Глава 7. Фізичне виховання дорослого населення

Якщо людина у віці 45 років має 3 із 7 здорових звичок, вона може про­жити на 22 роки більше, якщо 6—7 звичок — на 33,1 року, тобто середня вірогідність тривалості життя може збільшитися на 11 років за рахунок змі­ни звичок.

Засоби омолодження організму в осіб, які ведуть здоровий спосіб життя:

65535. фізичні вправи, що формують адаптаційні і компенсаторні механізми, котрі спри­яють пристосуванню старіючого організму до змінюваних внутрішніх і зовнішніх умов;

65535. фізичні вправи, релаксація (розслаблення м'язів), що знижують чутливість до стресів;

65535. фізичні вправи, що підвищують стійкість організму до дій вільних радикалів, які стимулюють продукування організмом великої кількості природних антиокси­дантів

Вільні радикали — частинки з великим зарядом, які створюються внаслідок радіації, що проникають з повітрям, яке вдихується, та їжею, що споживається, або створюються внаслідок обміну речовин в організ­мі. Це головним чином молекули кисню з високим запасом енергії, що руйнують нормальну структуру генів. Взаємодіючи з ненасиченими жир­ними кислотами у клітинних мембранах, вільні радикали порушують створення білків і навіть руйнують їх. Кінцевий результат негативних дій вільних радикалів — порушення нормального функціонування клітин, підвищений ризик розвитку різних захворювань і у кінцевому підсумку — старіння і смерть.

У молодому віці негативну дію вільних радикалів ліквідують спеціальні ферменти, що утворюються в організмі, — антиоксиданти (антиокиснювачі). Проте з віком ця здатність втрачається. Компенсувати цей недолік можуть фізичні вправи, ра­ціональне харчування, відмова від шкідливих звичок

Усе, що збільшує виробництво або дію вільних радикалів, — прискорює процес старіння.

Дія рухової активності на здоров'я. Коли одного з філософів давнини спитали: "Що цінніше — багатство чи слава?", — він відповів: "Ні багат­ство, ані слава не роблять людину щасливою. Здоровий жебрак щасливіший хворого короля!" Ці слова точно відображають головну думку: багатство людського життя — здоров'я.

Науковими дослідженнями встановлено взаємозв'язок між рівнем рухо­вої активності і захворюваністю, смертністю. Автоматизація і механізація виробництва, широкий розвиток різноманітних засобів зв'язку, транспорту, умов життя привели до значного обмеження рухової активності.

Поступове зниження інтересу до спорту, тривале перебування на робо­чому місці в одній і тій самій позі, відпочинок переважно за читанням або переглядом телепередач обмежують рухову активність дорослої людини. Це призводить до значних порушень діяльності життєзабезпечуючих систем і передчасного старіння і смерті.

195

МЕТОДИКА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

Цікаві результати досліджень, проведених професором І. Муравовим. Він вивчав дві групи пацюків одного віку. Одну групу не обмежували у ру­хах, руховий режим другої групи пацюків був різко обмежений — їх поса­дили в маленькі кліточки. Результат експерименту виявився дивовижним: тривалість життя тварин, які вели малорухливий спосіб життя, була у 6 ра­зів коротша, ніж у активних пацюків. Розтин показав, що у малорухливих пацюків були різко означені процеси старіння в серці, легенях, печінці, нирках. Окрім того, були виявлені різні патологічні явища.

Ще Аристотель писав: "Ніщо так не виснажує і не руйнує людину, як тривала фізична бездіяльність". Науковими дослідженнями встановлено, що в осіб, які ведуть "сидячий " спосіб життя, смертність внаслідок серцево-судинних захворювань спостерігається у 2—3 рази частіше, ніж у фізично активних людей.

Оскільки недостатність рухової активності викликає гіпокінезію, було запропоновано назвати патологічний стан, характерний для малорухливих людей, гіпокінетична хвороба. Такий стан ще має назву серце діяльного неро­би. Діяльного відносно своєї роботи і бездіяльного — відносно руху.

Тривале зниження фізичної активності призводить до ще більш вира­жених і стійких порушень, які поступово стають незворотними і виклика­ють найбільш поширені у наш час хвороби, так звані "хвороби цивілізації": гіпертонічну хворобу, атеросклероз, ішемічну хворобу серця, захворювання суглобів ніг, порушення постави з ураженням кістково-м'язового апарату; сприяють розвитку інфаркту міокарда.

Унаслідок недостатності рухової активності практично здорові люди скаржаться на:

65535. задишку при невеликому фізичному навантаженні;

65535. зниження працездатності, швидку стомлюваність;

65535. біль у ділянці серця і спини;

65535. порушення сну;

65535. послаблення ініціативності, зниження концентрації уваги;

65535. підвищення нервово-емоційного збудження

У той самий час фізичні вправи, регулярні заняття фізкультурою і спор­том дають позитивний ефект, який проявляється, насамперед, в економі­зації і стимуляції функцій організму.

Ефект економізації виявляється у зменшенні показників діяльності ор­ганізму в стані спокою. Так, якщо частота серцевих скорочень у нетренова-них більша 80 уд-хв"¹, то у тренованих менша 60 уд-хв^-1. Частота дихання у нетренованих більша 16, у тренованих — менша 12 циклхв"¹.

Стимулююча дія рухової активності виявляється у підвищенні функ­ціональних резервів, працездатності, сили, витривалості. Покращується самопочуття, з'являється відчуття бадьорості, нормалізуються сон, апетит.

Характерно, що оздоровчий ефект рухової активності більш виражений у людей похилого віку, ніж у молодих. Про це свідчать результати наукових досліджень (табл. 7.2).

196