10.4. Захист від стихійного лиха

Передумовою успішного захисту від природних катастроф є пізнання причин виникнення та їх механізм. Знаючи сутність процесів, можна їх передбачати. Своєчасний і точний прогноз катастроф є найважливішою передумовою ефективного захисту.  Сутність сейсмічних явищ і вулканічних вивержень відома приблизно на 50%. Найкраще вивчені поверхневі процеси - повені та зсуви. Захист від стихійних лих може бути  активний (спорудження гребель проти повеней, бомбардування лавових потоків, зміцнення схилів проти зсувів) або пасивний (евакуація, використання укриттів). Головна міра захисту від землетрусів - евакуація населення та дотримання інструкцій. Різноманітні заходи захисту використовують у боротьбі зі зсувами: реєстрація земель, підданих зсувним явищам, зміцнення схилів, обстріл лавинонебезпечних ділянок тощо

Також успішно ми можемо протистояти паводків, споруджуючи дамби, штучні водосховища, регулюючи русло. Своєчасно даються попередження про тропічні циклони, проте захист від них скрутна. На об'єктах завчасно розробляються спеціальні заходи по запобіганню або максимальному зниженню наслідків стихійних лих, характерних для даного географічного району, і зменшенню можливих втрат людей і матеріальних цінностей. До числа таких заходів належать: суворе дотримання специфічних заходів безпеки, організація оповіщення керівного складу, формувань і населення, спеціальна підготовка і оснащення формувань, надання медичної допомоги ураженим і матеріальної допомоги постраждалим та ін Великі виробничі аварії та катастрофи завдають великої шкоди народному господарству, тому забезпечення безаварійної роботи має винятково велике державне значення.

Сучасне промислове підприємство є складним інженерно-технічним комплексом. Успіх його роботи багато в чому залежить від стану інших підприємств галузі, об'єктів суміжних галузей, що забезпечують поставки по кооперації, а також від стану енергопостачання, транспортних комунікацій, зв'язку і т. п. Заходи щодо попередження аварій і катастроф є найбільш складними і трудомісткими. Вони представляють комплекс організаційних та інженерно-технічних заходів, спрямованих на виявлення і усунення причин аварій і катастроф, максимальне зниження можливих руйнувань і втрат у разі, якщо ці причини повністю не вдається усунути, а також на створення сприятливих умов для організації і проведення рятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт.

Дія різних стихійних лих на діяльність і безпеку роботи підприємств нафтового профілю може бути різною. Суттєвим можна вважати лише вплив непрогнозованих явищ – землетрусу та сильного вітру.

Рятувальні та невідкладні роботи при ліквідації наслідків стихійного лиха і аварії проводять рятувальні формування, а також залучене працездатне населення.

Роботи, які потребують спеціальної підготовки і залучення потужної техніки, виконують інженерні загони, створені на базі будівельних, ремонтно-будівельних, будівельно-монтажних, шляхово-будівельних організацій і відділів комунального господарства.

При стихійних лихах, які не є катастрофічними, всі заходи організовують керівники районів, об'єктів, населених пунктів і начальники загонів служби порятунку.

Начальник цивільного захисту (району, населеного пункту чи об'єкта) приймає рішення про проведення рятувальних і невідкладних робіт, в якому визначає: де зосередити основні зусилля, завдання рятувальних загонів і порядок введення їх на об'єкти робіт, початок і тривалість робіт, управління силами, які ведуть роботи, і порядок забезпечення їх дій.

Рятування людей і матеріальних цінностей є основним завданням при стихійних лихах. Послідовність виконання цього завдання залежить від характеру лиха, його наслідків, наявності та підготовки сил цивільного захисту, періоду року, стану погоди та інших факторів.

У завчасно розроблених планах ЦЗ на об'єктах господарювання визначають порядок приведення у готовність і дію рятувальних формувань при стихійних лихах. Плани складають на основі прогнозування можливих стихійних лих.

Ліквідація наслідків будь-яких стихійних лих полягає в таких діях: оповіщенні формувань і населення про небезпеку стихійного лиха; організації управління рятувальними силами в районі лиха; веденні розвідки, встановленні ступеня і масштабів руйнувань, затоплення, зараження, пожеж та інших даних; виявленні об'єктів і населених пунктів, яким загрожують наслідки стихійного лиха; визначенні складу, чисельності сил і засобів, які залучаються для рятувальних та інших робіт; організації медичної допомоги потерпілим і евакуації їх у лікувальні заклади, виведенні населення в безпечні місця та його розміщенні; забезпеченні громадського порядку в районі лиха; організації матеріального, технічного і транспортного забезпечення; проведенні інших заходів, спрямованих на підготовку і забезпечення рятувальних робіт; ліквідацію наслідків стихійного лиха.

Успіх дій формувань при стихійних лихах значною мірою залежить від своєчасної організації і проведення розвідки.

Завдання для розвідки ставить начальник цивільного захисту об'єкта. Він визначає мету розвідки, які відомості та на який час необхідно одержати, де і на виконанні яких завдань слід зосередити основні зусилля, які для цього використати сили і засоби.

У районі стихійних лих розвідка визначає: межі району лиха і напрямок його поширення; об'єкти і населені пункти, яким загрожує небезпека; місця знаходження людей і ступінь загрози їм; шляхи підходу формувань і техніки до місць роботи; стан пошкоджених будівель і споруд; наявність у них потерпілих, яким необхідна допомога у першу чергу; місця аварій на технологічних лініях та обєктах, комунально-енергетичних мережах і розміри руйнувань на них; обсяги робіт, умови їх ведення; можливість використання техніки; найбільш зручні місця для розбирання завалів і звільнення потерпілих, а також для прокладання шляхів їх евакуації; стан вододжерел і можливість використання їх для господарських, питних потреб і гасіння пожеж; умови і доцільну черговість ведення робіт. Зібрані дані про характер і обсяг майбутніх робіт розвідники доповідають начальнику в намічені строки.

Населення потрібно інформувати про режими поведінки. Інформація має бути чіткою, ясною, а в завданні на проведення робіт слід конкретно зазначити: хто, коли і що повинен зробити. Від цього буде залежати успіх проведення рятувальних і невідкладних робіт у районі небезпечного стихійного лиха.

Під час снігової бурі, особливо вночі, роботи слід виконувати тільки групами з таким розрахунком, щоб кожна людина перебувала в полі зору інших працівників. Для ліквідації снігових заметів застосовують снігоочисні машини, бульдозери, екскаватори, грейдери. Для зв'язку, постачання продуктів, кормів, палива використовують гусеничні трактори. На дорогах виставляють покажчики та орієнтири.

Висновок: отже, як сказано вище ми розуміємо що на гірських масивах можуть виникнути безліч стихійних лих, які можуть призвести до поганих наслідків. Для того щоб різноманітні об’єкти та населення були краще підготовлені до стихійних лих потрібно проводити інструктаж з цивільного захисту.