Глава 1. Рухова активність та здоров'я дітей і підлітків

Розваги дв і-- -Я £-- 5Я ІН Ш Вї ЕВ ВИШ ЕЯ Вї ИВМ _Н _И ВЯ !■ -■ ■ і™ ^ Оздоровлення ВИВВВВНШНВНВВИНВННИНЬ

РуХОВа Я.». —»,Щ,.-.«ШМ.»» —Ш.ШЄ-.1ЧИШ1Ч..И.-.

активність вший _■_■_«_■_■_«_■ їй _■■*_■■■_«_■_* _■_______■

МОЖЛИВІСТЬ и,„я.„іиі_Ми,_и,_м,„_Мі,„.и.і ця-—ж.—,

порівняння иииіиіиииииииіииивиииииииииииііииіиіі^^ Дружба внНВНИВВНІіНВНВНВЯИР

Лідерство щнівіИіВІВВНІШІНЯВіИіИІНПІИіН^^

______________________ __ ____

Досвід НМИВ-М _■_■■■_■-■-Я-ВМН-В-Я-Н^-

Майстерність вніНННННИВНИНИНИЯН^-

Спортивний —_!_-.■-_-—-,—,—_--»„„-_,,—- -■--—,—. — —.-

результат _и_и__і_ииіиі_и__і_ииі_и_и_я_ииі_~

0 12 3 4 5

_—• Хлопчики _«і Дівчатка

Рис. 1.1. Шкала мотивацій до занять спортом швейцарських школярів

потрібно зробити, щоб залучити школярів до регулярних занять спортом? Які фактори діють на формування мотивації дітей?

Формування мотиваційних установок до діяльності починається у дитя­чому віці, і на цей процес впливає велика кількість факторів як зовнішніх, так і внутрішніх. Структура мотивів і факторів, які впливають на їх форму­вання, відрізняється в різних країнах, що обумовлено соціально-економіч­ними умовами, культурою, традиціями і т.п.

Інтерес становлять дані масового опитування учнів, проведеного Нау­ково-дослідним інститутом спорту при Бернському університеті в різних районах Швейцарії (рис. 1.1).

Найвищу оцінку у хлопчиків і дівчаток отримала така категорія, як роз­вага. Виявляється, що найменше значення для дітей під час занять спортом має його результативність. Між цими двома мотиваціями знаходяться усі ін­ші, що також мають важливе значення (оздоровлення, рухова активність, гра, дружба, лідерство, досвід, майстерність). Цей послідовний ряд мотива­цій особливо важливий під час подальшого залучення дітей до регулярних занять фізичною культурою і спортом.

Прояв кожної мотивації знаходиться у позитивному взаємозв'язку з та­ким поняттям, як спортивність: чим вища оцінка спортивності (належність до будь-якої спортивної секції, клубу, обсяг тренувань і т. п.), тим вища се­редня оцінка усіх мотивацій, — вважає К. Еггер.

Як видно з рис. 1.1, прояв мотивації має особливості залежно від статі, наприклад найбільшу значущість у хлопчиків має мотив досягнення спор­тивного результату, а у дівчаток — інтерес до рухової активності. Подаль­ший аналіз рис. 1.1 показує, що найбільші розходження за статевими озна-

9

МЕТОДИКА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

Зниження маси тіла

Спілкування з друзями

Спортивний результат

Активний відпочинок, розвага

Оздоровлення

%

Удосконалення форми тіла

0 10 20 ЗО 40 50 60 70

^ Хлопчики "і Дівчатка

Рис. 1.2. Мотивація занять спортом українських школярів

ками мають три фактори: спортивний результат, рухова активність і гра. Найбільший інтерес у дівчаток викликає рухова активність, можливість по­рівняння та оздоровлення, у хлопчиків значною мірою інтерес проявляєть­ся саме до спортивного спрямування занять.

Суттєво відрізняється структура мотивації українських школярів від їх швейцарських однолітків. Пріоритетні мотиви українських школярів — оз­доровлення, вдосконалення форми тіла, активний відпочинок, розвага, спілкування з друзями і меншою мірою — спортивний результат (рис. 1.2). Проте у прояві мотивації чітко простежується також вікова динаміка. Вплив соціально-економічних умов можна простежити, спостерігаючи за структу­рою загальнокультурних інтересів сучасних підлітків протягом двох десяти­річ (табл. 1.1).

ТАБЛИЦЯ 1.1 Загальнокультурні інтереси підлітків м. Києва, % (Т.Ю. Круцевич)

Вид занять у вільний час	1987 р.	1997 р.	2007 р.
Читання книжок	47,5	23,6	17,6
Заняття спортом	27,7	40,5	24,5
Перегляд телевізійних передач	3,8	51,7	54,8
Прогулянки з друзями	23	51,4	51,7
Допомога батькам	1,1	40,1	14,4
Відпочинок	1,3	8,7	9,6
Відвідування кінотеатрів	4,8	1,3	3,7
Заняття в гуртках	10,6	0,9	1,4
Заняття музикою	11	1,4	7,1
Робота на комп'ютері	—	3,2	8,6
Комп'ютерні ігри	—	24,6	33,7

10