14

НАЦІOНАЛЬНИЙ УНІВEРСИТEТ БІOРEСУРСІВ І ПРИРOДOКOРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

ННІ РOСЛИННИЦТВА, EКOЛOГІЇ І БІOТEXНOЛOГІЙ

ФАКУЛЬТEТ АГРOБІOЛOГІЧНИЙ

Кафедра селекції і генетики

Реферат на тему:

”ГЕНЕТИЧНІ РЕСУРСИ ЯЧМЕНЮ”

Підготувала магістр 1-го року навчання

Агробіологічного факультету

1-ої групи

Сіжук Оксана Іванівна

Київ 2014

Зміст

Зміст 2

Вступ 3

Народно-господарське значення. 3

Систематика і положення виду Hordeum vulgare L. 4

Генетичні центри походження Hordeum vulgare L. 6

Основні джерела та донори господарсько-цінних ознак 8

Методи і деякі специфічні напрямки селекції 11

Висновок 13

Бібліографічний список 14

Вступ

Ячмінь ( лат. Hórdeum ) - рід рослин родини Злаки, один з найдавніших злаків, оброблюваних людиною.

Широко використовується ячмінь звичайний( Hordeum vulgare ) L., інші види вирощуються зрідка або трапляються в дикому вигляді.

Зерно ячменю в даний час широко використовують для продовольчих, технічних і кормових цілей, у тому числі в пивоварній промисловості, при виробництві перлової і ячної круп. Ячмінь належить до найцінніших концентрованих кормів для тварин, оскільки містить повноцінний білок, багатий крохмалем.

Народно-господарське значення.

Ярий ячмінь вирощують в Україні як продовольчу, кормову й технічну культуру. Проте за обсягом вико­ристання його продукції в народному господарстві він є насамперед однією з цінних зернофуражних культур, частка якої в балансі кон­центрованих кормів є значною.

Зерно ячменю, в якому міститься у середньому 12,2 % білка, 77,2 % вуглеводів, 2,4 % жиру, до 3 % зольних елементів, є високопоживним кормом (в 1 кг міститься 1,2 корм. од. і 100 г перетравного про­теїну) для всіх видів тварин, особливо для відгодівлі свиней на ви­сокоякісний бекон. Важливо, що білок є повноцінним за амінокис­лотним складом, а за вмістом таких амінокислот, як лізин і трипто­фан, він переважає білок зерна усіх інших злакових культур. Тому при збільшенні в кормовому раціоні ячмінної дерті або висівок ху­доба швидко набирає масу і стає більш стійкою проти несприятли­вих умов утримання.

Цінується у тваринництві як грубий корм солома ячменю, особ­ливо сортів з гладенькими остюками (1 ц якої прирівнюється до 36 корм. од.), і запарена полова. Вирощують ячмінь на зелений корм і сіно у сумішах з ярою викою, горохом, чиною, високоякісний урожай яких часто досягає 250 - 300 ц/га.

Ячмінь є важливою продовольчою культурою. Із зерна скловид­ного крупнозерного дворядного ячменю виробляють перлову та яч­мінну крупу, у складі якої міститься 9 — 11 % білка, 82 — 85 % крох­малю. У крайніх північних і гірських районах СНД із зерна ячменю виробляють борошно, яке використовують як домішку до пшенично­го або житнього борошна при випіканні хліба. Через низьку якість клейковини хліб з чистого ячмінного борошна виходить мало-об'ємним, слабкопористим, швидко черствіє.

Зерно ячменю використовують для виробництва пива. Найбільш цінними в пивоварінні є сорти дворядного ячменю з добре виповне­ним і вирівняним зерном (маса 1000 зерен 40 — 45 г), яке має пони­жену плівчастість (8 — 10 %), підвищений вміст крохмалю (за стан­дартом не нижче 63 — 65 %) і понижений — білка (не більше 9—10 %). За даними деяких дослідників, має значення не стільки кількість, скільки якість білка. Якщо в ньому багато сірки, то він не впливає негативно на якість пива, а при малому вмісті в зерні білка (7 — 8 %) пиво погано піниться, що знижує його споживчу якість. Найбільш цінні сорти пивоварного ячменю в Україні в Лісостепу, на Поліссі, а також у передгірних районах Карпат (Івано-Франківська, Львів­ська, Закарпатська області). Мають значення і відходи пивоваріння, які використовують для відгодівлі тварин (барда, пивна дробина).

