Методи і деякі специфічні напрямки селекції
Переважаючим методом створення популяцій для добору в селекції ячменю залишається внутрішньовидова гібридизація. Сучасні сорти ячменю мають достатньо складні родоводи, оскільки до схрещувань залучали сорти гібридного походження. Застосовують прості, складні, зворотні, ступінчасті схрещування. Насичуючі схрещування використовують переважно при передачі генів стійкості проти збудників хвороб, або, наприклад, гена високого вмісту лізину.
Віддалена гібридизація в селекції ячменю практичного значення не має. Культурний ячмінь легко схрещується з H. spontaneum і H. agriocrithon Aoberg (які, про що було вказано вище, деякими систематиками не визнаються за окремі види). Схрещування з іншими видами не дає результатів. Якщо насіння і зав’язується, то зародок гине.
Вирощування зародків на живильному середовищі дало змогу одержати гібриди культурного ячменю з 15 дикими видами. Одержані також гібриди ячменю з житом, пшеницею (в тому числі з T. timopheevii) і різними видами з родів пирію і елімуса. Ці схрещування, як правило, були успішними краще, якщо культурний ячмінь, використовували за батьківську форму. Схрещування з дикими видами перспективні, оскільки серед них є посухостійі, холодостійкі, солевитривалі, стійкі проти збудників шкодочинних хвороб, але отримані гібриди стерільні і в селекції ячменю не використовуються. Створений амфідиплоїд ячменю і пшениці – трітодеум (трітікум плюс гордеум), але поки що важко визначити його переспективність.
Індукований мутагенез. Цей метод створення вихідного матеріалу широко застосовується в селекції ячменю. Перші мітантні комерційні сорти його були одержані в Швеції: Паллас і Марі – радіомутанти сорту Бонус. Зараз таких сортів дуже багато. В Чехії створений короткостебловий високоврожайний сорт Діамант. В США хімічним мутагенезом одержано сорт озимого ячменю Лютер з короткою соломиною і високим потенціалом урожайності. Стійкий до вилягання мутантний сорт Мінський створено в Білоруському НДІ землеробства. В Краснодарському НДІ сільського господарства хімічним мутагенезом створені озимий сорт Дебют і ярий Темп. Як і в інших культур, у ячменю мутанти часто використовують як вихідний матеріал для гібридизації. Вже згадувалося про видатні сортоутворюючі мутантного сорту Діамант. Широко застосовують у схрещуваннях інший короткостебловий, кущистий мутант з Чехії – КМ 1192. Вище приводилися відомості про мутантне походження донора високого вмісту лізину.
Селекція на високий вміст лізину. В селекції ячменю як особливий напрямок формалізувалося створення високолізинових сортів з використанням генів lys. Зерно таких сортів має підвищену кормову цінність. Однак гени високого вмісту лізину знижують врожай на 10 – 15%. Це стримує селекцію високолізинових сортів.
Селекція на стійкість проти збудників хвороб. Створення сортів, стійких проти збудників хвороб - складна проблема. Гени стійкості проти збудника борошнистої роси швидко долаються генами вірулентності патогена. Олігогенна стійкість проти інших облігатних збудників хвороб втрачається повільніше (особливо - жовтої іржі). Однак число донорів обмежене, і стає необхідним посилювати селекцію на горизонтальну тривалу в часі, хоча і не повну стійкість.
Гібридний ячмінь. Спроби створення гібридного ячменю поки що не мали успіху. ЦЧС одержана на основі сполучення цитоплазми H. jubatum і ядра культурного ячменю. Від такого схрещування з’явилися і лінії-відновлювачі. Однак цитоплазма H. jabatum викликає дуже пізнє цвітіння, що перешкоджає одержанню гібридного насіння. Відкрита ЦЧС у H. spontantaneum. У ньому ж знайдені відновлювачі фертильності. Для використання генів чоловічої стерільності ms, були опрацьовані схеми, які дозволяють виділяти з популяції гомозиготні стерільні рослини для одержання на них гібридного насіння. Однак економічно такі схеми себе поки що не виправдали.