Практична робота № 10

Тема роботи: Розрахунок центрування валолінії турбоагрегату. Мета роботи: Вивчити технологічний процес і навчитися виконувати розрахунки при проведенні робіт по центруванні валолінії турбоагрегату, навчитися складати формуляр центрування. Завдання: Вивчити розділ 1 практичної роботи (Основні положення). Зобразити ескіз і виконати розрахунки центрування відповідно до даних свого варіанта, вказати послідовність технологічних операцій та скласти формуляр для центрування валолінії турбоагрегату. Скласти звіт та захистити практичну роботу, відповідаючи на запитання і пояснюючи свої розрахунки та технічні умови.

Загальні вказівки щодо виконання практичної роботи

Практична робота виконується студентом з метою закріплення теоретичних знань, які були отримані ним на лекціях та на самостійних заняттях.

Перед початком виконання роботи студент повинен:

– вміти розшифровувати літерні та цифрові позначення, які приведені в роботі;

– знати принципи роботи і особливості функціонування пристроїв (механізмів), описаних в роботі;

– вміти формулювати технічно-інженерні висновки.

Перед виконанням практичної роботи студент повинен самостійно здійснити підготовку, в процесі якої ретельно вивчити відповідний розділ конспекту лекцій та рекомендованої літератури При цьому слід:

– вивчити конструкцію, призначення та область застосування пристроїв (механізмів), що розраховуються;

– ознайомитися з описом структурної чи принципової схеми пристроїв (механізмів);

– відповісти на типові контрольні запитання.

Якщо з поважної причини студент не зміг вчасно виконати практичну роботу, то він повинен це зробити у додатковий час, який визначається викладачем.

По закінченні практичної роботи студент оформляє звіт у рукописному виді у зошиті або у електронному вигляді з наступним роздрукуванням на аркушах паперу формату А4. Звіт повинен містити у повному обсязі матеріали та необхідні розрахунки, які визначено у вимогах до практичної роботи. Всі необхідні рисунки та схеми повинні мати достатню глибину розкриття. Умовно-графічні позначення елементів повинні відповідати вимогам Держстандартів та супроводжуватися коротким описом принципу роботи.

В кінці звіту студент приводить технічно-інженерні висновки, які містять критичний аналіз виконаної роботи.

Захист звіту про практичну роботу здійснюється шляхом усної співбесіди викладача і студента за тематикою роботи, що захищається. При незадовільному захисті студент повторно захищає його у додатковий час. Дату і час повторного захисту визначає викладач.

1 Основні положення

1.1 Валолінію турбоагрегату (ТА) утворюють осі роторів турбіни та ротора генератора, з’єднаних між собою півмуфтами. Кожний ротор має свій горизонтальний прогин внаслідок дії на нього власної ваги. Похили шийок ротора (тих частин вала, що опираються на підшипники), виміряні в горизонтальному стані ротора, при розташуванні підшипників на одному рівні, позначають ⁰_РВТ, ⁰_РСТ, ⁰_РНТ та ⁰_РГ. Якщо підшипники всіх роторів розташовані на одній горизонтальній лінії (рис. 1, а), то таке центрування не можна вважати правильним, так як від прогинання роторів торцеві площини півмуфт будуть непаралельними між собою, а осі роторів не співпадатимуть. При роботі турбоагрегату з таким центруванням будуть виникати вібрації, а також додаткові навантаження на підшипники.

1.2 Центрування валолінії буде правильним лише тоді, коли в процесі роботи ТА вісь одного прогнутого ротора буде плавним продовженням осей сусідніх роторів, тобто коли прогнуті осі роторів будуть спряжені між собою (рис. 1, в). В цьому випадку підшипники циліндрів ТА будуть розташовані на різній висоті, піднімаючись до країв валолінії, а шийки кожної пари підшипників, суміжних з муфтою, обов’язково матимуть однакові похили. При цьому торцеві площини з’єднувальних півмуфт роторів будуть паралельними (відсутній злам осей). Крім того, центри півмуфт роторів мусять співпадати один з одним (бути концентричними) що усуне зміщення їх осей, та зменшить ексцентриситет півмуфт (радіальне биття) до нуля.

