Глава 2. Фізичне виховання дітей дошкільного віку

Нижній хватальний рефлекс (тонічна реакція згиначів пальців): при на­тисканні великим пальцем на подушечку стопи відбувається підошовне зги­нання пальців ніг; якщо пальцем зробити штрихове подразнення на підош­ві стопи, відбувається тильне згинання стопи та віялоподібне розходження пальців.

Рефлекс обіймання (рефлекс Моро) викликається різними прийомами і може бути продовженням хватального рефлексу. Дитину, яка ухопилася за пальці дослідника, підтягують за руки, не відриваючи від узголів'я ліжка, і раптово відпускають її руки. При цьому новонароджений відводить руки в сторони та розтуляє кулачки (перша фаза рефлексу), через кілька секунд ру­ки повертаються у вихідне положення (друга фаза рефлексу Моро). Рефлекс виражений одразу після народження. У здорових дітей він добре проявля­ється до 4—5 міс, потім починає згасати. Після 5 міс спостерігаються лише окремі його компоненти. Рефлекс можна викликати, поплескуючи по стег­ну або сідниці, ударяючи рукою по столу, на якому сповивають дитину на відстані 15 см від її голови, постукуючи пальцем по груднині, при раптово­му різкому шумі та ін.

Рефлекс Таланта: при проведенні вказівним пальцем по навколохребто-вій лінії вздовж хребта новонародженого, який лежить на боці, дитина ви­гинає спину дугоподібно в бік подразника. Цей рефлекс добре проявляєть­ся з 5—6-го дня життя і фізіологічний до 3—4 міс. При ураженні спинного мозку рефлекс відсутній.

Рефлекс Переса: дитину кладуть обличчям донизу і проводять вказів­ним пальцем, трохи натискуючи, по остистих відростках хребців від куп­рика до шиї. У результаті виникає відповідна реакція, що характеризу­ється різким криком після короткочасного апное, лордозом та підведенням таза, згинанням верхніх і нижніх кінцівок, підвищенням м'язового тонусу, іноді спостерігається сечовипускання та дефекація. Оскільки рефлекс викликає у новонародженого негативну емоційну ре­акцію, його слід досліджувати в останню чергу. Він фізіологічний до З— 4 міс. Пригнічування рефлексу у період новонародженості та затримка його зворотного розвитку спостерігаються у дітей з ураженням централь­ної нервової системи.

Надсегментарні позотонічні автоматизми. Важливіші етапи моторного розвитку дитини — здатність піднімати голову, сидіти, стояти, ходити — тіс­но пов'язані з удосконаленням регуляції м'язового тонусу, адекватним пе­рерозподілом його залежно від положення тіла у просторі. У цій регуляції беруть активну участь центри довгастого мозку, а у подальшому — центри середнього мозку. Затримка у прояві позотонічних процесів призводить до формування патології тонічної активності, котра перешкоджає оволодінню важливішими руховими функціями.

Асиметричний шийний тонічний рефлекс (Магнуса—Клейна). Якщо повер­нути голову новонародженого, який лежить на спині, так, щоб нижня ще­лепа знаходилася на рівні плеча, відбувається розгинання кінцівок, до яких повернено обличчя, та згинання протилежних. Найбільш постійною є реак­ція верхніх кінцівок.

31

МЕТОДИКА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

Симетричні тонічні шийні рефлекси. Нахил голови новонародженого під вищує м'язовий тонус у згиначах кінцівок, переважно верхніх, при розги нанні — у розгиначах кінцівок. Асиметричні і симетричні шийні рефлексі спостерігаються у новонародженого постійно. У недоношених вони вираже ні слабко.

Тонічні лабіринтні рефлекси. У положенні новонародженого на спин підвищується м'язовий тонус у розгиначах кінцівок, у положенні на живот

— у згиначах кінцівок. На використанні цих та інших рефлексів побудова но багато вправ гімнастичних комплексів.

Грудний вік

Один із основних показників нормального фізичного розвитку дитині

— відповідне збільшення маси тіла. У середньому за місяць малюки набав ляють 600—700 г у першому півріччі та 500—600 г — у другому. Традиційне маса тіла немовлят визначається на медичних вагах у дитячій поліклініці, ї відповідність належній легко перевірити за допомогою простішої формулі (Пономарьов, 1989):

М= Р+(пК), де М — належна маса тіла малюка на даний момент; Р — маса тіла при на­родженні; п — вік дитини (місяців); К— коефіцієнт (до півроку К= 0,7; від півроку до року К = 0,6).

Так, наприклад, чотиримісячний хлопчик, маса тіла якого при народ­женні 3 кг 400 г, може мати масу тіла

3,4 + (4 • 0,7) = 6,2 (кг).

Дівчинка у віці 8 міс (маса тіла під час народження 3 кг 300 г): 3,3 + (8 • 0,6) = 8,1 (кг).

На другому році життя маса тіла збільшується значно повільніше: дити­на добавляє за 1 рік усього 2,5—3,0 кг, тобто 200—250 г за місяць. Проте ма­са тіла має тенденцію до значних коливань.

Більш стабільним є показник зросту. Нормальний для новонароджено­го зріст від 48 до 58 см.

Норму зросту дітей від 1 до 6 років можна розрахувати за формулою

належ

середня довжина тіла малю­ка у віці 1 року (у хлопчиків 76 см, у дівчаток — 74 см); п — вік дити­ни (років); К— коефіцієнт, К= 6. Так, наприклад, зріст триріч­ного хлопчика може бути

76 + (3 • 6) = 94 см. Дівчинка у 2,5 року може мати зріст

74 + (2,5 • 6,0) - 89 см. Про нормальний розвиток ди­тини або відхилення свідчать розмі­ри голови, грудей, живота (табл. 2.2). За цими показниками

де М-

Середні показники фізичного розвитку дітей

Вік, міс	Маса тіла, г	Зрісі	,см
		стоячи	сидячи
Після на-	3250	50	зо
родження
3	5400	60	38
6	7500	65	42
9	8200	70	45
12	10 500	75	48

32