Рекреаційне і туристичне природокористування

План.

1. Рекреаційне і туристське природокористування. Функціональна модель і основні типи туристського природокористування.

2. Рекреаційне природокористування та охорона природи.

3. Рекреаційні загрузки на природні комплекси та методика їх визначення.

4. Нормування рекреаційних загрузок на міські та приміські ландшафти: основні аспекти.

5. Взаємодія туризму та навколишнього середовища.

6. Вплив туризму на природне та культурне середовище.

1. Рекреаційне і туристське природокористування. Функціональна модель і основні типи туристського природокористування.

Туристське природокористування можна визначити як область теорії і практики, пов'язану з пошуком оптимальних режимів використовування природних ресурсів в туристських цілях. При цьому функціональна модель туристського природокористування концентрується навкруги природного комплексу (мал. 1).

Природний комплекс є центральною підсистемою функціональної моделі туристського природокористування. Стан природного комплексу вимірюється такими параметрами, як площа, місткість, навантаження (чол./га), і характеризується специфічними властивостями — стійкістю, аттрактивністю, надійністю. Особлива увага надається вивченню навантаження на природний комплекс з боку відпочиваючих і виробленню гранично допустимих норм рекреаційних навантажень для різних типів ландшафтів. Не менше важливо враховувати рівень і характер технологічних дій під час будівництва і в ході експлуатації туристських установ і маршрутів, параметри антропогенних побутових навантажень на природний комплекс з боку місцевого населення.

Дана територіальна система складається з наступних підсистем:

• Управління (керування) технологічною дією на природний комплекс з боку матеріальної бази туризму і рекреаційної інфраструктури

• управління рекреаційними діями на природний комплекс

• управління побутовими антропогенними діями на природний комплекс

• управління виробничими діями на природні комплекси і рекреаційні ресурси

Питання про встановлення територіальних типів природокористування розв'язується двома шляхами: а) через типологію земель рекреаційного призначення, б) шляхом розробки системи функціонального зонування територій.

Землі рекреаційного призначення — виділені в установленому порядку ділянки землі, призначені і використовуються для організованого масового відпочинку і туризму населення. На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, перешкоджаюча використовуванню їх за цільовим призначенням.

Залежно від рівня рекреаційної спеціалізації можна виділити три основні типи рекреаційного землекористування:

1. території з високою інтенсивністю рекреації, де інші землекористувачі відсутні або мають другорядне значення (парки, пляжі та інші зони масового відпочинку);

2. території з середньою інтенсивністю рекреації, що виконують одночасно деякі екологічні і виробничі функції (приміські зелені насадження, протиерозійні ліси);

3. території з незначною питомою вагою рекреації.

Виділяються чотири основні типи природокористування, а в їх рамках -ряд функціональних зон:

1. Заповідне природокористування — доступно лише науковцям для експериментів і досліджень, студентам для практики, а широкій публіці тільки для короткочасних екскурсій:

• особливо охоронна зона — функціональна зона, в межах якої забезпечуються умови для збереження природних комплексів і об'єктів, на території якій допускаються строго регульовані відвідини

• заповідні зони — функціональні зони, в межах яких заборонена будь-яка господарська діяльність і рекреаційне використовування території

2. Рекреаційне природокористування основане на розвинутій мережі заміських приміських парків для тривалого відпочинку і туризму, тобто передбачає помірну експлуатацію природних комплексів природного походження. Тут велике значення мають екскурсії і важливим чинником залишається пейзаж. В цій зоні дозволяється лежати на траві, ловити рибу, купатися, збирати гриби і ягоди. Тут розташовуються туристські бази, дачні селища, мережа туристських стежок і маршрутів:

• зона (округ) санітарної охорони — природна територія, що особливо охороняється, зі встановленим відповідно до законодавства України режимом господарювання, мешкання, природокористування, забезпечує їм захист і збереження природних лікувальних комплексів і лікувально-оздоровчої місцевості з прилеглою до неї ділянками від забруднення передчасного виснаження

• рекреаційна зона — функціональна зона, призначена для відпочинку

• зона особистої території — зони специфічної індивідуальної поведінки. В туризмі до даних зон відносяться зональні простори: інтимне, особисте, соціальне, суспільне

• зона відпочинку — спеціально організована територія для прийому великої кількості короткострокових відвідин (уїкенд), забезпечена транспортним зв'язком з великим містом, водопостачанням, каналізацією, підприємствами харчування, відпочинку і розваги

3. Руральне природокористування характеризується середньою і високою інтенсивністю ведення сільського господарства:

• зона традиційного екстенсивного природокористування — функціональна зона, що виділяється в районах мешкання корінного населення, де допускаються традиційна господарська діяльність, кустарні і народні промисли, а також пов'язані з ними види користування природними ресурсами

• зона господарського призначення — функціональна зона, в межах якої здійснюється господарська діяльність, необхідна для забезпечення функціонування рекреаційної території

4. Урбанізоване природокористування — міські парки і сквери для повсякденного користування:

• зона обслуговування відвідувачів — функціональна зона, призначена для розміщення місць ночівлі, палаткових таборів і інших об'єктів туристського сервісу, культурного, побутового і інформаційного обслуговування відвідувачів

• зона охорони культурно-побутових об'єктів — функціональна зона, в межах якої забезпечуються умови збереження історико-культурних об'єктів

• зона пізнавального туризму — функціональна зона, призначена для організації екологічної освіти і ознайомлення з визначними об'єктами