаються горбики, з яких розвиваються покриви насінного зачатка–інтегументи. Над верхівкою нуцелуса покриви нуцелуса не зростаються і утворюється отвір, який називають мікропіле, або пилковхід. Інтегументів буває один чи два. Є рослини, у яких покриви насінного зачатка не розвиваються.
В основі нуцелуса багатьох рослин утворюється тканина з товстостінними скорковілими клітинами тканина – гіпостаза. Функціональна роль гіпостази дискутується.
Своєрідним утвором, що розвивається над нуцелусом, є обтуратор- (від лат.obturare – закупорювати). Він сприяє успішному проходженню пилкової трубки в зародковий мішок.
Нижню частину насінного зачатка, що контактує з плацентою і фунікулюсом, назвали халазою, або халазальна частина, верхню – мікропілярною. Границею халази вважають рівень, на якому виникають інтегументи.
Рис. Будова насінного зачатка у Роlіgоnum соriаrіum:
нк - нуцелярний ковпачок; ви - внутрішній інтегумент; ни - зовнішній інтегумент; эпн - епідепма нуцелуса; н - нуцелус; зм - зародковий міхур; г - гіпостаза; х - халаза; прп- провідний пучок; ф - фунікулюс;
4.3.Типи насінного зачатка (нз)
Форма, величина, напрям росту, розвиток нуцелуса насінного зачатка у видів дуже різні:
прямі, або атропні (від грецьк. а – заперечення, trороs - поворот),
зігнуті, або кампілотропні (від грецьк.kаmрulos - зігнутий,);
обернені, зворотні, або анатропні (від грецьк. аnа – вгору,)
Рис. Типи насінних зачатків
1- ортотропний або атропний; 2- анaтропний; 3- гемітропний;
4-кампілотропний; 5- амфітропний.
Прямі мегаспорангії під час росту розвиваються рівномірно, у них мікропіле розташоване на супротивному боці насінної ніжки (кропива, гречка, перець).
Зігнутість насінних зачатків зумовлюється тим, що один з боків їх росте видше, внаслідок чого вони й згинаються. Нерівномірний ріст поширюється на нуцелус і інтегументи. Мікропіле у таких мегаспорангіях знаходиться поруч халази (лободові, гвоздичні). У більшості випадків утворюються обернені насінні зачатки..