- •Тема 1. Метатеорія держави і права
- •§ 1. Предмет теорії держави і права.
- •§ 2. Науковий статус теорії держави і права.
- •§ 3. Методологія теорії держави і права
- •Тема 2. Суспільство, держава і право
- •§ 1. Загальна характеристика суспільства
- •§ 2. Поняття й ознаки держави
- •§ 3. Поняття, принципи і функції права
- •§ 4. Співвідношення держави з суспільством
- •§ 5. Виникнення держави і права
- •§ 6. Філософія права
- •§ 7. Філософія держави
- •Тема 3. Порівняльне державознавство
- •§ 1. Форма і типологія держави
- •§ 2. Форма правління 27
- •§ 3. Форма державно-територіального устрою та міждержавних об’єднань 29
- •§ 4. Загальна характеристика політико-державного режиму
- •§ 5. Демократичний режим
- •§ 6. Авторитарний режим
- •§ 7. Тоталітарний режим
- •§ 8. Цивілізаційний підхід до типології держави
- •§ 9. Формаційний підхід
- •Тема 4. Сутність держави
- •§ 1. Загальна характеристика державної влади
- •§ 2. Основа і прояви державної влади
- •§ 3. Єдність і поділ влади
- •§ 4. Функції і механізм держави 46
- •§ 5. Державний орган
- •Тема 5. Норма права
- •§ 1. Поняття і класифікація соціальних норм.
- •§ 2. Поняття норми права
- •§ 3. Співвідношення права і моралі
- •§ 4. Структура норми права
- •§ 5. Види правових норм
- •§ 6. Характеристика правового регулювання суспільних відносин
- •Тема 6. Правотворчість
- •§ 1. Співвідношення понять «форма» і «джерело» права.
- •§ 2. Характеристика окремих форм права 56
- •§ 3. Поняття і види нормативно-правових актів
- •§ 4. Межі дії нормативно-правових актів
- •§ 5. Поняття правотворчості
- •§ 6. Правотворчий процес
- •§ 7. Прогалини у позитивному праві
- •§ 8. Систематизація нормативних актів
- •§ 9. Юридична техніка
- •Тема 7. Правовідносини
- •§ 1. Поняття, ознаки і види правовідносин
- •§ 2. Загальна характеристика суб’єктів права
- •§ 3. Об'єкти та зміст правовідносин
- •§ 4. Юридичні факти, презумпції і фікції
- •Тема 8. Система права і законодавства
- •§ 1. Система права
- •§ 2. Система законодавства
- •Тема 9. Тлумачення норм права
- •§ 1. Поняття і види тлумачення
- •§ 2. Способи (прийоми) тлумачення правових норм
- •Тема 10. Реалізація і застосування права
- •§ 1. Реалізація права
- •§ 2. Застосування права
- •§ 3. Акти правозастосування 76
- •§ 4. Юридичні колізії і способи їх розв’язання
- •Тема 11. Правосвідомість
- •§ 1. Поняття, структура і види правосвідомості
- •§ 2. Правова культура та її антиподи
- •Тема 12. Законність, правопорядок і дисципліна
- •§ 1. Сутність законності, правопорядку і дисципліни
- •§ 2. Гарантії законності
- •§ 3. Зміцнення законності – умова для формування правової держави і демократії
- •Тема 13. Правова поведінка і юридична відповідальність
- •§ 1. Суть правової поведінки.
- •§ 2. Характеристика правопорушення 87
- •§ 3. Юридичний склад правопорушення
- •§ 4. Правомірна поведінка
- •§ 5. Юридична відповідальність
- •Тема 15. Сутність правового регулювання
- •§ 1. Механізм і стадії правового регулювання
- •§ 2. Правові стимули й обмеження 93
- •Тема 16. Порівняльне правознавство
- •§ 1. Типологія права
- •§ 2. Правова система
Тема 8. Система права і законодавства
§ 1. Система права
Система права – це внутрішня структура права, що відображає об'єднання і диференціацію юридичних норм.
Існує декілька класифікацій системи права:
I. З точки зору генетичного підходу.
1. Приватне – спрямоване на задоволення потреб і захист інтересів окремих осіб (цивільне, трудове, сімейне право).
2. Публічне – охороняє загальні інтереси держави (конституційне, адміністративне, кримінальне право).
II. З точки зору історичного підходу.
1. Звичаєве (традиційне) право. Сукупність звичаїв, що регулюють певну галузь права.
70
2. Прецедентне право. Сукупність юридичних (як правило, судових) прецедентів, що регулюють ту чи іншу галузь права.
3. Договірне право. Сукупність нормативних (як правило міжнародних) договорів, що регулюють певну галузь права (як правило, міжнародне право).
4. Право законів (кодифіковане, статутне, декретне право). Сукупність норм права, що закріплені в нормативно-правових актах, які регулюють певну галузь права.
III. З точки зору предмету і методу правового регулювання.
1. Галузі – сукупність правових норм, що регулюють певну сферу суспільних відносин.
а) Профілюючі галузі: конституційне, цивільне, адміністративне, кримінальне, кримінально-процесуальне, цивільно-процесуальне право. Як правило, характеризуються чітким предметом та методом правового регулювання.
б) Спеціальні галузі: сімейне, трудове, фінансове, виправно-трудове право і право соціального забезпечення. Спеціальні галузі виділилися з профілюючих: сімейне – з цивільного, фінансове – з адміністративного тощо.
в) Комплексні галузі: аграрне право, господарське право, екологічне право. Багато авторів вважає, що комплексних галузей не існує, є лише комплексна система законодавства. На противагу їм інші наполягають, що комплексні галузі поєднують у собі предмет та методи профілюючих чи спеціальних галузей. Так, наприклад, господарське право поєднує у собі методи адміністративного та цивільного права.
2. Підгалузі – сукупність однорідних інститутів права, що регулюють більш вузьку, ніж галузь, групу суспільних відносин (податкове право – підгалузь фінансового права; авторське право – підгалузь цивільного права тощо).
3. Інститути – частина галузі права, що складається з норм, які впливають на певний вид однорідних суспільних відносин.
а) галузеві (інститут дарування) і міжгалузеві (інститут договору). 71
б) регулятивні (інститут купівлі-продажу) і охоронні (інститут цивільно-правової відповідальності).
в) матеріальні (інститут спадкування) і процесуальні (інститут притягнення до кримінальної відповідальності).
§ 2. Система законодавства
Під системою законодавства розуміють сукупність нормативно-правових актів, у яких об'єктивуються внутрішні змістовні і структурні характеристики права.
Залежно від основи можна виділити наступні системи законодавства:
1. Горизонтальна – галузева структура системи законодавства, що обумовлена предметом правового регулювання – фактичними суспільними відносинами. На основі цього критерію з’являються галузі законодавства, що відповідають галузям системи права (трудове законодавство – трудове право).
2. Вертикальна – ієрархічна структура системи законодавства, що відображає ієрархію органів державної влади і нормативно-правових актів за їх юридичною чинністю (Конституція закони підзаконні акти).
3. Комплексна – складається в залежності від об'єкту правового регулювання і системи державного управління (транспортне законодавство).
