Глава 4. Основи фізичного виховання школярів із ослабленим здоров'ям

Профілактика травматизму. Профілактика травматизму займає одне з провідних місць у фізичному виховання та більшою мірою залежить від рів­ня професійної підготовки викладача, постійного аналізу та усунення недо­ліків і помилок у методиці занять. Керівник занять СМГ повинен організо­вувати і контролювати повноцінне матеріально-технічне забезпечення занять, чистоту спортивного залу та покриттів, відсутність предметів, через які може поранитися учень. Профілактика травматизму забезпечується пла­нуванням і контролем занять, у тому числі медичним. Важливе значення при цьому мають:

65535. високоефективна побудова вступної частини;

65535. ретельний підбір засобів фізичного виховання;

65535. раціональні послідовність і чергування вправ;

65535. приділення великої уваги розвитку координаційних здатностей і гнуч­кості;

65535. достатня просвітня робота серед учнів.

Основна форма оздоровлення ослаблених школярів засобами фізично­го виховання — урочні заняття. За структурою урок фізичної культури у СМГ відповідає основним принципам занять у процесі фізичного вихован­ня, а за змістом — освітнім, оздоровчим і виховним завданням.

Оздоровча робота керівника СМГ буде більш успішною, якщо крім урочних занять у школі перед уроками буде організована ранкова гімнас­тика на свіжому повітрі в осінньо-весняний період, фізкультпаузи — під час уроків, рухливі ігри — на великих перервах та позаурочні спортивні за­няття.

Особливості методики фізичного виховання

школярів, які часто хворіють

на гострі респіраторні захворювання

Група захворювань застудного характеру носить назву гострі респіра­торні захворювання (ГРЗ), інфекційного характеру — гострі респіраторні ві­русні інфекції (ГРВІ).

Сьогодні виділяють 170 видів збудників ГРВІ, котрі уражають в тому числі й дітей. Причини частих захворювань того або іншого характеру по­лягають в особливостях резистентності дитячого організму: порушення імунної системи розвиваються швидше і зберігаються довше, ніж у дорос­лих, повторюючись та поглиблюючись при наступних захворюваннях.

Одна із суттєвих причин виникнення ГРЗ — перегрівання або переохо­лодження. Організм дітей через недостатню функціональну готовність фізіо­логічних систем, котрі відповідають за підтримку стану теплового комфор­ту, що визначається оптимальним рівнем терморегуляторної функції, і тісно пов'язаних із нею серцево-судинної, дихальної та рядом інших функцій, більшою мірою схильний до патологічних реакцій навіть при відносно не­різких діях метеофакторів навколишнього середовища.

Захворюваність дитини більше 4 разів на рік на гострі респіраторні за­хворювання, включаючи грип, розцінюють як часту, що свідчить про ослаб-

133

МЕТОДИКА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

леність організму. Групу таких дітей кваліфікують як "діти, що часто хворі­ють".

Часті ГРЗ обмежують рухову активність; знижують функціональні спроможності в першу чергу систем дихання та кровообігу; уповільнюють процеси росту і розвитку опорно-рухового апарату; створюють сприятливі умови для формування функціональних порушень постави. До особли­востей фізичного розвитку "дітей, що часто хворіють", належать:

65535. порушення постави через слабкість м'язів, які забезпечують правиль­не положення хребта, і як наслідок — проблеми формування і закріплення правильної постави в період бурхливого росту скелета;

65535. порушення розвитку органів дихання у зв'язку з частими запальними процесами, що нерідко супроводжуються вузькогрудістю, астенічним типом статури, більшою частотою процесів акселерації;

65535. дисгармонійність фізичного розвитку — порушення пропорцій між масою тіла, його довжиною та окружністю грудної клітки.

Часті ГРВІ справляють глибокі і різноманітні зміни у стані організму. Сукупність таких зрушень формує основні клініко-функціональні особли­вості періоду післяклінічного одужання: зниження функціонального стану важливіших систем і порушення працездатності організму в цілому (зни­жуються ЖЄЛ, максимальна вентиляція легенів, бронхіальна прохідність, характеристики серцевого ритму, зокрема індекс напруження міокарда). ЧСС та частота дихання за хвилину залишаються вищими, ніж у здорових однолітків (Матвеев, 1991). Такі показники соматичного здоров'я, як жит­тєвий, силовий індекси Руф'є і Робінсона, відрізняються від значень здо­рових. Як правило, діти, що часто хворіють, мають низький та нижче се­реднього рівень фізичного стану. Навіть у тому випадку, коли фізична підготовленість ослабленої дитини відповідає рівню здорової, зниження функціональних спроможностей основних систем організму позначається на результатах педагогічного тестування. Особливо низькі результати ці ді­ти мають у тестах на витривалість, у прояві швидкісно-силових якостей та бистроти.

Актуальною проблемою фізичної культури і медицини залишається зниження захворюваності ГРЗ шляхом подальшого вдосконалення ефектив­ності лікувально-профілактичних заходів зміцнення здоров'я дитячого кон­тингенту. Проблема профілактики частих ГРЗ набуває особливого значення в умовах організованих дитячих колективів, які сприяють циркуляції різно­манітних видів вірусів та високій дитячій захворюваності.

Оскільки використання специфічних заходів профілактики для цієї гру­пи хвороб обмежене, на першому плані в їх попередженні постають неспе­цифічні міри захисту, серед яких фізична культура і загартовування займа­ють одне з провідних місць. У період між захворюваннями, коли дитина вважається "практично здоровою", засобом підвищення рівня фізичного стану є методи фізичного виховання.

Оздоровчий і тренувальний ефект фізичних вправ досягається відповідно до засобів і методів фізичного виховання, котрі застосовуються адекватно до функціональних спроможностей організму школяра. Недооцінювання на-

134