- •Методи вивчення в фітоембріології: методики вивчення на фіксованому матеріалі та живих об’єктах
- •2.1 Органогенія квітки.
- •2.2 Будова квітки. Морфологічне різноманіття квіток та статевих форм рослин
- •2.3 Детермінація статі у рослин. Зміна статі у рослин. Практичне значення вивчення проблеми статі у рослин.
- •2.4. Перехід до цвітіння. Утворення квітки. Авс- модель генетичного контролю формування органів квітки.
- •2.1.Органогенія квітки.
- •2.2.Будова квітки. Морфологічне різноманіття квіток та статевих форм рослин
- •Детермінація статі у рослин. Зміна статі у рослин. Практичне значення вивчення проблеми статі у рослин.
- •2.4. Перехід до цвітіння. Утворення квітки. Авс-модель генетичного контролю формування органів квітки.
- •1) Меристема не здатна утворювати іншу кількість листків (детермінована);
- •2) Меристема отримує сигнал від листків за яким «оцінює» їх число.
- •1) Просторову розмітку флорального примордію;
- •2) Визначення долі (призначення) закладених органів (developmental fate).
- •3.6.1.Життєздатність пилку і способи її збереження
- •3.7. Порушення нормального розвитку пилку.
- •3.1. Пиляк і тичинкова нитка.
- •3.2.1 Простий і складний пилок
- •3.3. Формування пилкового зерна і утворення чоловічого гаметофіту
- •3.3.1. Утворення оболонки пилкового зерна
- •3.3.2.Поділ ядра мікроспори при утворенні чоловічого гаметофіту
- •3.4. Величина і форма пилкових зерен.
- •3.5. Проростання пилкових зерен
- •3.6. Швидкість проростання пилкових зерен та росту пилкових трубок.
- •Життєздатність пилку і способи збереження життєздатності пилку.
- •3.7. Порушення нормального розвитку пилку.
- •4.2 Розвиток і будова насінного зачатка. Інтегументи, нуцелус, мікропіле, халаза.
- •4.3.Типи насінного зачатка (нз)
- •4.4. Утворення макроспор. Розвиток зародкового міхура Polygonum-типу
- •4.5. Класифікація типів зародкового міхура (зм).
- •5.1 Запилення
- •5.1.2.Самозапилення
- •5.1.3.Перехресне запилення.
- •Пристосування для запобігання самозапиленню
- •5.3 Проростання пилку Увага ! це повтор с.42
- •5.3.1 Розпізнавання в системі пилок – приймочка.
- •5.3.2. Алелі самостерильності і несумісності у рослин (алелі гена s)
- •6.1.2 Швидкість росту пилкової трубки за різних способів і умов
- •6.1.3. Шляхи проникнення пилкової трубки в зародковий міхур.
- •6.2. Подвійне запліднення. С. Г. Навашин (1857 – 1930) - автор відкриття
- •6.2.1 Злиття гамет. Типи подвійного запліднення.
- •6.3. Біологічне значення подвійного запліднення.
- •7. 1.2 . Утворення ендосперму.
- •7.1.3..Типи розвитку ендосперму.
- •7.1.5. Функціональне значення ендосперму.
- •Ембріогенез
- •Перше ділення заплідненої яйцеклітини. Передзародок (проембріо)
- •8.3. Розчленовані та нерозчленовані зародки.
- •8.4.Типи розвитку зародка дводольних.
- •8.5 Розвиток зародка злаків Проблема однодольності
- •8.5.1.Ультраструктура і біохімія зародка.
- •8.6.Утворення насіння.
- •8.7.Проростання і життєздатність насіння
- •8.8. Утворення плодів.
- •8.8.1 Партенокарпія
- •9.2. Класифікація поліембріонії за м.С.Яковлєвим
- •9.3. Про інші властивості поліембріонії.
- •9.4.1.Партеногенез
- •9.4.2.Апогаметія
- •9. 4. 3. Апоспорія
- •9.4.4 Адвентивна ембріонія
- •9.4.5.Причини виникнення апоміксису.
- •9.4.7.Апоміксис і еволюція.
- •10.2 Тривалість збереження життєздатності насіння
- •10.3.1 Видові особливості і умови формування насіння
- •10.3.2 Вологість насіння.
