Глава 2. Фізичне виховання дітей дошкільного віку

ні становили 25 %, стільки ж дітей мали відхилення у розумовому розвитку та мікроцефалію, 25 % дітей померли у перший рік життя. Це ще раз під­тверджує, що клітини із гаплоїдним набором хромосом (статеві клітини) більш чутливі до дії іонізуючої радіації.

Давно доведено несприятливу дію на потомство алкоголю і нікотину. У Франції неповноцінну від народження дитину називають "карнавальне ди­тя". У середні віки у французьких селян існував звичай влаштовувати що­річні карнавали, під час яких вино лилося рікою: допивали старе вино, щоб звільнити бочки для вина нового врожаю. Важко сказати, скільки років зна­добилося людям, щоб помітити, що через дев'ять місяців після карнавалів часто народжуються діти з різними патологіями.

У англійців таких дітей називають "дитина недільної вечері". В Англії промислові робітники отримували зарплатню по суботах, а у неділю йшли у шинок.

У Стародавній Русі існував мудрий звичай — на весіллі не давати мо­лодим спиртних напоїв.

Відомо про підвищену допологову смертність та захворюваність, зокре­ма психічні хвороби, затримку розумового і фізичного розвитку дітей, бать­ки яких страждають на хронічний алкоголізм. Саме ці діти знаходяться у групі підвищеного ризику з олігофренії, епілепсії та алкоголізму.

Негативно діє на генеративну функцію людини і нікотин. Паління жі­нок сприяє мимовільним абортам, підвищує частоту дефектів плаценти, призводить до порушень розвитку плода, може викликати алергію до ніко­тину, а іноді анафілактичний шок і навіть смерть. У жінок, які палять, спо­стерігається відставання у розвитку плода та новонародженого (Кірющен-ков, 1978). За даними К. Дорожнової (2003), простежуються деякі зв'язки і відносно батьків, які палять: від батьків, котрі багато палять, народжувало­ся 34 % дітей зі зменшеною масою тіла; 46,7 % — з різким відставанням у рості, лише 8,2 % мають нормальний фізичний розвиток.

Шкідливі звички та нездоровий спосіб життя молодих людей негативно впли­вають на їхнє репродуктивне здоров'я та здоров'я їхнього потомства

Наведені дані свідчать про те, що спосіб життя батьків до зачаття знач­но впливає на здоров'я майбутньої дитини.

За сприятливої дії навколишнього середовища та менш обтяжений пе­ріод прогенезу показники спадковості у дітей вищі, ніж під час несприятли­вого періоду.

На стадії передімплантації (1—7-й день розвитку) властивості зародка такі, що шкідливі фактори (гіпоксія, іонізуюча радіація, хімічні речовини та ін.) можуть або не порушувати його подальший розвиток, або призвести до загибелі; їхня дія проявляється за законом "усе або нічого". Проте цей за­кон не має універсального характеру, і відомі випадки, коли ушкодження, що відбуваються у цей період, проявляються у більш пізньому розвитку.

У період органогенезу та плацентації, який завершується до 3—4-го мі­сяця, дія несприятливих факторів в основному залежить від тривалості, ста-

25

МЕТОДИКА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

дії розвитку організму. Найбільш шкідливого впливу зазнає та система (або орган), що знаходиться у стадії підсиленого формування. Для цього періоду типовим є утворення потворностей та аномалій розвитку, що пов'язані з дією шкідливого фактора.

Відомо також, що багато хімічних речовин мають здатність проникати через плацентарний бар'єр (Кирющенков, 1978). Дослідження показали, що концентрація цих речовин (промислових отрут), навіть якщо вона наближа­ється до гранично допустимої, сильніше діє на вагітних, ніж на невагітних жінок.

У період органогенезу та плацентації дія шкідливих факторів може призвести до розвитку гіпоксії та гіпертрофії плода; під дією інфекції мож­ливий також розвиток дистрофічних та некробіотичних процесів.

Гіпоксія плода може виникати під дією багатьох факторів і стати при­чиною мертвонародження, пренатальної смертності, гіпотрофії, крововили­вів у головний мозок та внутрішні органи. Гіпоксія плода може також ви­никнути і при різних захворюваннях матері: анемії вагітних — 15—30 %; гіпертонії — 12 %; пороках серця — 17—19 %.

Крім указаних факторів на розвиток плода впливають склад і режим харчування вагітної жінки, а також її рухова активність. У багатьох допові­дях ВООЗ з питань харчування населення і вагітних у країнах, які розвива­ються, було відмічено, що особливо страждають від нестачі білка у харчу­ванні вагітні, матері, що годують, та діти раннього віку. Цей факт стосується, як мінімум, половини населення нашої країни.

Про значення повноцінного харчування під час вагітності для жінки і дитини свідчать дослідження, що були проведені Ю. Менделєєвою в блокад­ному Ленінграді у 1942 р. За її даними, середня маса тіла новонароджених знизилася на 600 г, довжина тіла — на 2 см, окружність грудної клітки — на 1,5 см, частота народження дітей з масою тіла менше 2,5 кг становила 41,2 % проти 28,2 % у 1941 р.

О. Кайковський і С. Шенкман (1987) спостерігали за ворушінням плода у жінок, які знаходилися у пологовому будинку на збереженні ва­гітності, і виявили, що через 1—2 год після сніданку матері плід "відпо­чиває" і робить лише 3—4 ворушіння протягом 20—25 хв. Якщо майбут­ня мама на прохання лікаря пропускала обід, то через 10—11 годин після вживання їжі спостерігалося інтенсивне ворушіння плода (70—90 вору­шінь протягом години, тобто у 10—12 разів більше). Під час ворушіння у плода частішав пульс.

Аналогічна картина спостерігається, якщо вагітна жінка піднімається сходами без ліфта і їй не вистачає кисню.

Таким чином, при дефіциті поживних речовин і кисню плід починає енергійно ворушитися, примушуючи тим самим материнський організм постачати йому необхідні речовини. Рухова активність плода проявляється або у короткочасних поштовхах, або у потужних рухах розгинання із залу­ченням до роботи усіх м'язових груп.

Ворушіння — природна рухова активність, доступна ще не народженій істоті. Завдяки ворушінню відбувається не тільки витрата енергії, але і сти-

26