
- •Частина III. Динаміка Лекція 21 основні закони динаміки
- •21.1. Чотири закони класичної механіки
- •21.2. Динамічні рівняння руху матеріальної точки в декартових координатах та в натуральній формі
- •Лекція 22 дві основні задачі динаміки матеріальної точки
- •22.1. Пряма або перша основна задача
- •22.2. Обернена, або друга, основна задача
- •План розв’язування другої ( оберненої) задачі динаміки точки:
- •22.3. Приклади розв’язання оберненої задачі динаміки матеріальної точки
- •1 . Прямолінійний рух.
- •2. Криволінійний рух.
- •Запишемо диференціальне рівняння руху матеріальної точки
- •Лекція 23 динаміка відносного руху матеріальної точки
- •23.1. Диференціальні рівняння відносного руху матеріальної точки
- •23.3. Випадок відносного спокою. Сила ваги
- •23.4. Приклади розв’язування задач динаміки відносного руху матеріальної точки
- •Запишемо векторне рівняння відносно руху точки :
- •Лекція 24 Загальні відомості про механічну систему. Моменти інерції тіл
- •24.1. Класифікація і властивості сил, що діють на механічну систему
- •1. Головний вектор всіх внутрішніх сил механічної системи дорівнює нулю:
- •2. Головний вектор-момент всіх внутрішніх сил механічної системи відносно довільного нерухомого центра дорівнює нулю:
- •24.2. Центр мас механічної системи і його положення.
- •24.3. Момент інерції твердого тіла, що обертається навколо нерухомої осі. Радіус інерції.
- •24.4. Теорема про моменти інерції тіла відносно паралельних осей:
- •24.5. Приклади визначення моментів інерції тіл канонічної форми
- •4 . Момент інерції .Кулі
- •6. Момент інерції однорідної правильної прямокутної піраміди.
- •6. Моменти інерції прямокутного паралелепіпеда:
- •Лекція 25 рух центру мас механічної системи. Кількість руху матеріальної точки. Головний вектор кількості руху механічної системи
- •25.1. Теорема про рух центра мас механічної системи
- •25.2. Імпульс сили та його проекції на координатні осі
- •Отже, проекція імпульсу сили на вісь дорівнює імпульсу проекції сили на цю вісь . Модуль і напрям імпульсу сили визначається за формулами:
- •25.3. Теорема про зміну кількості руху матеріальної точки.
- •25.4 Теорема про зміну головного вектора кількості руху механічної системи
- •25.5. Приклади розв’язання задач
- •Звідки, після нескладних перетворень дістанемо:
- •Лекція 26 момент кількості руху матеріальної точки
- •26.1. Момент кількості руху матеріальної точки відносно центра і осі
- •26.2. Теорема про зміну моменту кількості руху матеріальної точки:
- •26.3. Рух матеріальної точки під дією центральної сили. Закон площин
- •Лекція 27 кінетичний момент механічної системи
- •27.1 Головний момент кількості руху механічної системи або кінетичний момент механічної системи відносно центра та відносно осі
- •27.2. Кінетичний момент тіла, що обертається навколо нерухомої осі, відносно цієї осі
- •27.3. Теорема про зміну кінетичного моменту механічної системи.
- •27.4 . Збереження кінетичного моменту механічної системи
- •27.5. Приклад розв’язання задачі
- •Робота сили та кінетична енергія матеріальної точки матеріальної системи Лекція 28 Робота сили та її Потужність
- •28.1. Формули визначення роботи сили та її потужності потужності
- •28.2. Теорема про роботу рівнодійної:
- •28.3. Теорема про роботу внутрішніх сил незмінної системи
- •28.4. Робота сили ваги
- •28.5. Робота сили пружності на скінченому прямолінійному переміщенні
- •2 8.6. Робота і потужність сили, прикладеної до твердого тіла, що обертається навколо нерухомої осі
- •29.1. Теорема про зміну кінетичної енергії матеріальної точки
- •29.2. Закон збереження повної механічної енергії матеріальної точки при дії на неї потенціальних сил:
- •29.3. Теорема про зміну кінетичної енергії механічної системи
- •29.4. Обчислення кінетичної енергії механічної системи в залежності від виду її руху
- •30.1. Диференціальні рівняння поступального руху твердого тіла
- •30.2. Диференціальне рівняння обертального руху твердого тіла навколо нерухомої осі
- •30.3. Фізичний маятник та його малі коливання.
- •Обмежимося розглядом малих коливань фізичного маятника, для яких . Тоді рівняння (30.6) набуде вигляду:
- •30.5. Експериментальне визначення моментів інерції тіл
- •30.5. Диференціальні рівняння плоскопаралельного руху твердого тіла.