Рисунок 1. Центрування турбоагрегату: а)-підшипники циліндрів ТА розташовані на одному рівні, а кожний ротор – горизонтально; б)- підшипники розташовані на одному рівні, а півмуфти утворюють злам осей; в)-прогнуті осі роторів спряжені між собою, торцеві площини півмуфт паралельні, а суміжні підшипники мають однаковий похил (прогин роторів і похили зображено спрощено).

1.3 Виставлення елементів ТА у вертикальній площині (попереднє нівелювання) розраховують заздалегідь до початку виконання робіт по монтажу турбоагрегату, а сам розрахунок проводять в залежності від того, який елемент турбоагрегату обирають базовим. В якості бази можуть бути вибрані:

а) циліндр низького тиску (ЦНТ). У цьому випадку підшипники №3 та №4 (рис. 1, в) на які буде вкладено РНТ потрібно:

- виставити строго горизонтально з похилами ;

- виставити їх на одній і тій же висоті.

Тоді середній похил шийок РНТ буде дорівнювати нулю (так як ), а сам ротор матиме похили на його кінцях та , обумовлені його власним прогинанням (рис. 1, б);

б) підшипники №4 (ЦНТ) та №5 (генератор). У цьому випадку підшипники №4 та №5 суміжних роторів РНТ і РГ, на які будуть вкладені кінці РНТ та РГ потрібно:

- виставити строго горизонтально з похилами ;

- виставити їх на одній і тій же висоті.

Тоді фактичні похили шийок цих роторів будуть рівними нулю ;

в) статор генератора. У цьому випадку підшипники №5 та №6 на які буде вкладено РГ потрібно:

- виставити строго горизонтально з похилами ;

- виставити їх на одній і тій же висоті.

Тоді середній похил шийок РГ буде рівним нулю  (так як ), а сам ротор матиме похили на його кінцях та .

1.4 Центрування валолінії полягає:

а) у розрахунку необхідних параметрів центрування ТА в його холодному стані;

б) у визначенні упереджених поправок на параметри центрування, які пов’язані із прогріванням ТА та виходом агрегата на робочі оберти.

Розрахунок центрування елементів ТА до базових полягає в послідовному визначенні похилів цих елементів, та відповідних підвищень середин шийок валів цих же елементів.

1.5 Розрахунок похилів шийок виконують послідовно в напрямку від бази в обидві сторони від неї. Наприклад: у випадку, якщо в якості бази ТА обрано ЦНТ (рис. 1, в), то похили передньої шийки РГ, яка лежить на підшипнику №5, та суміжної з ним задньої шийки РНТ, яка лежить на підшипнику №4 за умовами вірного центрування мають бути рівними. Оскільки на практиці ця умова досягається лише рівністю похилів на їх спільних півмуфтах, а похил задньої півмуфти РГ чисельно дорівнює сумі , то похил передньої півмуфти РГ, а відповідно і похил середини шийки вала РГ, яка лежить на підшипнику №5 рівний:

(1.а)

Похил задньої шийки РГ, яка лежить на підшипнику № 6 буде більшим за похил його передньої шийки, яка лежить на підшипнику № 5 на суму похилів шийок РГ, виміряних у його горизонтальному стані, тобто: (1.б)

З протилежного від бази боку похили суміжних шийок РНТ та РВТ також мають бути однаковими. Використовуючи аналогічний підхід визначаємо, що величина похилу задньої шийки РВТ яка лежить на підшипнику №2 буде рівна:

(1.в)

Похил передньої шийки РВТ, яка лежить на підшипнику № 1 буде більший від похилу його задньої шийки на суму похилів шийок РВТ, виміряних в його горизонтальному стані, тобто:

(1.г)

По визначенню, середній похил ротора дорівнює середньому арифметичному фактичних похилів двох його шийок. Наприк­лад, для РГ і РВТ середні похили їх роторів будуть рівні:

(2.а)

(2.б)

На даному етапі центрування валолінії визначення похилів елементів ТА (база – ЦНТ) завершено. Переходимо до розрахунку відповідних підвищень елементів ТА. Для зручності величини похилів шийок валів, виміряних у його горизонтальному стані, надалі будемо позначати символом _i⁰ , нижній індекс котрого i – це номер підшипника, на якому лежить відповідна шийка.

