§ 5. Державний орган

Державний орган – це ланка (елемент) механізму держави, що бере участь у здійсненні функцій держави і наділений для цього владними повноваженнями.

Ознаки державного органу: 49

1. Орган держави – частина єдиного механізму держави, міцно пов'язана з іншими.

2. Орган держави складається з державних службовців.

3. Орган держави має внутрішню структуру: управління, відділи тощо.

4. У органа держави є компетенція – владні повноваження певного змісту та об'єму. Владні повноваження означають сукупність прав і обов'язків, яка дозволяє державним органам виконувати функції держави.

5. Орган держави видає обов'язкові щодо виконання правові акти і забезпечує їх виконання.

6. Для здійснення своєї компетенції орган держави має свою матеріальну базу фінансується з бюджету.

7. Орган держави активно бере участь у реалізації функцій держави.

Класифікація органів держави:

I. За способом виникнення.

1. Первинні – виникають у порядку спадкування або обираються (представницькі органи, глава держави).

2. Похідні – створюються первинними органами (прокуратура, уряд).

II. За об'ємом владних повноважень.

1. Вищі – державна влада загалом поширюється на територію всієї держави.

2. Центральні – державна влада поширюється на територію всієї держави у певній сфері.

3. Місцеві – державна влада поширюється на певну адміністративно-територіальну одиницю (виконком).

4. Міжтериторіальні – територія, на якій здійснюються владні повноваження, не співпадає з адміністративно-територіальними одиницями (митниця, управління залізниць тощо).

III. За широтою компетенції.

1. Органи загальної компетенції – правомочні вирішувати широке коло питань.

2. Органи спеціальної компетенції – спеціалізуються на виконанні якоїсь однієї функції.

IV. За способом формування.

1. Виборні (парламент)

2. Призначувані (прокурор).

V. За принципом поділу влади.

50

1. Законодавчі органи – організують прийняття законодавчих актів (парламент).

2. Виконавчі органи – організують виконання законів (уряд).

3. Органи правосуддя (суд).

4. Глава держави (монарх, президент).

VI. За порядком прийняття рішення.

1. Колегіальні (парламент).

2. Одноособові (президент).

Тема 5. Норма права

§ 1. Поняття і класифікація соціальних норм.

Соціальні норми – загальні правила поведінки людей, колективів, соціальних груп; правила поведінки в суспільстві.

Класифікація соціальних норм:

I. За способом встановлення і забезпечення.

1. Норми моралі – правила поведінки, засновані на уявах про справедливість, несправедливість, добро, зло, честь, совість, які виникнули в суспільстві і були забезпечені силою суспільної думки.

2. Звичаї – правила поведінки, що склалися історично і дотримувались у силу звички (традиції, етикет).

3. Норми права – встановлені або санкціоновані державою загальнообов'язкові, формально-визначені, типізовані правила поведінки, що дають учасникам регульованих відносин суб'єктивні права і юридичні обов'язки, що покладені на них.

4. Корпоративні норми – норми, вироблені організаціями корпоративного типу (партіями, громадськими організаціями) і підтримані владою суспільних об'єднань.

5. Релігійні норми – правила, встановлені різними віросповіданнями й обов'язкові для віруючих (Старий Завіт, Новий Завіт, Коран, Сунна, Талмуд, Авеста, релігійні книги буддистів, даосів тощо).

II. За змістом сфери регульованих відносин.

1. Політичні норми – норми у сфері політики, тобто правила боротьби за владу.

51

2. Організаційні норми – регулюють організаційні питання.

3. Естетичні норми – норми, що регулюють поняття краси.

III. За способом утворення.

1. Норми, що носять стихійний характер.

2. Норми, що носять свідомий характер.

IV. За способом закріплення і вираження.

1. Усні норми.

2. Письмові норми.