Глава 2. Фізичне виховання дітей дошкільного віку

муляція відновлювальних процесів. У результаті плід розвивається фізично та дозріває фізіологічно.

Професор І. Аршавський (1981) сформулював енергетичне правило скелетних м'язів: процеси життєзабезпечення насамперед залежать від ру­хової активності, тобто, чим активніша робота м'язів, тим більше життє­здатна людина. Якщо майбутня мати вживає надмірну кількість їжі, вона позбавляє плід можливості регулярно робити свою "гімнастику". В ре­зультаті народжується крупна перегодована дитина з пухкою мускулату­рою та недостатньо розвиненими окремими органами. Харчування жінки повинне бути оптимальним. Обмежене харчування також може виклика­ти негативні наслідки. Відомі випадки, коли у жінок, які під час вагітнос­ті практикували добові голодування, народжувалася надмірно крупна дитина.

Впливає на здоров'я дитини і рухова активність вагітної жінки, у ре­зультаті котрої збільшується подача артеріальної крові до діючих м'язів і від­повідно відтік крові від плаценти. Це створює дефіцит кисню та поживних речовин для плода, який у таких умовах змушений проявляти особисту ак­тивність.

Японські вчені встановили, що найбільш здорові, фізіологічно зрілі ді­ти народжуються у шукачок перлів. Тоді лікарі взяли під нагляд і спортсме-нок-плавчих. Було встановлено, що вагітність у них протікала так само бла­гополучно і діти, що народжувалися, були здоровими. Тепер японки отримали рекомендацію: плавання корисне до останнього тижня вагітності за відсутності протипоказань.

Фізіологічну незрілість дітей раннього віку можна значною мірою знизити та за­побігти її за рахунок підвищення освітнього рівня юнаків і дівчат як потенційних творців майбутнього потомства та дотримання ними здорового способу життя

Рекомендації майбутнім матерям можна сформулювати на основі порад відомого фахівця з фізіології дитини І.Аршавського та результатів наведених вище досліджень.

1. Створюючи сім'ю, необхідно звертати увагу на стан здоров'я потен­ційних батьків, враховувати, що деякі хвороби передаються спадково або ус­кладнюють протікання вагітності, а це може негативно вплинути на розви­ток плода і стан здоров'я матері.

1. Вагітна жінка повинна сконцентрувати увагу на стані свого здоров'я і всі свої вчинки підпорядкувати цьому стану з точки зору їх корисності для організму, що розвивається. Мікроклімат у сім'ї має бути доброзичливим і не містити стресових ситуацій.

1. Майбутня дитина постійно має потребу у надходженні кисню з мате­ринської крові. Встановлено, що для дитини дуже корисне часте дихання вагітної жінки, котре викликає гіпервентиляцію. Оптимальний режим гіпер-вентиляції — щоденно до 5 сеансів частого дихання тривалістю від ЗО с до 1 хв. Виконується це так: потрібно сісти на стілець та зробити частішим ди­хання. Особливо корисна така вправа при пізніх токсикозах. Необхідно яко-

27

МЕТОДИКА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

мога частіше провітрювати приміщення, де знаходиться вагітна жінка, щоб забезпечити надлишок кисню.

4. Майбутній дитині необхідний режим, який стимулює її рухову актив­ність. Такий режим виникає при періодичному дефіциті кисню та пожив­них речовин. Кращий спосіб створення такого дефіциту — це виконання фізичних вправ, які викликають відтік крові від плода до м'язів, що актив­но працюють. Найбільш доступні види фізичних вправ — ходьба (середній темп), плавання, підйом сходами (2—4-й поверх), загальнозміцнююча гім­настика.

4. Руховий режим потрібний майбутній матері не тільки в інтересах ди­тини, але й у її особистих. Він має підготувати жінку до пологів та сприяти тому, щоб після пологів її фігура була такою самою, як до вагітності. Для цього виконуються вправи для м'язів живота, промежини, тазового дна, які об'єднані у спеціальні комплекси. Опис цих вправ можна отримати у жіно­чих консультаціях. Усі вони в основному зводяться до нахилів, присідань, піднімань ніг з різних положень у повільному і середньому темпі.

4. Харчування повинне бути повноцінним, містити достатню кількість білків і трохи більше — вітамінів і мікроелементів. Воно має забезпечувати майбутню дитину всім необхідним, але не обмежувати її активність. Завдан­ня харчування — не ослабити організм майбутньої матері.

Особливості різних вікових періодів дошкільників

Народження дитини — це раптовий її перехід до зовсім но­вих умов життя. В організмі новонародженого готові до пуску безліч різ­них систем, органів, пристосувальних і захисних механізмів, регуляторів і рефлексів. Одразу після народження дитині потрібно дихати, харчуватися, підтримувати постійну температуру тіла, налагодити біологічний захист від яскравого світла та механічних ушкоджень, чергувати періоди сну та не­спання та ін. Якщо, наприклад, дитина при народженні потрапляє в умови жаркого клімату, починають працювати терморегулятори, тобто засоби, що рятують організм від перегрівання, а якщо вона потрапляє у холод — від переохолодження; за необхідності спрацьовує система імунітету. У пе­ріод новонародженості організм дитини має найвищу швидкість адап­тивних змін і високу пристосованість до навколишнього середовища (Аршавський, 1981).

Біологічна надійність лежить в основі онтогенетичного розвитку люди­ни. Необхідно також враховувати, що надійність біологічної системи макси­мально підвищується у тій ланці організму, яка на певному етапі розвитку є найбільш важливою.

П. Анохін висунув теорію про гетерохронію (нерівномірне дозрівання функціональних систем) і вчення про системогенез, що з неї витікає. Згід­но з цими уявленнями під функціональною системою слід розуміти широ­ке функціональне об'єднання різко локалізованих структур на основі отри­мання кінцевого пристосувального ефекту, необхідного у даний момент

28