1.6 У вертикальній площині підвищення однієї точки ТА над іншою визначають із так званих трикутників похилу (рис. 1.1). Нехай нам потрібно визначити підвищення точки 2, яка є вершиною прямокутного трикутника над іншою вершиною цього ж трикутника – точкою 1, тобто знайти величину . Відомо, що тангенс малих кутів в прямокутному трикутнику дорівнює самому цьому куту (похилу), тобто tg (k)=k, а також відомо, що похили шийок роторів ТА при монтажі дуже малі. Тоді із трикутника похилу (рис. 1.1) визначаємо, що tg(k) = /L, а = tg (k)L= (k)L. Отже:

= k··L, мм (3)

де k=110^-4=0,0001 – ціна поділки (точність) мікрометричного рівня (1:10^-4);

 - фактичний похил в одиницях мікрометричною рівня;

L - відстань між двома точками, де розраховують підвищення, мм.

Рисунок 1.1 Трикутник похилу:  – підвищення точки Б над точкою А на відстані L.

Якщо точка 1 сама розміщена на деякій висоті над базою - h₁, то загальне підвищення точки 2 над базою буде рівне h₂ = h₁+, Таким чином, у загальному випадку, висоту підвищення деякої наступної точки – h_і над попередньою точкою h_і-1 можна виразити у вигляді наступної формули:

h_і = h_і-1 +  = h_і-1 + kL (4)

Наприклад, підвищення середини першої шийки РГ №5 над серединою шийки №4 (рис. 1.в) буде рівним: ₅₄= k (L₄+L₅)

де (L₄+L₅) - відстань від середини шийки №4 до середини шийки №5, мм.

А висота підвищення ії над базою (підвищення самої бази h₄^ =0) буде рівна;

h₅^ = h₄^ + ₅₄ = 0 + k (L₄+L₅) = ₅₄.

З іншого боку, підвищення середини другої шийки РГ над першою шийкою РГ можна виразити із трикутника похилу наступним чином:

де - середній фактичний похил РГ в одиницях мікрометричного рівня;

L₅₆ - відстань між серединами шийок РГ №5 і №6, мм.

Висота підвищення шостої шийки РГ над базою дорівнює h₆^ =h₅^+ _65.

1.7 Приведемо приклад розрахунку попереднього нівелювання, коли за базу прийнята задня шийка РНТ, яка лежить на підшипнику №4 і суміжна з нею передня шийка РГ, яка лежить на підшипнику №5 ( п. 1.3, б).

Маємо: Підшипники №4 і №5 розташовані строго горизонтально, а їх фактичні похили рівні між собою .

Нехай похили кінців роторів, виміряні в горизонтальному стані становлять нищезазначені величини, в одиницях мікрометричного рівня:

для РВТ ₁⁰ = 1,8; ₂⁰ = 2,0;

для РНТ ₃⁰ = 1,7; ₄⁰ = 1,5;

для РГ ₅⁰ = 1,6; ₆⁰ = 1,8.

Розміри валів роторів визначаємо з рис. 2.а.

Похил передньої шийки РНТ (№3) буде дорівнювати сумі похилу задньої шийки РНТ (№4) та сумі похилів шийок РНТ, виміряних у його горизонтальному стані:

₃^ =₄^{ +} ₃⁰ + ₄⁰ =0+1,7 +1,5 =3,2.

Похил задньої шийки РГ (№6) буде дорівнювати сумі похилу передньої шийки РГ (№5) та сумі похилів шийок РГ, виміряних у його горизонтальному стані:

₆^ =₅^ + ₅⁰ + ₆⁰ =0+1,6 +1,8 =3,4 .

Задня шийка РВТ (№2), яка є суміжною із передньою шийкою РНТ (№3) повинна мати такий самий похил як і передня шийка, тобто ₂^=₃^=3,2.

