МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО

Навчально – науковий інститут історії, політології та права

Кафедра правознавства

Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)

Реферативна робота

студентки 414 групи

Мітру Вікторії

Перевірив:

Кіщак Ю.І.

Миколаїв – 2014

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ ВІЙСЬКОВОГО ЗЛОЧИНУ………..

2. ОБ'ЄКТ ТА ОБ’ЄКТИВНА СТОРОНА ВІЙСЬКОВОГО ЗЛОЧИНУ

3. СУБ’ЄКТ ТА СУБ’ЄКТИВНА СТОРОНА ВІЙСЬКОВОГО ЗЛОЧИНУ

4. СПІВУЧАСТЬ У ВІЙСЬКОВИХ ЗЛОЧИНАХ…………………………….

5. ВИДИ ВІЙСЬКОВИХ ЗЛОЧИНІВ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НИХ….

ВИСНОВОК………………………………………………………………

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………..

ВСТУП

Ст. 65 Конституції України встановлює обов'язок громадян України захищати Вітчизну, незалежність та територіальну ці­лісність України.

Головною державною структурою, призначеною для зброй­ного захисту України є Збройні Сили України, на які згідно зі ст. 17 Конституції України покладається оборона України, за­хист її суверенітету, територіальної цілісності й недоторкан­ності.

Збройні Сили України здатні виконати своє державне при­значення лише за умови високої боєздатності та боєготовності, які забезпечуються належним порядком проходження військо­вої служби. Від стану законності та воєнного правопорядку у Збройних Силах, та інших військових формуваннях, що ство­рені, та діють відповідно до законодавства України, залежить ефективність виконання покладених на них державних задач. Окремі закони, військові статути, керівництва та інші підзаконні нормативні акти точно і чітко регламентують практично всі сфери їх життя і діяльності. На військовослужбовців по­кладається дотримання Конституції України, військової прися­ги, законів та підзаконних актів, наказів командирів і началь­ників.

Мета: розглянути специфіку суспільних відносин у сфе­рі несення військової служби, а також особливості й суспільну небезпеку злочинів, що в ній вчиняються. З’ясувати поняття та ознаки такого складу злочину, як злочин у військовій сфері.

Завдання:

- визначити загальну характеристику військових злочинів;

- охарактеризувати об’єктивну та суб’єктивну сторони військових злочинів;

- проаналізувати особливості видів військових злочинів і застосування до них окремих положень Загальної та Особливої частини Кримінального кодексу України;

- дослідити відмінність військових злочинів від інших складів злочину.

1. Поняття та ознаки військового злочину

На відміну від інших груп злочинів, передбачених КК, поняття військового злочину наведене безпосередньо у ч. 1 ст. 401 розділу XIX Особливої частини КК України, згідно з яким військовими зло­чинами визнаються передбачені цим розділом злочини проти встановленого законодавством, порядку несення або прохо­дження військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними під час проходження ними на­вчальних (чСт. 65 Конституції України встановлює обов'язок громадян України захищати Вітчизну, незалежність та територіальну ці­лісність України.

Водночас, загальні ознаки злочину залишаються цілком харак­терними і для військових злочинів.

Специфічними ознаками військового злочину є:

1.об'єкт посягання — встановлений законодавством порядок несення або проходження військової служби;

2.суб'єкт — військовослужбовець, а у випадку вчинення бі­льшості військових злочинів також і військовозобов'язаний під час проходження навчальних (перевірених) або спеціа­льних зборів;

3.кримінальна протиправність — діяння визнається військо­вим злочином тільки в тому випадку, коли воно передбаче­не у розділі XIX Особливої частини КК України.

За умови відсутності хоча б однієї із ознак — діяння не мо­же бути кваліфіковане як військовий злочин.

Деякі військові злочини містять такі ознаки, як вчинення ді­яння в умовах воєнного стану, в бойовій обстановці, під час бою, в районі воєнних дій — ці ознаки свідчать про підвище­ну суспільну небезпеку діяння.

Воєнний стан — період фактичного знаходження України у стані війни з іншою державою.

Бойова обстановка — це певний стан окремих військовос­лужбовців, підрозділів, військових частин, з'єднань, за яким вони ведуть погоджені дії з метою розгрому військового су­противника, оволодіння важливими районами (рубежами) або утримання їх і виконання інших тактичних завдань. Бойова обстановка може виникнути під час загальновійськового, тан­кового, повітряного, протиповітряного, морського, наступаль­ного або оборонного бою, бою у місті, в оточенні, відбиття висадки морського десанту тощо. Бойова обстановка може ви­никнути в мирний час: при відбитті нападу на державний кор­дон України.

Поле бою — це частина території суші, водного або повіт­ряного простору, на якій відбулося, відбувається або повинно відбутися озброєне зіткнення з противником.

Район військових дій — це простір ширший, ніж поле бою, тобто територія, яка зайнята під час бойових дій військами у межах від переднього краю фронту до розташування тилових підрозділів фронту.