- •Анотація
- •11.5.2. Розрахунок явочної кількості основних працівників………...127
- •11.5.3. Розрахунок річного фонду заробітної плати (основних робітників)………………………………………………………………128
- •Розділ 1. Технологічна частина
- •1.1.Опис технології каталітичного риформінгу
- •1.2.Технологічна схема процесу риформінгу
- •1.3. Матеріальний та тепловий баланс складових апаратів технологічного процесу риформінгу
- •1.4 Обґрунтування номінальних значень параметрів технологічного процесу та допустимих відхилень від цих значень
- •1.5. Технологічна карта
- •Розділ 2. Аналіз технологічного процесу як обє’кта керування
- •Визначення і аналіз факторів, що впливають на технологічний процесс
- •2.2. Складання структурної схеми взаємозв’язку між технологічними параметрам об’єкта керування
- •Розділ 3. Технічне обгрунтування вибору функціональної схеми автоматизації
- •Розділ 4.Обгрунтування вибору технічних засобів автоматизації
- •4.1 Опис характеристик мікропроцесорного контролера Schneider Electric m340
- •4.2 Опис програми функціонування контролера для автоматизації процесу каталітичного риформінгу
- •4.3. Опис принципової електричної схеми зовнішніх з’єднань контролера для автоматизації процесу каталітичного риформінгу
- •Розділ 5. Розрахунок та моделювання систем автоматичного регулювання
- •5.1. Знаходження динамічної моделі об’єкта регулювання
- •5.2. Перевірка адекватності динамічної моделі ор
- •5.3 Розрахунок параметрів настроювання регулятора
- •5.4. Дослідження перехідних процесів в сар при оптимальних параметрах настроювання під-регулятора
- •Розділ 7. Обгрунтування вибору щитiв, пультiв та монтажу засобiв автоматизацiї
- •7.1. Обгрунтування розміщення засобів автоматизації на щиті
- •7.2. Опис електричних і трубних проводок
- •7.3. Монтажно-комутаційна схема табличним способом
- •Розділ 8. Специфікація засобів автоматизації
- •Розділ 9. Охорона праці
- •9.1 Аналіз виробничих небезпек
- •9.2. Заходи з техніки безпеки
- •9.3 Вимоги виробничої санітарії
- •9.4. Пожежна безпека
- •9.5. Розрахунок блискавкозахисту
- •Розділ 10. Цивільна безпека
- •10.1. Аналіз небезпечних явищ
- •10.2. Оцінка обстановки на території обє’кту
- •10.3. Розрахунок буревію
- •10.4. Захист від стихійного лиха
- •Розділ 11. Розрахунок економічної ефективності автоматизації
- •11.1. Характеристика об’єкту
- •11.2. Розрахунок і обґрунтування витрат на здійснення заходів з автоматизації
- •11.3. Розрахунок амортизаційних відрахувань
- •11.4. Розрахунок впливу автоматизації на техніко-економічні показники
- •11.5. Праця і заробітна платня
- •11.5.1. Розрахунок чисельності основних робітників
- •11.5.2. Розрахунок явочної кількості основних працівників
- •11.5.3. Розрахунок річного фонду заробітної плати (основних робітників)
- •11.6. Розрахунок експлуатаційних витрат на автоматизацію
- •11.7. Розрахунок річного економічного ефекту і терміну окупності
- •Висновки
- •Список літератури
Розділ 1. Технологічна частина
1.1.Опис технології каталітичного риформінгу
Каталітичний риформінг, це спосіб отримання бензину з поліпшеними характеристиками.
Бензини є одним з основних видів пального для двигунів сучасної техніки. Автомобільні та мотоциклетні, човнові та авіаційні поршневі двигуни споживають бензини. В даний час виробництво бензинів є одною з головних складових в нафтопереробній промисловості та значною мірою визначає розвиток цієї галузі.
Розвиток виробництва бензинів пов'язане з прагненням поліпшити основну експлуатаційну властивість палива - детонаційну стійкість бензину, що оцінюється октановим числом.
Каталітичний риформінг бензинів є найважливішим процессом сучасної нафтопереробки і нафтохімії. Він служить для одночасного одержання високооктанового базового компонента автомобільних бензинів, ароматичних вуглеводнів - сировини для нафтохімічного синтезу – і водневмісного газу - технічного водню, що використовується в гідрогенізаційних процесах нафтопереробки. Установки каталітичного риформінгу є практично на всіх вітчизняних та зарубіжних нафтопереробних заводах.
Сировиною каталітичного риформінгу служать бензинові фракції з початком кипіння не нижче 600-620 0С, оскільки в найбільш легких фракціях бензину не містяться вуглеводні з шістьма атомами вуглецю і присутність легких фракцій у сировині викликає непотрібне газоутворення. Підвищення температури кипіння сприяє коксоутворенню, що є небажаним. З підвищенням температури кипіння зростає вихід бензину, тому що більш важкі нафтенові і парафінові вуглеводні легше піддаються ароматизації. Однак фракції з початком кипіння 105 або 140 0С застосовують звичайно в тих випадках, коли більш легкі фракції направляються на окрему установку риформінгу для отримання індивідуальних ароматичних вуглеводнів.
