Глава 3. Фізична культура у системі загальної освіти дітей шкільного віку

свої нові можливості. їх приваблює спільна діяльність з однолітками. Знач­ною мірою проявляється потреба у самоствердженні та безоглядна готов­ність до дії.

Старший шкільний вік сенситивний до усвідомлення та освоювання свого внутрішнього світу і характеризується величезною внутрішньою робо­тою, пошуком перспектив життєвого шляху, розвитком відчуття відпові­дальності, прагненням володіти собою, збагаченням емоційної сфери.

У шкільному віці продовжується інтенсивний розвиток форм і фун­кцій організму, котрі значною мірою залежать від умов життя і якості пси­хофізичної діяльності учнів, зокрема від використання засобів фізичної культури.

Молодший шкільний вік характеризується відносно рівномірним роз­витком опорно-рухового апарату. Довжина тіла збільшується у цей період більше, ніж маса. Завершується розвиток кісткового скелета. Суглоби рух­ливі, зв'язковий апарат еластичний, скелет містить велику кількість кістко­вої тканини. Посилено розвивається і зміцнюється м'язова система. До 9— 11 років відбувається формування взаємодії м'язів-антагоністів, що підвищує координаційні здатності дітей. Цей вік найбільш сприятливий для спрямованого розвитку рухливості в основних суглобах. Крупні м'язи кін­цівок розвинені більше, ніж дрібні, хребет зберігає велику рухливість.

Майже повністю завершується морфологічний розвиток нервової сис­теми, закінчується ріст та структурна диференціація нервових клітин. Проте діяльність нервової системи характеризується переважанням проце­сів збудження. Висока реактивність і збудженість, а також висока пластич­ність нервової системи сприяють кращому і більш швидкому засвоєнню рухових навичок. Рухи дітей у цьому віці досить швидкі, але не відмічаються точністю.

До 7—9 років у дівчаток настає препубертатний період. Це перший кри­тичний період постнатального розвитку жіночого організму. Несприятлива дія середовища може негативно вплинути на становлення жіночої репродук­тивної системи і негативно позначитися на функції статевої системи у май­бутньому.

Змінюються та вдосконалюються серцево-судинна і дихальна системи.

У практиці фізичного виховання показники функціональних можли­востей дитячого організму є основним критерієм у виборі фізичних наван­тажень, структури рухових дій, методів дії на організм. Для молодших шко­лярів природна потреба у високій руховій активності, тому важливо забезпечити дітям достатній обсяг рухової активності, що відповідає їхньо­му віку та індивідуальному стану здоров'я.

Середній шкільний вік характеризується інтенсивним ростом і збіль­шенням розмірів тіла, головним чином за рахунок подовження ніг. Швид­ко ростуть кістки верхніх і нижніх кінцівок, прискорюється ріст у висоту хребців. Хребет дуже рухливий.

Надмірні навантаження прискорюють процес окостеніння і можуть уповільнити ріст трубчастих кісток у довжину. Швидкими темпами розви­вається м'язова система.

77

Глава 3. Фізична культура у системі загальної освіти дітей шкільного віку

свої нові можливості. їх приваблює спільна діяльність з однолітками. Знач­ною мірою проявляється потреба у самоствердженні та безоглядна готов­ність до дії.

Старший шкільний вік сенситивний до усвідомлення та освоювання свого внутрішнього світу і характеризується величезною внутрішньою робо­тою, пошуком перспектив життєвого шляху, розвитком відчуття відпові­дальності, прагненням володіти собою, збагаченням емоційної сфери.

У шкільному віці продовжується інтенсивний розвиток форм і фун­кцій організму, котрі значною мірою залежать від умов життя і якості пси­хофізичної діяльності учнів, зокрема від використання засобів фізичної культури.

Молодший шкільний вік характеризується відносно рівномірним роз­витком опорно-рухового апарату. Довжина тіла збільшується у цей період більше, ніж маса. Завершується розвиток кісткового скелета. Суглоби рух­ливі, зв'язковий апарат еластичний, скелет містить велику кількість кістко­вої тканини. Посилено розвивається і зміцнюється м'язова система. До 9— 11 років відбувається формування взаємодії м'язів-антагоністів, що підвищує координаційні здатності дітей. Цей вік найбільш сприятливий для спрямованого розвитку рухливості в основних суглобах. Крупні м'язи кін­цівок розвинені більше, ніж дрібні, хребет зберігає велику рухливість.

