55

Черкаський інститут банківської справи

Університету банківської справи

Національного банку України

Кафедра економіки та управління

Курсова робота

з дисципліни «Економіка підприємства»

на тему «Обґрунтування виробництва і оцінка ефективності діяльності ТОВ «Колос Еліт» за основними критеріями»

Виконав: Козятинська А. В.

група ФК-113

Перевірив: доц., к.е.н. Овчарук М. П.

Структура та оформлення відповідає

вимогам ДСТУ 3008 – 95

Черкаси – 2014

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………..4

РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ДОЦІЛЬНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ТА ЇЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ………………………………………………...5

1.1 Дослідження ринку продукції (хліба)…………………………………………..5

1.2 Характеристика продукції за видами…………………………………………..9

1.3 Характеристика підприємства…………………………………………………10

РОЗДІЛ 2. ОБГРУНТУВАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ І ПОТРЕБИ В РЕСУРСАХ…………………………………………………………………………13

2.1 Визначення виробничої програми…………………………………………….13

2.2 Розрахунок потреби в основному капіталі……………………………………15

2.3 Обчислення чисельності персоналу та витрат на оплату праці……………..19

2.4 Оцінка потреби в оборотних фондах…30

РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТОВ «КОЛОС ЕЛІТ»…32

3.1 Розрахунок показників ефективності використання фондів підприємства…32

3.2 Розрахунок показників рентабельності та точки беззбитковості…35

3.3 Розрахунок резервів підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства…38

ВИСНОВОК…42

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…43

ВСТУП

Людина вирощує зернові культури для харчування вже приблизно 10 000 років. Згідно з археологічними знахідками хліб відомий понад 5000 років. Він був важливим продуктом харчування ранніх цивілізацій, зокрема в Єгипті, де вже у той час хліб у великих кількостях виготовлявся в пекарнях. З Єгипту знання про випічку хліба через Грецію і Римську Імперію потрапили в Європу. Під час Середньовіччя хліб був не тільки основним продуктом харчування, а й частиною сервірування столу. Звичайний хліб містить у собі поживні речовини, необхідні людині. У хлібі є білки, вуглеводи, вітаміни груп В, РР, мінеральні сполуки, наприклад, життєво важливі організму солі кальцію, заліза, фосфору. І що ще важливо, хліб має рідкісну властивість — він не приїдається, не може набриднути людям. Хліб — практично єдиний продукт, який не втрачає своєї привабливості, зберігає здатність залишатися корисним, навіть якщо його використовують у їжу не відразу. Якщо хліб зачерствіє, він усе одно корисний для харчування людини. Сьогодні хлібом людина майже наполовину вдовольняє потребу організму у вуглеводах, на третину — в білках, понад половину — вітамінів групи В, солях  фосфору  і заліза. Хліб на 30% покриває нашу потребу у калоріях. Приблизно 100 років тому людина у середньому споживала 1 кг хліба на добу, сьогодні ми споживаємо лише 300–400 г, у майбутньому ця цифра може знижуватися, так як розширюється  асортимент споживаних продуктів. Проте при вживанні і такої кількості хліба у організм людини надходить більше вуглеводів, ніж потрібно за нормами, розробленим фахівцями у сфері науки про харчування. Попри всі труднощі й проблеми, у сфері приватного підприємництва України зайняті вже мільйони людей. Проте бізнес – це цілком особлива манера життя, передбачає готовність прийняття самостійних рішень і ризиків. Вирішивши почати бізнес, підприємець має старанно спланувати організацію. Йдеться про бізнес-плани, із яких в усьому світі прийнято починати будь-яке комерційне підприємство. Такі проекти необхідні всім: банкірам і споживачам-інвесторам, співробітникам фірм, бажаючим оцінити свої перспективи і самому підприємцю, який має старанно проаналізувати свої ідеї, перевірити їх реалістичність. Власне, без бізнес-плану, взагалі не можна починати комерційну діяльність, адже можливість невдачі буде занадто вже велика. Кожна фірма, починаючи своєю діяльність, зобов'язана чітко усвідомити потребу у перспективі, матеріальних, трудових і інтелектуальних ресурсах, джерелах їх отримання, і, навіть, вміти точно розраховувати ефективність використання наявних ресурсів своєї фірми. У ринковій економіці підприємці неспроможні домогтися стабільного успіху, якщо нечітко й неефективно планували свою діяльність. Мета курсової роботи – розробка економічного обґрунтування доцільності відкриття нового ТОВ «Колос Еліт» в м. Черкаси. Завдання роботи – ближче ознайомитися з методикою підготовки й розрахунку всіх показників нового підприємства, з налагодженням виробництва нової продукції на прикладі ТОВ «Колос Еліт». Актуальність роботи полягає у тому, що, у наш час все частіше відкривається якесь певне підприємство. Розробивши, бізнес-план, можна зрозуміти чи потрібно взагалі відкривати дане підприємство чи, можливо, потрібно щось змінити для поліпшення прибутку майбутнього підприємства. Взагалі, перш, ніж за щось братись, треба досконало вивчити результати майбутньої діяльності.

РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ДОЦІЛЬНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ТА ЇЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

1.1 Дослідження ринку продукції (хліба)

Об’єм ринку хліба та хлібобулочних виробів України скорочується з року в рік. Показник місткості ринку безпосередньо пов'язаний з обсягом внутрішнього виробництва даного продукту, оскільки експорт і імпорт незначні та не мають на ринок серйозного впливу. Місткість ринку хліба та ХБВ України в натуральному вираженні, в останні чотири роки, демонструвала негативну динаміку. У грошовому вираженні, ситуація протилежна - місткість ринку зростає. Ринок хліба та ХБВ, особливо сегмент соціальних сортів, підвладні жорстокому державному контролю. Тим не менш, собівартість продукції постійно зростає за рахунок збільшення вартості сировини, енергоносіїв та інших складових виробництва. Виходячи з цих факторів, рентабельність діяльності операторів ринку хліба та ХБВ падає. Також можна відзначити тенденцію до скорочення обсягу споживання хліба і ХБВ - за підсумками 2011 р. (Рисунок1.1) за місяць на душу населення припадало 9,2 кг продукції. Даний показник демонструє зниження з 2000 р., що обумовлено як об'єктивними, так і суб'єктивними причинами.[3]

Рисунок 1.1 - Динаміка обсягу споживання хліба і ХБВ в середньому за місяць на душу населення за 2000-2011 рр.. в Україні, кг

Протягом останніх років стан хлібопекарської галузі характеризується спадом обсягів виробництва хліба та хлібобулочних виробів, що пов’язано зі скороченням споживання, демографічною ситуацією в країні та збільшенням обсягів випікання хліба невеликими пекарнями, супер- та гіпермаркетами, а також домашніми господарствами (ці обсяги не обліковуються офіційними статистичними даними). У 2009 році, за даними, вироблено 1755 тис. тонн хлібобулочних виробів, що на 11,3% менше, ніж у попередньому році (Рисунок 1.2). За 7 місяців 2010 року обсяг виробництва хліба становив 975 тис. тонн (на 3,7% менше, ніж у 2009 році).[7]

Рисунок 1.2 - Динаміка обсягів виробництва хліба та хлібобулочних виробів в Україні, тис. тонн