Вирішальне значення має вуглеводневий склад вихідного бензину: чим більша сума нафтенових і ароматичних вуглеводнів у бензині, тим селективніший процес, тобто тим більше вихід каталізата і відповідно менше вихід продукту побічних реакцій гідрокрекінгу – вуглеводневого газу.
Підготовка сировини риформінгу включає ректифікацію і гідроочищення. Ректифікація використовується для виділення певних фракцій бензинів залежно від призначення процесу. При гідроочистці із сировини видаляють домішки (сірка, азот і ін), отруйні каталізатори риформінгу, а при переробці бензинів вторинного походження піддають також гідрування ненасичені вуглеводні.
Бензинові фракції різних нафт відрізняються за вмістом нормальних і розгалужених парафінів, п'яти і шестичленних нафтенів, а також ароматичних вуглеводнів. При вмісті 50-70% парафінів і 5-15% ароматичних вуглеводнів в бензинах має місце низька детонаційна стійкість. Октанове число бензинових фракцій, що піддаються каталітичному риформінгу, зазвичай не перевищує 50.
Каталітичний риформінг - це складний хімічний процес, що включає різноманітні реакції, які дозволяють докорінно перетворити вуглеводневий склад бензинових фракцій і тим самим значно поліпшити їх детонаційні властивості.
Основою процесу служать три типи реакцій. Найбільш важливі реакції, що приводять до утворення ароматичних вуглеводнів:
- дегідрування шестичленних нафтенів;
- дегідроізомеризація п'ятичленних нафтенів;
- ароматизація (дегідроциклізація) парафінів;
Ізомеризація вуглеводнів - це інший тип реакцій, який характерний для каталітичного риформінгу. Поряд з ізомеризацією п'ятичленних і шестичленних нафтенів, ізомеризації піддаються як парафіни, так і ароматичні вуглеводні.
Суттєву роль у процесі відіграють реакції гідрокрекінгу. Гідрокрекінг парафінів, що містяться в бензинових фракціях, супроводжується газоутворенням, що погіршує селективність процесу. З іншого боку, аналогічна реакція гідродеалкілування алкілбензолів дозволяє збільшити вихід низькомолекулярних гомологів бензолу, які становлять найбільший практичний інтерес.
Елементарні стадії ряду наведених реакцій зумовлені біфункціональним характером каталізаторів риформінгу. З одного боку, вони містять один метал (платину) або кілька металів (наприклад, платину і реній, або платину і іридій), які каталізують реакції гідрування і дегідрування. З іншого боку, носієм служить оксид алюмінію, що володіє кислими властивостями і каталізує реакції, властиві каталізаторам кислотного типу. Тому різні елементарні стадії реакції можуть протікати на різних ділянках поверхні каталізатора: металевих або кислотних.
При дегідруванні ненасичені вуглеводні (олефіни, циклоолефіни тощо) можуть перетворюватися в більш високомолекулярні з'єднання і тим самим сприяти утворенню коксу на каталізаторі, а отже його дезактивації.
Сировину каталітичного риформінгу зазвичай піддають гідрогенізаційному очищенню, після чого в ньому залишається вкрай незначна кількість домішок, зокрема сірка та азотовмісні сполуки, які є каталітичними отрутами. В умовах каталітичного риформінгу вони піддаються гідрогенолізу з відщепленням сірководню та аміаку.
Промисловий процес каталітичної ароматизації, незважаючи на п'ятидесятирічний період існування, безперервно удосконалюється. Це супроводжується настільки ж безперервним вдосконаленням каталізаторів риформінгу.
Алюмомолібденовий каталізатор (MoO3/Al2O3) був першим каталізатором риформінгу, що знайшли промислове застосування. Спроби використання інших оксидних каталізаторів (Cr2O3/Al2O3, CoO-MoO3/Al2O3) до успіху не привели.
Алюмомолібденовий каталізатор, як і сучасні каталізатори риформінгу, каталізує реакції ароматизації, ізомеризації і гідрокрекінгу вуглеводнів. Однак селективність його в реакціях ароматизації, особливо парафінів, значно нижче, а швидкість закоксування набагато більша. Однак це не стало перешкодою для промислового використання у час другої світової війни риформінгу на алюмомолібденовому каталізаторі, так як процес служив для виробництва толуолу і компонентів авіаційних бензинів.
Наприкінці 40-х років, коли виникла потреба в економічності процесу каталітичного риформінгу для поліпшення якості автомобільних бензинів, вперше стали застосовувати більш ефективний каталізатор - платиновий. Протягом наступних десяти років платинові каталізатори витіснили оксидні, а широкі дослідження привели до створення різних їх модифікацій для процесу каталітичного риформінгу.