Майже повністю завершується морфологічний розвиток нервової сис­теми, закінчується ріст та структурна диференціація нервових клітин. Проте діяльність нервової системи характеризується переважанням проце­сів збудження. Висока реактивність і збудженість, а також висока пластич­ність нервової системи сприяють кращому і більш швидкому засвоєнню рухових навичок. Рухи дітей у цьому віці досить швидкі, але не відмічаються точністю.

До 7—9 років у дівчаток настає препубертатний період. Це перший кри­тичний період постнатального розвитку жіночого організму. Несприятлива дія середовища може негативно вплинути на становлення жіночої репродук­тивної системи і негативно позначитися на функції статевої системи у май­бутньому.

Змінюються та вдосконалюються серцево-судинна і дихальна системи.

У практиці фізичного виховання показники функціональних можли­востей дитячого організму є основним критерієм у виборі фізичних наван­тажень, структури рухових дій, методів дії на організм. Для молодших шко­лярів природна потреба у високій руховій активності, тому важливо забезпечити дітям достатній обсяг рухової активності, що відповідає їхньо­му віку та індивідуальному стану здоров'я.

Середній шкільний вік характеризується інтенсивним ростом і збіль­шенням розмірів тіла, головним чином за рахунок подовження ніг. Швид­ко ростуть кістки верхніх і нижніх кінцівок, прискорюється ріст у висоту хребців. Хребет дуже рухливий.

Надмірні навантаження прискорюють процес окостеніння і можуть уповільнити ріст трубчастих кісток у довжину. Швидкими темпами розви­вається м'язова система.

77

МЕТОДИКА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

Підлітковий вік — період подальшого вдосконалення моторних здат­ностей, великих можливостей у розвитку рухових якостей. У 13 років відмі­чається різкий стрибок до збільшення маси м'язів за рахунок потовщення м'язових волокон. Добре розвивається витривалість. Віковий розвиток ко­ординації в основному закінчується.

Організація оптимального режиму життя, особливо рухового, у цей ві­ковий період може забезпечити гармонійний розвиток організму.

Старший шкільний вік характеризується відносно спокійним і рівномір­ним протіканням процесів росту і розвитку. Уповільнюється ріст тіла у дов­жину і збільшується у ширину, збільшується маса тіла. Майже закінчується процес окостеніння більшої частини скелета. Інтенсивно розвивається груд­на клітка, особливо у юнаків. Скелет здатний витримати значні навантажен­ня. Спостерігається асиметрія у силі м'язів лівої і правої половини тіла.

Різниця між юнаками і дівчатами досягає максимуму. У юнаків з'явля­ються сприятливі можливості для розвитку сили і витривалості. У дівчат значно менше зростає м'язова маса, помітно відстає у розвитку плечовий пояс, проте інтенсивно розвивається тазовий пояс і м'язи тазового дна.

Грудна клітка, серце, легені, сила дихальних м'язів, життєва ємність ле­генів, максимальна вентиляція легенів, об'єм споживання кисню менш роз­винені у дівчат, ніж у юнаків. Функціональні можливості органів дихання та кровообігу у них значно нижчі.

У старшому шкільному віці порівняно з попередніми віковими періода­ми спостерігається уповільнення розвитку координаційних рухових здатнос­тей. Проте ще зберігаються значні резерви для покращання інших рухових здатностей, особливо якщо займатися систематично і правильно.

Вміле застосування спеціально підібраних і дозованих фізичних вправ у період інтенсивного природного морфофункціонального розвитку сприяє стимулюванню, упорядкуванню та активізації відповідних процесів, значному покращанню функціональних можливостей усіх систем організму. На більш пізніх вікових етапах досягти подібних результатів важко і навіть неможливо.

Без знання вікових особливостей дітей правильно здійснювати фізичне виховання неможливо.

Мета, завдання і спрямованість фізичного виховання дітей шкільного віку

Фізичне виховання у навчально-виховній сфері як складова частина загальної системи виховання повинне забезпечити розвиток фізич­ного, морального здоров'я, комплексний підхід до формування розумових і фізичних якостей особистості, фізичну і психологічну підготовку до актив­ного життя та професійної діяльності на принципах індивідуального підхо­ду, пріоритету засобів оздоровчої спрямованості, широкого використання різноманітних форм рухової активності.

Фізичне виховання — один із напрямів діяльності загальноосвітніх і спеціальних шкіл, складова усієї системи виховання, навчання, освіти та оз­доровлення дітей 6—17 років.

78