Похил передньої шийки РВТ (№1) дорівнює похилу його задньої шийки (№2) збільшеного на суму похилів шийок РВТ, виміряних у його горизонтальному стані:

₁^ =₂^ +₁⁰ + ₂⁰ =3,2 +1,8+2,0 =7,0

Середні похили роторів, дорівнюють середньоарифметичним значенням похилів їх шийок:

;

;

Підвищення середини шийок роторів над базою становлять:

h₆^ = k L₅₆ = 110^-4  1,7 3000 =0,51 мм;

h₃^ = k L₃₄ = 110^-4  1,6 2000 =0,32 мм;

h₂^ = h₃^ + k₃^(L₂+L₃) = 0,32+110^-43,2 (550+550) =0,672 мм;

h₁^ = h₂^ + k L₁₂ = 0,672+110^-45,1·2600 =2,0 мм.

Результати розрахунків заносимо в Таблицю 1. (п. 1- 3) та зображаємо на рис. 2, а та 2, б.

На цьому етапі процес попереднього нівелювання валолінії ТА завершено. Наступним кроком необхідно розрахувати параметри упередженого розцентрування валолінії, які пов’язані із прогріванням турбіни та виходом її на робочі оберти.

1.8 При пуску турбоагрегату взаємне розташування його елементів буде відрізнятись від розрахованого у холодному стані. Наприклад, прогин вала ротора на значних обертах зникне, і якщо вал було відцентровано за параметрами холодного стану, то це призведе до його розцентрування. Тому на ті параметри, які змінюються під час роботи турбоагрегату, потрібно завчасно встановити упереджену поправку, яка зменшить їх вплив при виході турбіни на робочі оберти (тобто попередньо розцентрувати вал ротора на величину цього параметру але в протилежний бік так, щоб працюючий ТА став точно відцентрованим).

1.9 Шийка ротора при її обертанні утворює у підшипнику ковзання масляний клин, на якому шийка буде не тільки підніматись вертикально вгору, а і зміщуватись ліворуч при обертанні вала в напрямку за годинниковою стрілкою, або праворуч – при обертанні вала в напрямку проти годинникової стрілки (якщо дивитись в напрямку від ЦВТ на генератор). Величини як вертикального так і горизонтального зміщення шийки вала ротору залежать від в’язкості масла, швидкості обертання ротору та геометричних розмірів його шийки (діаметру та довжини), а також від конструкції та експлуатаційного стану підшипників. В цій практичній роботі будемо розглядати випадок розцентрування валолінії ТА, спричинений тільки вертикальним зміщенням шийки вала ротора на масляному клині (горизонтальним зміщенням шийки вала ротору знехтуємо).

Для того, щоб визначити вертикальне зміщення шийки вала на масляному клині _м^В використовують експериментальні графіки, які визначають величину цього переміщення в залежності від діаметру шийки d_ш (по горизонтальній осі графіка), питомого тиску масла у підшипнику, та діапазону тиску пари в ТА від 0,8 до 2,0 МПа (Рис. 3).

На вертикальній осі графіка знаходять величину переміщення шийки ротора під час роботи турбоагрегату ^В_М та заносять визначене значення в Таблицю 1 (п. 4 - значення ^В_М для кожної шийки).

Питомий тиск масла у підшипнику розраховують за формулою:

Р = F/S, Па (5)

де F – сила, що діє на підшипник, Н;

S= d_шl – площа спряження поверхонь шийки вала із вкладишем підшипника, м²;

d_ш – діаметр шийки вала, м;

l - довжина робочої частини шийки, м.

Початкові дані згідно свого варіанту, а також отримані розрахункові дані заносимо в Таблицю 1.

1.10 Сумарний вплив вакууму у конденсаторі та ваги води, сконденсованої у ньому під час роботи, зміщують шийку вала РНТ вниз у місці розташування вихлопного патрубка ЦНТ. Величина такого зміщення не підлягає аналітичному розрахунку; тому її визначають за індивідуальним для кожної турбіни експериментальним графіком, в залежності від досягнутого вакууму (по горизонтальній осі на рис. 4). Для задньої шийки РНТ (№ 4) таке зміщення вниз (негативне для центрування) визначають та заносять в Таблицю 1 в п. 5.

