- •Тема 1. Сутність, місце і роль політики та політології як науки в житті суспільства.
- •1.1. Методичні вказівки для вивчення питань аудиторного семінару План аудиторного семінару
- •1.2. Методичні вказівки для вивчення питань на самостійне опрацювання Питання на самостійне опрацювання
- •Тема 2. Виникнення і розвиток світової політичної думки.
- •2.1. Методичні вказівки для вивчення питань аудиторного семінару План аудиторного семінару
- •2.2. Методичні вказівки для вивчення питань на самостійне опрацювання Питання на самостійне опрацювання
- •Тема 3. Зародження і розвиток української політичної думки.
- •3.1. Методичні вказівки для вивчення питань аудиторного семінару План аудиторного семінару
- •3.2. Методичні вказівки для вивчення питань на самостійне опрацювання Питання на самостійне опрацювання
- •Тема 4. Політика як суспільне явище. Політична діяльність і влада.
- •4.1. Методичні вказівки для вивчення питань аудиторного семінару План аудиторного семінару
- •4.2. Методичні вказівки для вивчення питань на самостійне опрацювання Питання на самостійне опрацювання
- •Тема 5. Політична система суспільства, її інститути. Держава як базовий інститут політичної системи, політичний режим.
- •5.1. Методичні вказівки для вивчення питань аудиторного семінару План аудиторного семінару
- •5.2. Методичні вказівки для вивчення питань на самостійне опрацювання Питання на самостійне опрацювання
- •Тема 6. Політичні партії та виборчі системи.
- •6.1. Методичні вказівки для вивчення питань аудиторного семінару План аудиторного семінару
- •Література
- •6.2. Методичні вказівки для вивчення питань на самостійне опрацювання Питання на самостійне опрацювання
- •Література
- •Тема 7. Політична культура та політична соціалізація. Політична еліта і лідерство.
- •7.1. Методичні вказівки для вивчення питань аудиторного семінару План аудиторного семінару
- •Література
- •7.2. Методичні вказівки для вивчення питань на самостійне опрацювання Питання на самостійне опрацювання
- •Література
- •Тема 8. Політична свідомість та ідеологія. Сучасні політичні течії.
- •8.1. Методичні вказівки для вивчення питань аудиторного семінару План аудиторного семінару
- •8.2. Методичні вказівки для вивчення питань на самостійне опрацювання Питання на самостійне опрацювання
- •Тема 9. Міжнародні відносини.
- •9.1. Методичні вказівки для вивчення питань аудиторного семінару План аудиторного семінару
- •9.2. Методичні вказівки для вивчення питань на самостійне опрацювання Питання на самостійне опрацювання
- •Список використаних джерел
1.2. Методичні вказівки для вивчення питань на самостійне опрацювання Питання на самостійне опрацювання
1 Методи політологічних досліджень.
2 Становлення політології як науки і навчальної дисципліни.
Література
1 Піча В. М., Хома Н. М. Політологія : Навчальний посібник / В.М. Піча, Н.М. Хома. – К.-Л., 2001. – С.14-15, 20-21.
2 Політологія : Підручник / За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка – К., 2001. – С.19-24.
3 Шляхтун П. П. Політологія (теорія та історія політичної науки) : Підручник / П. П. Шляхтун. – К., 2002. – С.23-26, 28-31.
При відповіді на перше питання потрібно знати, що метод – це сукупність прийомів та операцій теоретичного та практичного освоєння дійсності.
Існує багато різних класифікацій методів дослідження. Проте в найбільш загальному плані їх можна подати як філософські, що мають загальнонауковий характер, і спеціально-наукові. До перших відносяться: діалектико-матеріалістичний, порівняльний, аналізу й синтезу, узагальнення, сходження від абстрактного до конкретного, індукції та дедукції, системний, структурно-функціональний, біхевіористичний тощо.
Водночас окремі науки використовують спеціальні методи пізнання: правові, соціологічні, математичні, історичні тощо. Для політології такими методами є, наприклад, метод прийняття рішень та метод політичного прогнозування.
Особливу увагу в даному питанні потрібно звернути на наступний момент. Поскільки політологія є самостійною наукою про політику, то коло основних методів політологічних досліджень має бути окреслено більш-менш чітко. Такі методи зумовлюються передусім предметом політології. До них належать: системний, структурно - функціональний, біхевіористський (соціально - психологічний) та порівняльний. Детальну інформацію про ці методи радимо почерпнути із вказаного в списку літератури підручника /Шляхтун П.П., С. 24-26/.
Щоб дати правильну і змістовну відповідь на останнє питання плану, потрібно знати, що політологія як наука відрізняється від політології як навчальної дисципліни. Перша займається дослідженням та аналізом політичного життя суспільства. Політологія ж як навчальна дисципліна нічого не досліджує, вона лише відтворює здобуті наукою знання. Як навчальна дисципліна, політологія відображає частину загальнотеоретичного і прикладного матеріалу, який опрацьовують і викладають так, щоб відповідно до завдань політологічної підготовки у доступній формі дати необхідний мінімум наукових знань.
Виникнення і становлення політології як науки – це поступовий процес, в якому виділяють певні стадії розвитку:
1) Від часів Аристотеля – до середини чи до кінця 19 ст. (філософський). Саме на кінець 19 ст. припав процес виокремлення політології із загальної системи соціальних і гуманітарних наук та її інституціоналізації.
2) Від середини 19 ст. – до закінчення Другої світової війни (емпіричний, опора на практичний досвід).
3) Від закінчення Другої світової війни – донині (період рефлексії, тобто критичного переосмислення всього накопиченого емпіричного та теоретичного матеріалу, його подальше поглиблення).
Варто підкреслити, що процес остаточного становлення політології завершився на Міжнародному колоквіумі з політичних наук у Парижі (1948 р.), який був організований ЮНЕСКО, і де були спроби встановити зміст предмета цієї науки, визначити його межі через такі основні розділи:
1) Політичні теорії, включаючи історію ідей.
2) Політичні (державні на різних рівнях) інститути та їх функціонування.
3) Партії, групи, громадська думка.
4) Міжнародні відносини.
З цим колоквіумом пов’язують також початок широкого викладання політології в системі вищої освіти, оскільки ЮНЕСКО було рекомендовано своїм країнам-членам включити курс політології для вивчення у вузах як загальнообов’язкової дисципліни. При цьому потрібно зауважити, що як самостійна навчальна дисципліна політологія почала формуватися у другій половині 19 ст.
У радянський період розвитку України політології як науки і навчальної дисципліни не існувало, хоча саме політичній проблематиці була присвячена чи не більшість всіх публікацій суспільствознавчого профілю. Політичні проблеми розглядалися такими навчальними дисциплінами, як науковий комунізм, історія КПРС, теорія держави і права, ін., проте через тоталітарний характер радянського режиму їх вивчення мало догматичний, однобокий характер. Політологія як новий навчальний курс починає викладатися у всіх вищих навчальних закладах України лише після розпаду СРСР.
