Глава 2. Фізичне виховання дітей дошкільного віку

Проводячи повітряні процедури, дитину протягом певного часу залишають повніс­тю або частково оголеною. Повітряні ванни підрозділяють на гарячі (температу­ра понад ЗО °С), теплі (24—30 °С), індиферентні (20—24 °С) і холодні (6—15 °С)

Восени і взимку повітряні ванни приймають у добре провітреній кімна­ті. Для дітей до 6 міс температура повітря повинна бути 21—22 °С, для ді­тей після одного року — 18—20 °С. Тривалість перших повітряних ванн для дітей грудного віку становить 2—3 хв, після одного року — 5 хв. Поступово цей час збільшують на 2—3 хв через кожні 3—4 дні та доводять до ЗО хв. Температуру повітря знижують через кожні 5—6 днів на один градус і дово­дять до 18—19 °С для дітей до 1 року і 15—16 °С — після 1 року.

Навесні при температурі 22—24 °С ванни приймають у місцях, захище­них від прямих сонячних променів і сильного вітру. Кращий час для прове­дення цих процедур — з 9 до 12 год та з 16 до 18 год. Тривалість у перші дні 10 хв, потім її поступово збільшують до 1 год.

Приймаючи повітряні ванни, дитина повинна рухатися: виконувати гімнастичні вправи, грати у рухливі ігри. Рухи сприяють активізації діяль­ності серцево-судинної і дихальної систем, дають найкращий оздоровчий ефект. Сонячні ванни цілюще впливають на фізичний розвиток дитини, зміцнюють та оздоровлюють її, підвищують опірність організму. Народне прислів'я говорить: "Куди рідко заглядає сонце, туди часто заходить лі­кар". Ультрафіолетові промені мають бактерицидну і протирахітичну дію. При цьому хвороботворні мікроби швидко гинуть, і повітря у приміщен­ні очищується. Ультрафіолетові промені стимулюють утворення у жиро­вій клітковині вітаміну Б, який сприяє обміну солей фосфору і кальцію, необхідних для зміцнення кісток дитини, цілюще діє на процеси кровот­ворення. Перебування на свіжому повітрі протягом 2,5—3,0 год на день забезпечує організм добовою нормою вітаміну ^, попереджає рахіт і сприяє повноцінному розвитку дитини. Проте сонячні промені приносять користь тільки при правильному та обережному їх використанні. Часто можна бачити, як на початку літа батьки дозволяють своїм дітям увесь день перебувати на сонці. Від тривалого опромінювання у дитини вини­кає безсоння, погіршується апетит, вона стає в'ялою і вередливою. Слід пам'ятати і про можливу негативну дію на дитячий організм сонячної ра­діації. Перш ніж приймати сонячні ванни, потрібно порадитися з лікарем. Приймати їх краще за все поблизу водоймища, у тихому затишному міс­ці з 9-ї до 12-ї та з 16-ї до 18-ї год. У цей час не надто жарко і ультрафі­олетове опромінювання найбільш ефективне. Не рекомендується прово­дити процедури натще або одразу після "їжі, оскільки перегрівання тіла викликає менше виділення шлункового соку, що призводить до порушен­ня процесу травлення. Під час прийому сонячних ванн тіло дитини, крім голови, оголюється. Бажано носити сонцезахисні окуляри. У перші дні на сонці можна знаходитись не більше 5—6 хв. Поступово тривалість проце­дури збільшують щоденно на 1 хв, доводячи її до 10—15 хв одномомен-тного перебування на сонці (щоденний сумарний час становить 40—

41

МЕТОДИКА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

50 хв). Щоб засмага була рівномірною, діти спочатку лежать на спині, по­тім на правому, лівому боці, животі. Після перебування на сонці необхід­но побути 10—15 хв у затінку, а потім викупатися, прийняти душ або об­митися водою з поливальниці. У випадку погіршення самопочуття (млявість, почервоніння обличчя і тіла) дитину відводять у затінок. Якщо з'являється головний біль, безсоння сонячні ванни відміняють. Протипо­казані вони і дітям із підвищеною нервовою збудженістю, а також тим, хто хворів на малярію, туберкульоз або тим, хто страждає серцево-судин­ними хворобами.

Загартовування водою. Водні процедури досить прості, легко дозуються. Окрім того, завжди можна підтримувати потрібну температуру.

Водні процедури починають з умивання. Теплу воду поступово охолод­жують (через кожні три дні на один градус) до 14 °С. Дитина миє обличчя, руки, шию і верхню частину тулуба).

Через деякий час можна приступити до обтирання тіла змоченою у во­ді рукавичкою, губкою або вологим рушником. Спочатку обтирають руки, потім шию, груди, живіт, спину і ноги. Усі рухи виконують швидко та енергійно. Від п'яти до шести років дитину привчають обтиратися само­стійно, при цьому їй допомагають змочити рукавичку або губку, обтерти спину. Процедура триває не більше 1—2 хв. Потім тіло розтирають сухим рушником, поки шкіра не почервоніє і не з'явиться приємне відчуття тепла.

Початкова температура води для обтирання повинна бути 32 °С для дітей 3—4 років, 30 °С — для дітей 5—6 років і 28 °С — для дітей 6—7 ро­ків. Через кожні 2—3 дні температуру води знижують на один градус, і до­водять до 22 °С влітку і до 25 °С взимку для дітей 3—4 років, до 20 °С — для дітей 5—6 років, до 22 °С — для дітей 6—7 років. У воду для обтиран­ня рекомендується додавати морську або кухонну сіль (одну столову лож­ку на 3—4 л води).

Обливання з поливальниці або душ проводять після сонячної ванни або ранкової гімнастики (коли дитина звикне до обтирання). Ця процедура вва­жається більш міцним засобом загартовування, ніж обтирання, оскільки во­да обливає одразу все тіло.

Висота падіння води під час цієї процедури не повинна перевищува­ти 40—50 см. Спочатку обливають спину, потім груди і живіт, правий і лі­вий бік. Під час обливання діти стають у таз із теплою водою (33—35 °С) або на дерев'яну решітку, на голову одягають гумову шапочку. Після за­кінчення процедури тіло розтирають сухим рушником до почервоніння шкіри.

Тривалість перебування під душем поступово збільшують від 15 до 35 с. Температуру води знижують поступово: для дітей 3—4 років від 32—35 до 25 °С; для дітей 5—6 років — від 30—32 до 22 °С; для дітей 5—7 років — від 28 до 20 °С. Влітку температуру води знижують на два градуси через кожні 3—4 дні, взимку — через 4—6 днів. Дитина з підвищеною збудженістю мо­же негативно сприймати обливання, особливо перебування під душем. Як­що її самопочуття погіршується (безсоння, втрата апетиту та ін.), що вказує

42