- •Методи вивчення в фітоембріології: методики вивчення на фіксованому матеріалі та живих об’єктах
- •2.1 Органогенія квітки.
- •2.2 Будова квітки. Морфологічне різноманіття квіток та статевих форм рослин
- •2.3 Детермінація статі у рослин. Зміна статі у рослин. Практичне значення вивчення проблеми статі у рослин.
- •2.4. Перехід до цвітіння. Утворення квітки. Авс- модель генетичного контролю формування органів квітки.
- •2.1.Органогенія квітки.
- •2.2.Будова квітки. Морфологічне різноманіття квіток та статевих форм рослин
- •Детермінація статі у рослин. Зміна статі у рослин. Практичне значення вивчення проблеми статі у рослин.
- •2.4. Перехід до цвітіння. Утворення квітки. Авс-модель генетичного контролю формування органів квітки.
- •1) Меристема не здатна утворювати іншу кількість листків (детермінована);
- •2) Меристема отримує сигнал від листків за яким «оцінює» їх число.
- •1) Просторову розмітку флорального примордію;
- •2) Визначення долі (призначення) закладених органів (developmental fate).
- •3.6.1.Життєздатність пилку і способи її збереження
- •3.7. Порушення нормального розвитку пилку.
- •3.1. Пиляк і тичинкова нитка.
- •3.2.1 Простий і складний пилок
- •3.3. Формування пилкового зерна і утворення чоловічого гаметофіту
- •3.3.1. Утворення оболонки пилкового зерна
- •3.3.2.Поділ ядра мікроспори при утворенні чоловічого гаметофіту
- •3.4. Величина і форма пилкових зерен.
- •3.5. Проростання пилкових зерен
- •3.6. Швидкість проростання пилкових зерен та росту пилкових трубок.
- •Життєздатність пилку і способи збереження життєздатності пилку.
- •3.7. Порушення нормального розвитку пилку.
- •4.2 Розвиток і будова насінного зачатка. Інтегументи, нуцелус, мікропіле, халаза.
- •4.3.Типи насінного зачатка (нз)
- •4.4. Утворення макроспор. Розвиток зародкового міхура Polygonum-типу
- •4.5. Класифікація типів зародкового міхура (зм).
- •5.1 Запилення
- •5.1.2.Самозапилення
- •5.1.3.Перехресне запилення.
- •Пристосування для запобігання самозапиленню
- •5.3 Проростання пилку Увага ! це повтор с.42
- •5.3.1 Розпізнавання в системі пилок – приймочка.
- •5.3.2. Алелі самостерильності і несумісності у рослин (алелі гена s)
- •6.1.2 Швидкість росту пилкової трубки за різних способів і умов
- •6.1.3. Шляхи проникнення пилкової трубки в зародковий міхур.
- •6.2. Подвійне запліднення. С. Г. Навашин (1857 – 1930) - автор відкриття
- •6.2.1 Злиття гамет. Типи подвійного запліднення.
- •6.3. Біологічне значення подвійного запліднення.
- •7. 1.2 . Утворення ендосперму.
- •7.1.3..Типи розвитку ендосперму.
- •7.1.5. Функціональне значення ендосперму.
- •Ембріогенез
- •Перше ділення заплідненої яйцеклітини. Передзародок (проембріо)
- •8.3. Розчленовані та нерозчленовані зародки.
- •8.4.Типи розвитку зародка дводольних.
- •8.5 Розвиток зародка злаків Проблема однодольності
- •8.5.1.Ультраструктура і біохімія зародка.
- •8.6.Утворення насіння.
- •8.7.Проростання і життєздатність насіння
- •8.8. Утворення плодів.
- •8.8.1 Партенокарпія
- •9.2. Класифікація поліембріонії за м.С.Яковлєвим
- •9.3. Про інші властивості поліембріонії.
- •9.4.1.Партеногенез
- •9.4.2.Апогаметія
- •9. 4. 3. Апоспорія
- •9.4.4 Адвентивна ембріонія
- •9.4.5.Причини виникнення апоміксису.
- •9.4.7.Апоміксис і еволюція.