Із зерна ячменю виготовляють сурогат кави, екстракти солоду, які використовують у кондитерській, спиртовій і фармацевтичній промисловості.

Систематика і положення виду Hordeum vulgare l.

Рід Hordeum L., що відноситься до сімейства злакові - Gramineae, включає близько 30 видів. Зокрема по родам

Critesion: Hordeum arizonicum, Hordeum brachyantherum, Hordeum chilense, Hordeum comosum, Hordeum cordobense, Hordeum depressum,

Hordeum distichon — Ячмінь дворядний, Hordeum erectifolium,Hordeum euclaston, Hordeum flexuosum,Hordeum fuegianum, Hordeum guatemalense, Hordeum intercedens, Hordeum jubatum L. — Ячмінь гривастий — багаторічна трава до 60 см висотою, культивується з 1782 року в якості декоративної рослини.

Hordeum lechleri, Hordeum muticum, Hordeum parodii, Hordeum patagonicum, Hordeum procerum, Hordeum pubiflorum, Hordeum pusillum, Hordeum stenostachys,Hordeum tetraploidum

Hordeum: Hordeum bulbosum L. — Ячмінь цибуликовий

Hordeum murinum L. — Ячмінь мишачий, або заячий

Hordeum vulgare L. — Ячмінь звичайний

Sibirica: Hordeum bogdanii Wilensky — Ячмінь Богдана

Hordeum roshevitzii

Stenostachys: Hordeum capense

Hordeum brevisubulatum (Trin.) Link - Ячмінь короткоостюковий

Hordeum secalinum

Вони складають поліплоїдний ряд 2n = 14, 28, 42. Тільки один вид культурний - Н. sativum Jessen, ячмінь посівної. Він ділиться на підвиди : Н. vurlage L. - ячмінь багаторядний, Н. distichum L. - ячмінь дворядний, Н. intermedium vav. et Orl. - ячмінь проміжний. Підвиди розрізняються за кількістю фертильних колосків на виступах колосового стрижня. У багаторядного ячменю на кожному виступі три таких колоска, у дворядного - один, у проміжного - різна кількість : від одного до трьох. Деякі систематики вважають багаторядний і дворядний ячмінь самостійними видами. Проміжний ячмінь не завжди визнається окремим підвидом. Однак останні дані базовані на молекулярно-генетичних дослідженнях і експериментальному мутагенезі говорять про те що, дворядний і багаторядний ячмені один вид.

Таблиця 1. Систематика ячменю

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ:	Streptophyta
-	Судинні (Tracheophyta)
-	Насінні (Spermatophyta)
-	Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас:	Однодольні (Liliopsida)
Підклас:	Commelinids
Порядок:	Тонконогоцвіті (Poales)
Родина:	Тонконогові (Poaceae)
Підродина:	Pooideae
Триба:	Пшеничні (Triticeae)
Рід:	Ячмінь (Hordeum)

Дворядний ячмінь за ступенем розвитку стерильних бічних колосків ділиться на дві групи різновидів: nutantes R. Reg. і deficientes R. Reg. У рослин першої групи квітки бічних колосків мають досить розвинені квіткові луски, у другої - квіткові луски відсутні. Усередині груп розрізняють окремі різновиди за плівчастістю або голозерністю, наявності або відсутності остюків (або фурок), зазубреності остюків або гладкоосюковості, забарвленні колоса і остей, щільності колоса, ширині колоскових лусок і забарвленням зернівок (у голозерних форм). Серед диких видів ячменю переважають багаторічники. Багато хто з них відрізняються посухостійкістю, зимостійкістю, стійкістю до хвороб, тобто володіють цілим рядом ознак, цінних у селекційному відношенні.