- •10.3.3.Температура і доступ повітря.
- •10.3.5. Життєздатність насіння бур’янів
- •10.4. Фізіологічні причини старіння насіння
- •10.5. Методи визначення життєздатності насіння
- •10.6. Зберігання насіння
- •10.6.1. Принципи і практика довготривалого зберігання насіння
- •10.6.2. Розробка режимів зберігання насіння.
- •10.7 Вплив світла на проростання насіння
- •10. 01 Морфологія насіння
4.2 Розвиток і будова насінного зачатка. Інтегументи, нуцелус, мікропіле, халаза.
Насінний зачаток - утворений на плаценті орган насінної рослини, у якому відбувається мегаспорогенез, формується жіночий гаметофіт, відбувається запліднення і формується насінина.
В зав’язі закладаються один чи декілька насінних зачатки (нз) (мегаспорангії),
всередині яких формується зародковий мішок (зм) з жіночими статевими клітинами (жіночий гаметофіт).
Кількість насінних зачатків в зав’язі у різних видів від одного до тисяч і мільйонів.
Насінні зачатки виникають на краях молодого плодолистка у вигляді горбиків. Місце закладання насінного зачатка називається плацентою, або насіннєносцем. Описані наступні розміщення насінних зачатків у зав’язі: на стінках; на перегородках зрослих плодолистиків; по центру - на насіннєносці.
Клітини горбика насінного зачатка інтенсивно діляться і з вершини цього горбика диференціюється центральна частина насінного зачатка - нуцелус. Нижня частина горбика розвивається у фунікулюс або насінну ніжку, що кріпить насінний зачаток з плацентою. У злаків насінна ніжка відсутня.
Місце з’єднання мегаспорію з насінною ніжкою називають рубчик, його добре видно на насінині.
Насінна ніжка не лише кріпить, а й проводить поживні речовини до мегаспорію із зав’язі.
По боках нуцелуса закладаються горбики, з яких розвиваються покриви насінного зачатка–інтегументи. Над верхівкою нуцелуса покриви нуцелуса не зростаються і утворюється отвір, який називають мікропіле, або пилковхід. Інтегументів буває один чи два. Є рослини, у яких покриви насінного зачатка не розвиваються.
В основі нуцелуса багатьох рослин утворюється тканина з товстостінними скорковілими клітинами тканина – гіпостаза. Функціональна роль гіпостази дискутується.
Своєрідним утвором, що розвивається над нуцелусом, є обтуратор- (від лат.obturare – закупорювати). Він сприяє успішному проходженню пилкової трубки в зародковий мішок.
Нижню частину насінного зачатка, що контактує з плацентою і фунікулюсом, назвали халазою, або халазальна частина, верхню – мікропілярною. Границею халази вважають рівень, на якому виникають інтегументи.
Рис. Будова насінного зачатка у Роlіgоnum соriаrіum:
нк - нуцелярний ковпачок; ви - внутрішній інтегумент; ни - зовнішній інтегумент; эпн - епідепма нуцелуса; н - нуцелус; зм - зародковий міхур; г - гіпостаза; х - халаза; прп- провідний пучок; ф - фунікулюс;
4.3.Типи насінного зачатка (нз)
Форма, величина, напрям росту, розвиток нуцелуса насінного зачатка у видів дуже різні:
прямі, або атропні (від грецьк. а – заперечення, trороs - поворот),
зігнуті, або кампілотропні (від грецьк.kаmрulos - зігнутий,);
обернені, зворотні, або анатропні (від грецьк. аnа – вгору,)
Рис. Типи насінних зачатків
1- ортотропний або атропний; 2- анaтропний; 3- гемітропний;
4-кампілотропний; 5- амфітропний.
Прямі мегаспорангії під час росту розвиваються рівномірно, у них мікропіле розташоване на супротивному боці насінної ніжки (кропива, гречка, перець).
Зігнутість насінних зачатків зумовлюється тим, що один з боків їх росте видше, внаслідок чого вони й згинаються. Нерівномірний ріст поширюється на нуцелус і інтегументи. Мікропіле у таких мегаспорангіях знаходиться поруч халази (лободові, гвоздичні). У більшості випадків утворюються обернені насінні зачатки..
