- •Частина III. Динаміка Лекція 21 основні закони динаміки
- •21.1. Чотири закони класичної механіки
- •21.2. Динамічні рівняння руху матеріальної точки в декартових координатах та в натуральній формі
- •Лекція 22 дві основні задачі динаміки матеріальної точки
- •22.1. Пряма або перша основна задача
- •22.2. Обернена, або друга, основна задача
- •План розв’язування другої ( оберненої) задачі динаміки точки:
- •22.3. Приклади розв’язання оберненої задачі динаміки матеріальної точки
- •1 . Прямолінійний рух.
- •2. Криволінійний рух.
- •Запишемо диференціальне рівняння руху матеріальної точки
- •Лекція 23 динаміка відносного руху матеріальної точки
- •23.1. Диференціальні рівняння відносного руху матеріальної точки
- •23.3. Випадок відносного спокою. Сила ваги
- •23.4. Приклади розв’язування задач динаміки відносного руху матеріальної точки
- •Запишемо векторне рівняння відносно руху точки :
- •Лекція 24 Загальні відомості про механічну систему. Моменти інерції тіл
- •24.1. Класифікація і властивості сил, що діють на механічну систему
- •1. Головний вектор всіх внутрішніх сил механічної системи дорівнює нулю:
- •2. Головний вектор-момент всіх внутрішніх сил механічної системи відносно довільного нерухомого центра дорівнює нулю:
- •24.2. Центр мас механічної системи і його положення.
- •24.3. Момент інерції твердого тіла, що обертається навколо нерухомої осі. Радіус інерції.
- •24.4. Теорема про моменти інерції тіла відносно паралельних осей:
- •24.5. Приклади визначення моментів інерції тіл канонічної форми
- •4 . Момент інерції .Кулі
- •6. Момент інерції однорідної правильної прямокутної піраміди.
- •6. Моменти інерції прямокутного паралелепіпеда:
- •Лекція 25 рух центру мас механічної системи. Кількість руху матеріальної точки. Головний вектор кількості руху механічної системи
- •25.1. Теорема про рух центра мас механічної системи
- •25.2. Імпульс сили та його проекції на координатні осі
- •Отже, проекція імпульсу сили на вісь дорівнює імпульсу проекції сили на цю вісь . Модуль і напрям імпульсу сили визначається за формулами:
- •25.3. Теорема про зміну кількості руху матеріальної точки.
- •25.4 Теорема про зміну головного вектора кількості руху механічної системи
- •25.5. Приклади розв’язання задач
- •Звідки, після нескладних перетворень дістанемо:
- •Лекція 26 момент кількості руху матеріальної точки
- •26.1. Момент кількості руху матеріальної точки відносно центра і осі
- •26.2. Теорема про зміну моменту кількості руху матеріальної точки:
- •26.3. Рух матеріальної точки під дією центральної сили. Закон площин
- •Лекція 27 кінетичний момент механічної системи
- •27.1 Головний момент кількості руху механічної системи або кінетичний момент механічної системи відносно центра та відносно осі
- •27.2. Кінетичний момент тіла, що обертається навколо нерухомої осі, відносно цієї осі
- •27.3. Теорема про зміну кінетичного моменту механічної системи.
- •27.4 . Збереження кінетичного моменту механічної системи
- •27.5. Приклад розв’язання задачі
- •Робота сили та кінетична енергія матеріальної точки матеріальної системи Лекція 28 Робота сили та її Потужність
- •28.1. Формули визначення роботи сили та її потужності потужності
- •28.2. Теорема про роботу рівнодійної:
- •28.3. Теорема про роботу внутрішніх сил незмінної системи
- •28.4. Робота сили ваги
- •28.5. Робота сили пружності на скінченому прямолінійному переміщенні
- •2 8.6. Робота і потужність сили, прикладеної до твердого тіла, що обертається навколо нерухомої осі
- •29.1. Теорема про зміну кінетичної енергії матеріальної точки
- •29.2. Закон збереження повної механічної енергії матеріальної точки при дії на неї потенціальних сил:
- •29.3. Теорема про зміну кінетичної енергії механічної системи
- •29.4. Обчислення кінетичної енергії механічної системи в залежності від виду її руху
- •30.1. Диференціальні рівняння поступального руху твердого тіла
- •30.2. Диференціальне рівняння обертального руху твердого тіла навколо нерухомої осі
- •30.3. Фізичний маятник та його малі коливання.
- •Обмежимося розглядом малих коливань фізичного маятника, для яких . Тоді рівняння (30.6) набуде вигляду:
- •30.5. Експериментальне визначення моментів інерції тіл
- •30.5. Диференціальні рівняння плоскопаралельного руху твердого тіла.
- •30.7. Приклади розв’язання задач
- •Лекція 31 принцип д’аламбера. Головний вектор і головний момент сил інерції
- •31.1. Принцип д’Аламбера для матеріальної точки
- •31.2. Принцип д’Аламбера для механічної системи
- •31.3. Головний вектор і головний момент сил інерції
- •Лекція 32 застосування принципу д’аламбера
- •32.1. Зведення сил інерції точок твердого тіла до найпростішого вигляду при поступальному, обертальному та плоскопаралельному русі
- •32.2. Визначення додаткових динамічних реакцій при русі зв’язаної механічної системи.
