Розділ 2. Особистість Мустафи Кемаля.

В історії Туреччини було багато видних політичних діячів, але однією із яскравих і значущих фігур, як Мустафа Кемаль ще не було. В перекладі з турецької «Кемаль" означає "винятковий", а "Ататюрк" - "батько турецького народу". Це ім'я дали йому невипадково: для всіх тюрків він рятівник Туреччини, саме він перетворив напівфеодальну і розвалену імперію у розвинуту і сильну державу. Він був блискучим тактиком, його можна назвати Петром 1 Туреччини.

Ататюрк, прийнявши у спадок напівзруйновану країну, залишив після себе нову батьківщину, нове суспільство, новий порядок, які в громадськості ставилися з повагою. Ось, що писав Шарль де Чабрун, який відпрацював 5 років французьким послом у Туреччині: "Завдяки глибокому розуму він утворив націю. Для того щоб утворити націю, він зруйнував імперію. Необхідну силу він знайшов у солончакових землях Анатолії, які принесли йому перемогу за перемогу ".

Мал.1.Кемаль Ататюрк.

Мустафа Кемаль народився в 1881р. в Селянікі (нині Салоніки). Він ріс самостійним і вольовим. Був кмітливий і запальний. Ще, навчаючись в Академії Генерального штабу, він серйозно захопився політикою - як і багатьох молодих офіцерів, його хвилювало доля своєї країни. Незабаром Кемаль приєднався до таємної антиурядової організації "Єдність і прогрес", які назвали себе “младотурками” .Младотурки намагалися провести ліберальні реформи, які сприяли б створенню конституційного устрою в державі. Ататюрк поділяв їхні погляди і тепло зустрів младотюрську революцію,яка відбулась 1918 р. Молодотурки скинули султана Абдул-Хаміда II і відновили конституцію. Але незабаром ця ейфорія змінилася розчаруванням. Младотуркі не змогли управляти Туреччиною краще, ніж їхні попередники. Кемаль, бачачи, що молодотурки відвернулися від своїх цілей і загрузли в хабарництві, відходить від руху і присвячує себе військовій справі.

Ататюрк був блискучим полководцем і стратегом.Він брав участь у Балканських війнах, (1910-1912), після якого став військовим аташе в Софії. У 27 жовтня 1914р. Туреччина вступає в Першу світову війну на боці Німеччини. Кемаль, який довідався в Софії цю новину, поставився до них вельми заклопотано, він пише cвоєму другові Саліху: "Я не поділяю думки тих, хто вважає, що німці не здатні перемогти. Це правда, що німці марширують до Парижу, знищуючи все на своєму шляху". Проте, російські війська просуваються в Карпатах і тіснять австрійців, союзників Німеччини. Це має відвернути сили німецької армії, щоб допомогти австрійцям. Скориставшись цим, французи перейдуть в наступ і потіснять німців. Тоді німцям доведеться відкликати війська, послані австрійцям, тому важко передбачити результат війни, так як змушувати армію пересуватися то в одному напрямку, то в зворотному - виключно небезпечно ".Коли почалася Дардаделльска компанія (1915-1916), Кемаль був командиром 19-ї дивізії. Завдяки мужності та відвазі туркам вдалося відбити атаку противника і здобути блискучу перемогу. Після цієї Великої перемоги, Ататюрк отримує чин паші (генерала) і стає героєм для свого народу. Гострі напади ниркових кольок змушують його відправитися на лікування в Карсбалд. Ситуація у столиці, куди прибув Ататюрк, була вкрай напруженою: продукти практично зникли з прилавок, а те, що можна було знайти, коштувало дуже дорого; замість грошей, яких не існувало, використовували марки. Авіація союзників регулярно бомбила місто протягом останніх днів липня. Все частіше в уряді вимагали сепаратного миру з країнами Антанти. Розуміючи ситуацію, яка склалася в державі, Ататюрк просить аудієнції у нового султана Вахіхденіна, той погоджується. "Перш за все потрібно взяти під контроль армію. Тільки в цьому випадку буде можливо прийняти які-небудь заходи "- зазначає Ататюрк у розмові з султаном.

Пізніше, під час третьої зустрічі, коли султан помітив, що населення голодує, Кемаль заперечив, непохитний у своїх переконаннях: «Ваше зауваження абсолютно справедливо, але ваш намір нагодувати населення Стамбула не звільнило б, ваша величність, від необхідності вдатися до більш нагальним і невідкладним заходам в ім'я порятунку країни ... до тих пір, поки сила зобов'язана захищати державу, націю і всіх її союзників, знаходиться в руках іншого, ви будете називатися падишахом» . Кемалю не вдалося переконати султана. Слабка втіха - султан призначає його почесним ад'ютантом. Однак йому було ніколи насолоджуватися наданої йому честі. Ледь оговтавшись після чергового нападу лихоманки, він потрапляє в жовтні 1918 під запеклі атаки англійців. Кемаль, командувач 7-ю армією, намагається врятувати частину турецької армії з притаманними йому енергією і мужністю і ему це вдаеться.