- •10.2 Тривалість збереження життєздатності насіння
- •10.3.1 Видові особливості і умови формування насіння
- •10.3.2 Вологість насіння.
- •10.3.3.Температура і доступ повітря.
- •10.3.5. Життєздатність насіння бур’янів
- •10.4. Фізіологічні причини старіння насіння
- •10.5. Методи визначення життєздатності насіння
- •10.6. Зберігання насіння
- •10.6.1. Принципи і практика довготривалого зберігання насіння
- •10.6.2. Розробка режимів зберігання насіння.
- •10.7 Вплив світла на проростання насіння
- •10. 01 Морфологія насіння
3.6. Швидкість проростання пилкових зерен та росту пилкових трубок.
У більшості випадків пилок дозріває раніше, ніж зародкові мішки, але інколи вони дозрівають одночасно. Значно рідше пилок дозріває пізніше .
Темп розвитку пилку у видів різний – від декількох днів до кількох місяців. Найдовше (місяці) дозріває пилок у зимуючих деревних рослин, у яких може наступити затримка розвитку під час зимівлі.
Швидкість проростання пилку і пилкових трубок також різна – від хвилин до днів, і місяців. У Taraxaсum пилок починає проростати за 5 хв. після запилення, у Poaceae 5-15, у Quercus – кілька місяців і т. д.
Швидкість росту пилкових трубок:
Quercus 220 мм /рік
Colchicum autumnale 220 мм/місяць
Crocus 88 мм/2-3 дні
Zea mays 3 мм/год.
Taraxacum kok- saghys 34 мм/год
Необхідно мати на увазі, що на швидкість росту як пилку так і пилкових трубок впливають зовнішні умови і перш за все температура та вологість. Висока температура і низька вологість пришвидшують, низька температура і висока вологість, навпаки, сповільнюють ці процеси.
Спостерігається чітка кореляція часу зацвітання рослини і оптимальною температурою проростання її пилку. У рослин, що зацвітають рано навесні, пилок проростає при значно нижчій температурі, ніж пилок рослин, які зацвітають влітку чи восени (Голубинский, 1974).
Немаловажне значення і віку пилку.
Життєздатність пилку і способи збереження життєздатності пилку.
Життєздатність пилку різних видів варіює в широких межах і також залежить від умов збереження. Так, наприклад, у кукурудзи одне суцвіття продукує до 10 млн. пилкових зерен (Сидоров,1957). В жарку суху погоду пилок гине уже за годину після розкривання пиляків, а значна частина його втрачає життєздатність ще до виходу із пиляків.
В умовах сухої і жаркої погоди пиляки не тріскаються (розкриваються) при наявності
60-70% нормальних пилкових зерен. За високої відносної вологості повітря пиляки розкриваються якщо вони містять хоча б 50% фертильних зерен (Максимов, Шулындин.1978. ж. Сел. і семенов. в.39. с.9).
За сприятливих умов пилок життєздатний: у пшениці, жита 3-5 днів, розоцвітих 25–30 днів, лілійних (тюльпани) 60-70 днів, а при зберіганні над СаС12 - більше року (до 400 днів). Згідно даних (Устинова,1965) кращими умовами для зберігання пилку кукурудзи є 5–80С і вологості 70–80%. За таких умов пилок був життєздатним впродовж 5-9 днів. За даними Фешнера і Фунша (1966) пилок Pinus ponderosa проростав через 11 років після зберігання при 0- 40С і вологості 25-30 %.
Чимало досліджень проведено з метою пошуку способів сушіння і зберігання пилку.
(у вакуумі, виморожуванням, ліофілізація, в рідкому азоті…) оскільки вирішення цієї проблеми корисне тим, що усуває потребу посадки чоловічих особин в полі у разі нестачі простору та надає можливість міждержавного і внутрідержавного обміну генетичним матеріалом, для подолання проблем міжсезоння у забезпеченні населення свіжими овочами і фруктами, при створенні гібридів та сортів рослин (голландці вирощують гібридне насіння помідор схрещенням батьківських організмів, які вирощують одні в Індії, а другі – на Мадагаскарі).
Корисно прочитати: К.Фегри, Л .Ван дер Пейл. Основи экологии опыления. М., Мир. 1982.380 с.