1.11 Внаслідок поступового нагрівання турбіни виникатимуть також і температурні розширення корпусів всіх її підшипників, що призведе до того, що шийки роторів ТА також будуть підніматись. Величину такого піднімання розраховують за формулою:

_Т = (t_к-t_п)h_к+(t_ф-t_п)h_ф, мм (6)

де:  =(1,0÷1,3)·10^-5, 1/⁰С - коефіцієнт лінійного розширення сталі і чавуну;

h_к - висота корпуса підшипника, мм;

h_ф - висота фундаментної рами, мм;

t_к, t_ф - середня температура корпуса підшипника та фундаментної рами при роботі, °С;

t_п - температура повітря машзалу (або температура центрування в холодному стані), °С.

1.12 Загальний підйом шийок роторів при роботі турбіни дорівнює:

_і^ = _М^В + _К + _Т (7) У випадку розрахунку ТА взятого для прикладу, найбільший загальний підйом вала буде мати шийка №1 ротора (₁^ п. 7 Таблиці 1). У цьому випадку найбільш буде нагріватись корпус і фундамент підшипника №1. Для того, щоб це не призвело до розцентрування вала під час роботи ТА, потрібно зазделегідь підняти також всі інші шийки на величину перебільшення підйому шийки №1 над іншими шийками. Це перебільшення визначається як:

_і^ = ₁^ - _і^ (8)

Цю різницю записують в Таблицю 1 (п. 8) і в подальшому додають до висоти попереднього нівелювання для кожної шийки.

1.13 Самовирівнювання гнучких валів під час роботи, у яких критична частота менше робочої, відбувається тому, що гнучкий вал не встигає прогнутись під дією власної ваги, тобто сформувати свій прогин f при обертанні (Рис. 5).

На практиці доведено, що відношення критичної частоти обертання вала n_к до робочої частоти обертання вала n є пропорційним до відношення похилу його шийок в робочому стані до похилу його шийок в холодному стані: μ= n_к/n = f_p/f=_p/ (9)

де: f, f_p, - прогин нерухомого вала та вала при обертанні, мм;

 ,_p, - похили шийок нерухомого вала та вала при обертанні, од. мікрометричного рівня.

Зміна похилу шийок при обертанні та самовирівнюванні вала визначається як:

_і =  - _р = (1- μ) (10)

Ця зміна похилу шийок призводить до розкриття муфти діаметром d_М знизу на величину:

а =k  d_М (11)

При центруванні на холодній нерухомій турбіні необхідно зробити таке ж саме розкриття муфти а, але зверху, щоб при обертанні та виправленні вала ротора торцеві поверхні муфти виставились паралельно одна одній. Досягти цього можна двома способами:

а) опустити підшипник №1 (Рис. 6) на висоту:

Х₁ =k L₁₂ (12)

При цьому центр півмуфти РВТ (точка В) підніметься на висоту:

_В =k L₂ (12а)

і цим забезпечить упереджене розцентрування в нерухомому стані (розкриття півмуфти зверху на а);

б) підняти підшипник №2 (Рис. 7) на висоту:

Х₂ =k L₁₂ (13)

В обох випадках виникне упереджене розкриття муфти а зверху; щоб не було розцентру-вання, підшипник №3 та всі інші підшипники ТА також потрібно підняти на таку ж саму висоту Х₂ (Рис. 7).