Асортимент хлібобулочних виробів, які виробляються українськими підприємствами, налічує понад 1000 найменувань. Він збільшується щороку в межах конкурентної боротьби за споживача, при цьому використовуються сучасні технології із застосуванням різних смакових добавок, наповнювачів тощо. Найбільшу питому вагу у вітчизняному хлібопеченні займають пшеничний (близько 50%) та житній (близько 30%) хліби. Булочні вироби формують близько 15% ринку хлібопродуктів, решту 5% в асортиментному ряді складають здобні хлібобулочні та бубличні вироби, грінки, сухарі, пиріжки, пончики, пряники, печиво тощо.[16] Найбільшими виробниками хліба та хлібобулочних виробів в Україні є 7 компаній, що контролюють майже половину ринку, кожна з яких концентрує виробничі потужності у певному регіоні. Так, однією з найбільших компаній є «Хліб Києва», яка підтримується столичною владою та займає 91% київського ринку і 13,5% – національного. Столичний ринок також наповнюється за рахунок продукції компаній «Хлібні інвестиції» (найрозгалудженіший холдинг, до складу якого входять заводи у багатьох обласних центрах), а також ЗАТ «Укрзернопром» (основні потужності зосереджено у північно-східному регіоні). Південь України охоплює холдинг «ТІС», західні області – ПАТ «Концерн «Хлібпром»» (питома вага обох компаній на українському ринку складає близько 6%). Решта компаній (57% українського ринку) є досить дрібними та зосереджені на виробництві продукції для окремих населених пунктів або районів. До невеликих компаній належать такі підприємства, як ВАТ «Коровай» (близько 3% національного ринку), ТОВ «Агросервіс2000» (2,9% ринку) тощо.[10] Найбільші хлібозаводи займають, зазвичай, не більше ніж 3% ринку, що пов’язано з нетривалим терміном реалізації продукції, внаслідок чого виробники можуть продавати хлібобулочні вироби тільки у своєму регіоні – географічне розширення реалізації збільшує транспортні витрати, а отже, і собівартість продукції, а також знижує якість продукції, що робить її менш конкурентоспроможною, порівняно з місцевою. У складі собівартості виробництва хліба та хлібобулочних виробів половину витрат формує борошно, крім цього значними є витрати на оплату праці (30%), витрати на газ для випікання (10%), а також інші витрати – олія, дріжджі, сіль, бензин тощо. В Україні немає єдиного механізму формування ціни на хліб, тому в різних регіонах ціна може значно відрізнятися. Найдешевший хліб виробляють у м. Києві, де галузь дотується з 2000 року. Також дотації отримують одеські виробники хліба, але при цьому хлібні вироби у південному регіоні найдорожчі. У більшості областей виробники не отримують дотацій від муніципалітетів, але підписали меморандум про не підвищення цін на «соціальні» сорти хліба, притаманні для кожного регіону. Незважаючи на такі заходи, у 2008 році відбулося суттєве підвищення цін на хліб та хлібобулочні вироби – загалом за підсумками року на 27,6% (Рисунок 1.3), що, насамперед, викликано збільшенням собівартості продукції, у т.ч. внаслідок зростання цін на енергоносії. Також суттєво зросли фінансові витрати та збільшилася заборгованість за валютними кредитами, що залучалися для придбання імпортного обладнання, в результаті девальвації національної валюти.[4] У 2009 році ціни підвищували окремі виробники, які не переглядали ціни наприкінці 2008 року. У 2010 року ціни на хлібобулочні вироби зростали більш помірно, ніж у попередніх роках. У І кварталі 2010 року середній рівень роздрібної ціни на хліб пшенично-житній становив 3,42 грн./кг (на 6,9% вище, ніж торік), на пшеничний – 3,49 грн./кг (на 9,0% більше, ніж торік), у ІІ кварталі відповідно 3,50 грн./кг (+6,1%) та 3,56 грн./кг (+7,9%).

Рисунок 1.3 - Індекс цін виробників хліба та хлібобулочних виробів в Україні у 2008-2010рр., %

Необхідно зауважити, що протягом останніх років змінювалися смаки населення, а саме зменшилось споживання «соціальних» сортів хліба, що сприяло розвитку напряму виробництва «елітних» сортів, дозволяючи зменшити залежність виробників хліба від державного регулювання. На сьогодні кількість «соціального» хліба, який випікається з борошна низьких сортів, та виробництво якого регулюється державою, складає близько половини від загального обсягу випуску. В умовах кризи та падіння платоспроможності населення попит на «елітні» сорти зменшується, що уповільнить розвиток цього напряму виробництва.