- •§18.1. Правове регулювання промислового виробництва
- •18.1.1. Поняття матеріального виробництва та промисловості
- •Суспільне виробництво
- •18.1.2. Особливості правового регулювання організації та здійснення господарської діяльності в галузях добувної промисловості
- •18.1.2.1. Правове регулювання використання надр в гірничодобувній промисловості. Гірничі підприємства
- •18.1.2.2. Правове регулювання господарської діяльності по добуванню енергоносіїв
- •18.1.2.2.1. Правове регулювання діяльності по добуванню вуглеводнів (нафти та газу)
- •18.1.2.2.2. Особливості правового регулювання добування кам’яного вугілля, бурого вугілля та торфу
- •18.1.2.2.3. Нормативно-правове регулювання добування, виробництва та споживання альтернативних видів палива
- •18.1.3. Особливості правового регулювання організації та здійснення господарської діяльності в галузях переробної промисловості
- •18.1.4. Правове регулювання господарської діяльності з переробки продовольчої сировини
- •§18.2. Особливості правового регулювання господарської діяльності в електроенергетиці
- •18.2.1. Особливості правового регулювання організації та здійснення господарської діяльності в галузі електроенергетики
- •18.2.1.1. Правовий статус енергії як об’єкта господарських прав та обов’язків
- •18.2.1.2. Державне регулювання електроенергетики
- •18.2.1.3. Правове регулювання виробництва, реалізації, передачі та споживання електроенергії
- •18.2.1.4. Обмеження права власності та монополізму у галузі електроенергетики
- •18.2.1.5. Правове регулювання господарської діяльності в сфері виробництва, реалізації та споживання енергії, виробленої з альтернативних джерел
- •§18.3. Господарсько-правове регулювання у сфері будівельної діяльності
- •18.3.1. Поняття будівництва
- •18.3.2. Види будівництва
- •18.3.3. Ліцензування господарської діяльності у будівництві
- •18.3.4. Суб’єкти відносин у сфері будівельної діяльності
- •18.3.5. Договірне оформлення будівельної діяльності та інвестицій у будівництво
- •18.3.6. Комплекс робіт зі створення об’єкта архітектури
- •§18.4. Правове регулювання господарських відносин у сільськогосподарському виробництві
- •18.4.1. Поняття та галузі сільського господарства
- •18.4.2. Організаційні форми сільськогосподарських підприємств
- •18.4.2.1. Селянське (фермерське) господарство
- •18.4.2.2. Колективне сільськогосподарське підприємство
- •18.4.2.3. Сільськогосподарський кооператив
- •18.4.2.4. Особисте селянське господарство
- •18.4.2.5. Фінансово-кредитні засоби підтримки сільськогосподарських виробників
18.1.2.2. Правове регулювання господарської діяльності по добуванню енергоносіїв
Господарська діяльність по добуванню енергоносіїв ділиться на добування вуглеводнів (нафти і газу), добування вугілля, лігніту та торфу. Звернемося до особливостей правового регулювання кожного із перелічених вище напрямків.
18.1.2.2.1. Правове регулювання діяльності по добуванню вуглеводнів (нафти та газу)
В державному класифікаторі КВЕД добування вуглеводнів складають добування сирої нафти та природного газу. Центральною ланкою діяльності з добування вуглеводнів є промислова розробка родовища нафти і газу, яка являє собою технологічний процес вилучення з родовища нафти, газу та супутніх їм корисних компонентів, що здійснюється на основі відповідних проектних документів після завершення геологічного вивчення родовища, геолого-економічної оцінки і затвердження у встановленому порядку запасів нафти, газу і супутніх компонентів (абз. 23 ст. 1 Закону України «Про нафту і газ» 14).
Галузь економіки України, яка разом з іншими галузями забезпечує пошук, розвідку та розробку родовищ нафти і газу, транспортування, переробку, зберігання і реалізацію нафти, газу та продуктів їх переробки іменується як нафтогазова галузь (абз. 2 ст. 1 Закону України «Про нафту і газ» від 12 липня 2001 р.).
Зважаючи на важливість добування вуглеводневих енергоносіїв для сучасної економіки України, у цій сфері реалізується активне державне управління. Зокрема, діяльність в нафтогазовій галузі регулюється шляхом встановлення загальних правил її ведення суб'єктами підприємницької діяльності, надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності і спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами, через формування тарифної політики, а також застосовуються інші засоби, що визначаються законами.
Основними завданнями державного регулювання нафтогазової галузі є:
- сприяння конкуренції у нафтогазовому комплексі;
- забезпечення проведення цінової та тарифної політики в нафтогазовому комплексі;
- захист прав усіх суб'єктів відносин, що виникають у зв'язку з геологічним вивченням нафтогазоносності надр, розробкою родовищ нафти і газу, переробкою нафти і газу, зберіганням, транспортуванням та реалізацією нафти, газу та продуктів їх переробки, споживачів нафти і газу та працівників галузі (ст.7 Закону України «Про нафту і газ»).
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про нафту і газ» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють видобуток нафти і газу, транспортування нафти трубопроводами, транспортування і розподіл природного газу і визнані в установленому законодавством порядку монополістами на ринках нафти і газу, не можуть припиняти свою діяльність або зменшувати її обсяг з метою створення дефіциту нафти чи газу, якщо необхідність такого обмеження не встановлена чинним законодавством.
У разі виникнення спорів між сторонами угоди про транзит не допускається припинення або скорочення транзиту нафти, газу та продуктів їх переробки підприємством трубопровідного транспорту до вирішення спору в суді, якщо інше не передбачено відповідною угодою.
Спеціальне законодавство встановлює особливий правовий режим володіння і розпорядження геологічною інформацією щодо нафтогазоносності надр (ст. 33 Закону України «Про нафту і газ»). Так, геологічна інформація, одержана (придбана) за рахунок коштів Держбюджету, є державною власністю і використовується згідно з чинним законодавством України. Геологічна інформація, одержана (придбана) за власні кошти користувача нафтогазоносними надрами, є його власністю. Умови використання цієї інформації встановлюються чинним законодавством України, зокрема, порядок розпорядження геологічною інформацією щодо нафтогазоносних надр визначається КМ України.
Будь-яка юридична або фізична особа може звернутися із запитом щодо геологічної інформації в Державний інформаційний геологічний фонд України, який надає інформацію щодо нафтогазоносності надр за таким запитом в установленому законодавством порядку.
Інформація, що є власністю користувача нафтогазоносними надрами, яка не підлягає передачі до Державного інформаційного геологічного фонду України, повинна зберігатися користувачем нафтогазоносними надрами або його правонаступниками згідно з законодавством.