Глава 2. Фізичне виховання дітей дошкільного віку

на небажану реакцію організму, процедуру необхідно припинити та зверну­тися до лікаря. У багатьох сім'ях дітей привчають мити ноги у прохолодній воді протягом усього року. Завдяки цьому менше потіють ноги, зміцнюють­ся м'язи і зв'язки стопи, попереджується плоскостопість. Використовуючи дію низьких температур на ноги (ходьба босоніж влітку, ванни для ніг), можна одночасно загартовувати і весь організм. Ванни для ніг проводять так: опускають ноги у таз із водою і обливають їх із поливальниці. Почат­кову температуру води (25 °С) поступово знижують до 16—14 °С. Вода по­винна доходити до середини гомілки. Дитина виконує рухи пальцями ніг, згинаючи і розгинаючи їх. Тривалість процедури 10—20 с.

Особливо сприяє загартовуванню дітей купання у природній водоймі. Окрім того, купання розвиває у них сміливість, вміння орієнтуватися у не­звичайних обставинах і надає можливість підготуватися до плавання.

Для купання дітей обирають неглибоке місце з піщаним дном і чистим берегом. Починають купання при температурі повітря не нижче 25 °С і во­ди 22 °С. Тривалість купання від 1—2 хв із поступовим збільшенням до 5 хв для дітей 3—5 років і 8—10 хв для дітей 6—7 років. Слід пам'ятати, що не можна купати дитину натще і раніше, ніж через 1,0—1,5 год після вживання їжі. Дорослі не повинні дозволяти спітнілим дітям пірнати у прохолодну во­ду. У воді потрібно постійно рухатися або плавати.

Після купання діти повинні ретельно обтертися рушником і зігрітися на сонці або постояти у холодку. Купатися дошкільникам найкраще у ранко­вий час. У жаркі дні можна провести повторне купання через 1,0—1,5 год після полудня. Не рекомендується купати дітей, хворих на ревматизм сугло­бів, малярію або із захворюваннями серця, нирок, а також тих, хто пере­хворів на грип та запалення легенів.

Один із засобів зміцнення організму, попередження карієсу, захворю­вань слизової рота та носоглотки — систематичне полоскання кип'яченою водою кімнатної температури. Привчати малюків полоскати рот можна з 2— З років, а горло — з 4—5 років. Полоскання горла вранці після сну і ввече­рі перед сном — ефективний засіб попередження ангіни, наростання адено­їдів і запалення мигдаликів.

Деякі батьки цікавляться, чи можна дитині відвідувати сауну. Вчені найчастіше дають негативну відповідь.

Однак існують дослідження (В. Семененко, 2005), що свідчать про по­зитивний вплив сауни на загартовування дітей дошкільного віку. За відсут­ності протипоказань дитина може відвідувати сауну з трьох-чотирьох років 1 раз на тиждень. А. Бірюков (1988) рекомендує під час першого відвідання сауни знаходитись у парній 1,0—1,5 хв із температурою повітря не вищою 50—60 °С і вологістю 5—20 %. Після 5—8 відвідувань сауни 1—3 рази на тиждень діти адаптуються до високої температури і вологості, тоді час пере­бування у парній можна збільшити до 5 хв (на початку 2 хв), потім до 7— 10 хв (і знову перше відвідання парної 3 хв).

За порадою лікаря слід обирати вид загатовуючих процедур, які най­більше підходять для дитини, та систематично їх проводити. Методика ви­користання загартовуючих процедур для ослаблених дітей така сама, як і

43

МЕТОДИКА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

для здорових дошкільників. Проте слід бути більш уважним до дозування загартовуючих засобів, враховувати принцип поступовості їх дії. Зокрема, загартовування водою починається з найпростіших процедур — обтирання та обливання ніг, а температура води знижується більш повільно (через 6— 7 днів замість 3—4 у здорових дітей).

Вода — найбільш ефективний засіб загартовування. Під час водних процедур ор­ганізм приблизно у 28-30 разів інтенсивніше втрачає тепло, ніж при повітряних ваннах. Спочатку кровоносні судини звужуються, відбувається відтік крові до внутрішніх органів. Шкіра бліднішає і дитина іноді навіть відчуває остуду. Через деякий час судини знову розширюються, що сприяє інтенсивному припливу крові, шкіра червоніє, температура тіла підвищується. Таким чином, відбувається пев­не тренування як нервової, так і серцево-судинної систем. Все це сприяє зміцнен­ню організму. У зв'язку з тим що водні процедури стають збуджуючим і тонізую­чим засобом, їх рекомендують застосовувати після ранкової гімнастики або денного сну

Численні приклади з практики роботи дошкільних закладів і фізичного виховання дітей у сім'ї свідчать про велику ефективність загартовуючих процедур у поєднанні з режимом оптимальної рухової активності для зміц­нення здоров'я ослаблених дітей.

Масаж. Корисно поєднувати повітряні ванни з гімнастикою і масажем.

Легкий фізіологічний масаж добре впливає на розвиток психіки дитини, сприяє зміцненню здоров'я, кровоносної і м'язової систем, покращує обмін речовин. Масаж діє не тільки на поверхневі і глибоко розташовані тканини, але й рефлекторно на організм у цілому

У результаті масажу через шкіру як найбільш сприйнятливу велику поверхню організму подразнення передається до центрів кори великого мозку, де створюються осередки збудження, що діють тонізуюче на цен­тральну нервову систему і тим самим стимулюють її функціональну здат­ність.

У ранньому дитячому віці масаж разом із гімнастикою можна застосо­вувати, починаючи з одномісячного віку як засіб зміцнення і правильного фізичного розвитку організму дитини.

За спеціальними показаннями масаж може бути призначений і у більш ранні терміни, оскільки він показаний недоношеним дітям, а також дітям, які знаходяться на штучному вигодовуванні, в усіх випадках відставання ди­тини у фізичному розвитку, хворих на рахіт, гіпотрофію, зі схильністю до ожиріння, виражених невропатичних реакціях. Ефективне застосування ма­сажу хворим на пневмонію, особливо якщо її перебіг затягнувся, бронхіаль­ну астму, його широко застосовують у дитячій ортопедоневрологічній і хі­рургічній практиці.

Протипоказання такі самі, як і у дорослих, а також піодермія, чис­ленні шкірні прояви ексудативного діатезу, гострий та підгострий перебіг рахіту.

44