- •32.3. Приклад визначення додаткових динамічних реакцій підшипників при обертальному русі механічної системи навколо нерухомої осі
24.3. Момент інерції твердого тіла, що обертається навколо нерухомої осі. Радіус інерції.
Якщо тіло здійснює не поступальний рух, тоді для характеристики розподілу мас тіла відомості тільки про положення центра мас недостатньо.
Наприклад, якщо збільшити відстань
від осі
кожної з кульок (рис. 24.1) на одну й
ту саму величину, то при цьому положення
центра мас не зміниться, але розподіл
мас стане іншим.
Це зумовить інший характер обертання стержня АВ навколо осі Оz. Обертання стане більш сповільненим.
Врахувати такий розподіл мас дозволяює осьовий моменти інерції тіл.
О
сьовий
момент інерції тіла – це фізична
величина, що характеризує міру інертності
тіла під час його обертального руху
навколо нерухомої осі.
Моментом інерції твердого тіла відносно деякої осі називається скалярна величина, яка дорівнює сумі добутків маси кожної з точок тіла на квадрат відстані від точки до даної осі (рис. 24.2):
;
.
(24.5)
При неперервному розподілі мас суми у формулах (24.5) переходять в інтеграли по всій масі тіла:
;
;
.
(24.6)
Тут
–
елементарний об’єм,
координати якого x,
y,
z і
маса
;
– густина матеріалу об’єму.
Іноді зручно виразити момент інерції тіла відносно осі за допомогою радіуса інерції.
Радіусом інерції тіла називається відстань від осі до деякої уявної точки, в якій необхідно зосередити масу даного тіла, щоб момент інерції цієї точки відносно заданої осі дорівнював моменту інерції тіла відносно тієї самої осі:
,
(24.7)
де
– маса тіла;
– радіус інерції тіла відносно осі Ох:
.
(24.8)
24.4. Теорема про моменти інерції тіла відносно паралельних осей:
М
омент
інерції тіла відносно довільної осі
дорівнює моменту інерції відносно осі,
яка паралельна їй і проходить через
центр мас тіла, плюс добуток маси тіла
на квадрат відстані між осями
(
).
Доведення. Центр мас
тіла обираємо за початок відліку системи
координат
(рис. 24.3). Візьмемо на осі
довільну точку
за початок нової системи координат
,
осі якої паралельні до осей вибраної
системи відліку
.
При цьому осі
і
збігаються.
Позначимо
через
відстань між осями
і
.
Визначимо моменти інерції даного тіла відносно осей і :
,
.
Встановимо
залежність між координатами
і
;
і
.
З рис.24.3
видно, що
=
,
звідки
.
Тоді
.
Крім
того
.
Підставивши
ці значення в вираз для
,
отримаємо:
.
Тут перший доданок – момент інерції тіла відносно осі . Третій доданок дорівнює добутку маси тіла на квадрат відстані між осями і , тобто
.
Для визначення другого доданку скористаємось першою з формул координати центра мас системи (22.4). Звідки
.
Тоді
,
оскільки
за вибором системи відліку.
Остаточно маємо
.
(24.9)
Теорему доведено.
24.5. Приклади визначення моментів інерції тіл канонічної форми
1. Моменти інерції тонкого однорідного стержня.
В
изначимо
моменти інерції однорідного стержня
масою
і довжиною
відносно
осі
,
перпендикулярної до стержня. Вісь
спрямуємо уздовж стержня
(рис.24.4).
В
Рис.1
,
яка знаходиться на відстані
від точки
.
Маса цієї ділянки стержня на початку відліку
де
–
густина матеріалу, S
– площа поперечного перерізу стержня.
Тоді момент інерції стержня відносно осі дорівнює:
.
Оскільки маса всього стержня
,
то
.
(24.10)
Для визначення моменту інерції стержня відносно осі , яка проходить через центр мас стержня, скористаємось теоремою про моменти інерції тіла відносно паралельних осей:
,
звідки
,
тобто
.
(24.11)
2
.
Моменти інерції однорідного кільця або
порожнистого циліндра.
Кільце
радіуса
має площу поперечного перерізу
і густину матеріалу
.
Тоді маса кільця дорівнює:
.
Спрямуємо вісь перпендикулярно до площини рисунка та визначимо відносно неї момент інерції кільця (рис. 24.5).
Якщо
виділити елементарну ділянку кільця
довжиною
з центральним кутом
,
то маса цієї ділянки кільця дорівнює:
Тоді для моменту інерції кільця відносно осі маємо:
,
або
.
(24.12)
3. Момент інерції кругової однорідної пластини, диска або циліндра.
Р
озглянемо
однорідну кругову пластину (рис. 24.6)
радіуса
і масою
,
де – густина матеріалу, h – товщина пластини
Виділимо
елементарне кільце радіусами
і
.
Маса цього кільця дорівнює:
.
Момент інерції цієї пластини відносно центральної осі Оz, яка перпендикулярна до пластини, становить:
або
.
Отже,
.
(24.13)