Таблиця 1 – Результати розрахунку центрування валолінії

Параметри центрування та результати розрахунку	Формула	Ротори, їх шийки
		РВТ		РНТ		РГ
		1	2	3	4	5	6
1. Похили шийок роторів в горизон-тальному стані ротора, од. рівня	Початкові дані, і0	1,8	2,0	1,7	1,5	1,6	1,8
2. Похили шийок при попередньому нівелюванні (база – підшипники №4 і №5), од. рівня	Розрахунок і (згідно п.1,4 та 1,6)	7,0	3,2	3,2	0	0	3,4
3. Попереднє нівелювання висоти середин шийок над базою, мм	hі = hі-1+ k Lі	2,0	0,67	0,32	0	0	0,51
4. Вертикальне зміщення шийок вала на масляному клині, мм	мВ–згідно з графіком (Рис. 3)	0,11	0,16	0,19	0,21	0,25	0,25
5. Просідання від дії вакууму та на-повнення водою конденсатора, мм	к–згідно із графіком (Рис. 4)	0	0	0	- 0,27	0	0
6. Підняття шийок (прогин) від температурного розширення, мм	Т = (tк-tп)hк+(tф-tп)hф	0,75	0,48	0,36	0,30	0,15	0,15
7. Загальне зміщення шийок при роботі, мм	і = мВ + к + Т (7)	0,86	0,64	0,55	0,24	0,40	0,40
8. Різниця підйому підшипників відносно підшипника № 1, мм	і = 1 - і (8)	0	0,22	0,31	0,62	0,46	0,46
9. Необхідний підйом підшипни-ків для утворення упередженого розвалу муфти зверху (виправле-ння гнучкого ротора), мм	Х2 = k2 L12	0	0,21	0,21	0,21	0,21	0,21
10. Абсолютне підняття підшип-ників відносно попереднього нівелювання, мм	і = і + Х2	0	0,43	0,52	0,83	0,67	0,67
11. Висоти середин шийок роторів при остаточному нівелю-ванні, мм	hі = hі + і (15) hі (п. 3)	1,8	2,43	2,22	2,33	2,27	2,47
12. Середній похил роторів, од. рівня	(2, 16)	3,46		0,05		1,7
13. Остаточний похил шийок роторів, од. рівня	і = + і0 (17)	5,26	5,46	1,75	1,55	3,3	3,5
14. Висота центрів муфт, мм	hВ=hі  kіLі (18)	0	2,73	2,32	2,43	2,48	0
15. Вертикальний ексцентриситет різниця висот півмуфт, мм	rРВТ2-РНТ1 = hРВТ2 - hРНТ1 rРНТ2-РГ1 = hРНТ2 - hРГ1	0,41
		0,05
16. Відхилення площини півмуф-ти від вертикалі, мм	а і = kіdм	0	0,23	0,07	0,07	0,14	0
17. Розкриття півмуфт; злам осей роторів, мм	 а і = а і - аі-1	0,16			0,07

Наприклад, робоча частота обертання ТА n=3000 об/хв, а критична частота РВТ n_к =1800 об/хв (інші вали для спрощення вважаємо жорсткими). Маємо:

μ= n_к/n = 1800/3000= 0,6

Зміна похилу шийки ротора №2 буде рівною: ₂ =₂⁰(1- μ)=2,0(1-0,6)=0,8 одиниць рівня.

Самовирівнювання вала при обертанні та розкриття при цьому півмуфт знизу (Рис. 5):

а =k₂  d_М =1·10^-4 0,8420=0,034 мм.

При центруванні забезпечують таке розкриття півмуфт зверху, щоб при робочій частоті обертання торцеві поверхні муфти стали паралельними. Для цього потрібно підняти підшипник №2 на висоту Х₂:

Х₂ =k₂ L₁₂=10^-40,82600=0,21 мм (Таблиця 1, п. 9).

Щоб не виникло розцентрування, на таку ж саму висоту потрібно підняти і підшипники №3, 4, 5 і 6.

1.14 Наступним кроком розраховують абсолютне зміщення підшипників відносно попереднього нівелювання (Таблиця 1, п. 10):

_і = _і^ + Х₂ (14)

а також висоти середин шийок після остаточного нівелювання (Таблиця 1, п. 11):

h_і = h_і^ + _і (15)

За результатами цих розрахунків при монтажі турбіни виставляють центри підшипників на висоту h_і остаточного нівелювання відносно бази, а до них виставляють нижні половини циліндрів за центрами розточок під кінцеві ущільнення. Так попередньо враховують необхідне підвищення підшипників на кінцях валолінії від прогину роторів, а також від всіх суттєвих чинників зміщення роторів в робочому стані порівняно з холодним (неробочим).

1.15 У виставлені підшипники встановлюють ротори і перевіряють їх центрування на півмуфтах як точне і остаточне. При цьому на півмуфтах в холодному неробочому стані має бути виставлене упереджене розцентрування, яке враховує зміщення роторів при роботі гарячої турбіни, і забезпечить самоцентрування валолінії ТА на робочих обертах.