- •30.7. Приклади розв’язання задач
- •Лекція 31 принцип д’аламбера. Головний вектор і головний момент сил інерції
- •31.1. Принцип д’Аламбера для матеріальної точки
- •31.2. Принцип д’Аламбера для механічної системи
- •31.3. Головний вектор і головний момент сил інерції
- •Лекція 32 застосування принципу д’аламбера
- •32.1. Зведення сил інерції точок твердого тіла до найпростішого вигляду при поступальному, обертальному та плоскопаралельному русі
- •32.2. Визначення додаткових динамічних реакцій при русі зв’язаної механічної системи.
- •32.3. Приклад визначення додаткових динамічних реакцій підшипників при обертальному русі механічної системи навколо нерухомої осі
30.5. Диференціальні рівняння плоскопаралельного руху твердого тіла.
Вільне тверде тіло буде здійснювати плоскопаралельний рух, якщо це тіло має площину матеріальної симетрії та при цьому сили, що діють на тіло, розташовані в цій площині або у площинах, паралельних до площини матеріальної симетрії.
Рух тіла може бути плоскопаралельним і в тому випадку, якщо на нього накладено відповідні в’язі, що дозволяють тілу здійснювати вказаний рух. Але таке тіло буде вже невільним.
Якщо прийняти за полюс центр мас тіла, то диференціальні рівняння плоскопаралельного руху матимуть вигляд
;
;
.
(30.11)
Перші два рівняння (30.11) описують поступальний рух твердого тіла разом із центром мас (полюсом). Третє рівняння описує обертання тіла навколо рухомої осі, яка є перпендикулярною до площини матеріальної симетрії (площини, в якій міститься центр мас тіла) і яка проходить через центр мас тіла.
30.7. Приклади розв’язання задач
П
риклад 1.
Однорідний
тонкий стержень довжиною
і вагою
прикріплений кінцем
до вертикальної нитки
,
а кінцем
спирається на гладку горизонтальну
площину, утворюючи з нею кут
(рис. 30.5).
В деякий момент часу нитку
перепалюють і стержень починає падати.
Визначити реакції площини в точці
в момент початку падіння стержня.
Розв’язання.
Стержень
є невільним тілом. Відкинемо в’язі і
замінимо їх дію на стержень силами
реакцій:
– тиск з боку площини і
– натяг нитки. Звільнивши стержень від
нитки (після її перепалювання), розглянемо
його рух під дією лише двох сил
і
відносно системи координат Оху.
Тут
точка О
співпадає з початковим положеннім т.А
Покажемо штриховою лінією положення стержня в поточний момент часу і запишемо диференціальні рівняння плоскопаралельного руху цього стержня
;
;
.
(30.12)
Інтегруємо двічі перше з рівнянь (30.19):
;
.
Сформулюємо початкові умови:
при
маємо
;
,
тоді
,
тобто
.
Отже, центр мас по відношенню до осі знаходиться в стані спокою, тобто центр мас пересувається лише вздовж вертикалі. Такий результат може бути отриманий з третього наслідку теореми про рух центра мас.
В
двох останніх рівняннях (30.12)
є три невідомі величини
,
і N.
Тому для їхнього визначення треба
скласти ще одне рівняння, що випливає
з обмежень, які накладаються в’язями
на рух стержня, тобто
.
Це рівняння є законом руху центра мас стержня вздовж вертикалі. З нього маємо відповідно закони зміни швидкості та прискорення центра мас:
;
.
Підставляючи отримане значення до другого рівняння системи (30.12), матимемо:
.
(30.13)
Підставивши
значення
до третього рівняння системи (30.12),
дістанемо
або
.
(30.14)
Домножимо
рівняння (30.14)
на
і додамо його до рівняння (30.13).
Після взаємного знищення деяких доданків,
отримаємо:
,
звідки
.
У
нашому випадку при
:
;
реакція
площини в точці
в момент початку падіння стержня має
таке значення:
.
П
риклад 2.
Однорідний
циліндр з горизонтальною віссю скочується
під дією власної ваги з похилої шорсткої
площини. Коефіцієнт тертя ковзання
.
Визначити прискорення осі циліндра, а
також знайти кут нахилу
площини до горизонту, при якому циліндр
котитиметься без ковзання (рис. 30.6).
Розв’язання. Система диференціальних рівнянь плоскопаралельного руху циліндра має вигляд:
;
;
.
(30.15)
Оскільки
циліндр котиться без ковзання, то точка
Р – миттєвий
центр швидкості
.
Тому
,
а значить
.
З
третього рівняння системи (30.15)
знаходимо
:
.
З
другого рівняння системи (30.15)
при
знаходимо, що
.
З
першого рівняння системи (30.15)
знаходимо
:,
що дорівнює
:
,
звідки
,
;
або
.
Для того, щоб рух відбувався без ковзання потрібно щоб сила тертя при коченні була меншою, ніж сила тертя в момент початку руху.
Остаточно:
;
;
;
,
звідки
,
тобто
і
.
Розділ ХV . ПРИНЦИП ГЕРМАНА - ЕЙЛЕРА - Д’АЛАМБЕРА