1.16 Середні похили роторів підраховують за висотами остаточного нівелювання:

; ; (16)

де: h₁÷ h₆ - висоти середин шийок після остаточного нівелювання (15), мм;

L₁₂, L₃₄, L₅₆ - відстань між серединами шийок роторів, мм.

Похил кожної шийки відрізняється від середнього похилу свого ротора внаслідок його прогину на величину похилу шийки, виміряну в горизонтальному стані ротора _і⁰;

_і = + _і⁰ (17)

Результати розрахунків записують в Таблицю 1 (п. 12, 13).

1.17 Висота центра півмуфти ротора відрізняється від висоти середини його шийки внаслідок похилу кінця ротора, наприклад, для РВТ точка В буде зміщена (Рис. 6) на величину:

h_РВТ=h₂- k₂L₂

У загальному випадку для будь-якого ротора величина такого зміщення центра його півмуфти визначається за формулою:

h_Ві = h_і  k_іL_і (18)

Знак з’ясовують із схеми розташування роторів (розрахунок за даними приклада наведено на рис. 7, а також в Таблиці 1 (п. 14).

1.18 Вертикальний ексцентриситет муфти буде дорівнювати різниці висот центрів її півмуфт, і для муфти РВТ – РНТ становитиме:

r_{РВТ2-РНТ1} = h_РВТ2 - h_РНТ1=2,73 -2,32=0,41 мм (Таблиця 1, п.15) (19)

Вимірювання биття ротора з використанням центрувальної скоби, розташованої на півмуфті РНТ (Рис. 2. г) дасть величину, рівну подвоєному ексцентриситету його муфти: 2r_{РВТ2-РНТ1} = 0,82 мм.

Для муфти РНТ- РГ вертикальний ексцентриситет буде дорівнювати:

r_{РНТ2-РГ1} = h_РНТ2 - h_РГ1=2,48 -2,43=0,05 мм (Таблиця 1, п. 15).

Вимірювання биття ротора з використанням центрувальної скоби, розташованої на півмуфті РНТ (Рис. 2. г) дасть величину, рівну подвоєному ексцентриситету його муфти: 2r_{РНТ2-РГ1} =0,10 мм.

1.19 Відхилення торцевої площини півмуфти від вертикалі розраховують за формулою:

а _і = k_іd_м (20)

Результати розрахунків за даними прикладу приведені на Рис. 2 г (Таблиця 1 п. 16).

Злам осей роторів на муфті, або розкриття муфти РВТ-РНТ зверху буде рівним:

 а _{РВТ2-РНТ1}= а _РВТ2 – а _РНТ1 =0,23–0,07= 0,16 мм (21)

Для муфти РНТ-РГ теж саме зверху:

 а _{РНТ2-РГ1}= а _РГ1 –а _РНТ2 =0,14 –0,07= 0,07 мм.

Результати розрахунків упередженого розцентрування зламу осей роторів заносять в Таблицю 1 (п. 17) та у формуляр центрування (Рис. 2, г). Упереджене розцентрування у горизонтальній площині залежить від бокового зміщення шийки на масляному клині, яке в рамках цієї практичної роботи не враховується.

Таким чином, в холодному неробочому стані вимірювання па півмуфтах повинні мати значення заздалегідь розрахованого розцентрування, зазначеного у формулярі; тоді в робочому стані внаслідок зміщення, нагрівання і самовирівнювання ротори ТА будуть відцентровані точно «під нуль».

Рисунок 3. Зміщення шийки ротора на масляному клині при частоті обертання n=3000 об/хв.		Рисунок 4. Просідання підшипника при зростанні вакууму і наповненні конденсатора водою
Рисунок 5. Виправлення гнучкого вала при обертанні та розкриття муфти знизу Δа.	Рисунок 6. Схема першого способу упередженого розкриття муфти зверху Δа.
Рисунок 7 Схема другого способу упередженого розкриття муфти Δа.
Рисунок 8 Схема розрахунку висоти кінця центра ротора В та відхилення торцевої площини півмуфти від вертикалі Δа.