- •1. Дати характеристику гідродинамічним насосам.
- •2. Охарактеризувати будову та принцип роботи зворотньо-поступальних
- •3. Охарактеризувати причини кавітації в насосах.
- •Двигуни з розподільним валом у блоці циліндрів
- •Двигуни зі змішаним розташуванням клапанів
- •Двигуни з розподільним валом в головці блока циліндрів
- •5. Охарактеризувати призначення гідравлічних акумуляторів.
- •6. Охарактеризувати класифікацію насосних агрегатів.
- •8. Охарактеризувати будову , призначення і особливості влаштування роторних насосів , типів : шестеренчастих , пластинчастих.
- •9. Охарактеризувати будову , призначення і особливості влаштування роторних та
- •10. Охарактеризувати коефіцієнт швидкохідності та класифікацію відцентрових насосів за коефіцієнтом швидкохідності.
- •11. Охарактеризувати будову , призначення і особливості влаштування роторних та
- •12. Охарактеризувати коефіцієнт швидкохідності та класифікацію відцентрових насосів за коефіцієнтом швидкохідності.
- •13. Охарактеризувати відцентрові насоси ,типи і класифікацію за конструктивними
- •14. Охарактеризувати об’ємні гідроприводи , їх типи і класифікацію.
- •15. Обгрунтувати визначення енергетичних параметрів насосів: подачу , напір , ефективну і корисну потужність, коефіцієнт корисної дії.
- •16. Охарактеризувати призначення та роботу поршневих та плунжерних насосів.
- •17. Охарактеризувати гідродинамічні передачі , принцип їх роботи.
- •Класифікація[ред. • ред. Код]
- •Будова та принцип роботи[ред. • ред. Код]
- •18. Охарактеризувати об’ємні гідроприводи , їх класифікацію і призначення.
- •19. Обгрунтувати призначення і сферу застосування струменевих насосів.
- •20. Охарактеризувати роторні насоси , їх призначення і класифікацію.
- •21. Охарактеризувати гідроапарати , їх типи та призначення.
- •Класифікація[ред. • ред. Код]
- •22. Охарактеризувати будову , призначення , класифікацію та принцип дії багатоковшових екскаваторів.
- •23. Охарактеризувати клапани розподільчих механізмів , призначення і принцип дії.
- •24. Охарактеризувати насоси , їх призначення і класифікацію.
- •За принципом роботи[ред. • ред. Код]
- •За призначенням[ред. • ред. Код]
- •25. Охарактеризувати гідродроселі , їх призначення та типи.
- •26. Дати визначення відцентрового насосу , охарактеризувати класифікацію і
- •27. Охарактеризувати гідротрансформатори , їх призначення.
- •28. Дати характеристику гідромоніторів , їх призначення.
- •29. Обгрунтувати призначення і сферу застосування гідродинамічних передач.
- •30. Охарактеризувати роторні насоси , їх призначення і класифікацію.
- •31. Обгрунтувати призначення та встановлення зворотніх клапанів.
- •Класифікація
- •33. Охарактеризувати явище кавітації в крильчастих насосах , кавітаційний запас та
- •34. Охарактеризувати принцип роботи , сферу застосування та класифікацію
- •35. Охарактеризувати закони пропорційності двох насосів.(Зміна напору н, подачі q,
- •36. Навести принцип роботи скреперів , їх використання , переваги перед бульдозерами.
- •37. Дати визначення насосу, насосного агрегату , насосної установки і насосної станції.
- •38. Охарактеризувати принцип роботи бульдозерів , види земляних робіт.
- •39. Охарактеризувати будову, призначення і принцип дії екскаваторів.
- •40. Дати класифікацію насосів динамічної та об’ємної дії.
- •41. Охарактеризувати принцип дії і будову катків їх класифікація і призначення.
- •42. Дати визначення розподільчим механізмам , їх призначення , принцип лії та основні типи.
- •43. Охарактеризувати гідравлічні домкрати , їх класифікація , будова та принцип дії.
- •44. Дати визнасення та класифікацію об’ємних насосів , їх призначення і галузь
- •45. Охарактеризувати конструкцію грунтових насосів пульпопроводів , сфера їх
- •46. Навести порядок визначенняя потужності , напору та коефіцієнта корисної дії
- •47. Дати визначення гідроапаратури , її призначення.
- •48. Охарактеризувати класифікацію гідроприводів , їх основні елементи.
- •5. За типом двигуна гідроприводи можуть бути з електроприводом, приводом від двигуна внутрішнього згоряння, турбін і т.Д.
- •49. Дати визначення енергетичним параметрам насосів: напору , подачі , потужності і ккд(коефіцієнт корисної дії.)
- •50. Охарактеризувати будову та принцип дії і сферу застосування гідротрансформаторів.
- •51. Обгрунтувати класифікацію відцентрових насосів за коефіцієнтом швидкохідності.
- •52. Охарактеризувати будову і сферу застосування гідромуфт.
- •53. Дати характеристику та принцип дії слідкувального гідропривода, сфера застосування.
- •54. Охарактеризувати типи крильчастих насосів , застосування формули подібності та перерахунку характеристик насосів.
- •55. Дати характеристику гідроакумуляторів , їх типи.
- •56. Охарактеризувати насоси за конструктивними ознаками.
- •57. Дати характеристику гідроциліндрів з гнучкими розподільниками.
- •58. Охарактеризувати регулювання подачі насосів , послідовне та паралельне з’єднання насосів.
- •59. Охарактеризувати клапани розподільчих механізмів , призначення і принцип дії.
- •60. Розкрити поняття характеристик насосів.
- •Потужність насоса[ред. • ред. Код]
- •Напір насоса[ред. • ред. Код]
50. Охарактеризувати будову та принцип дії і сферу застосування гідротрансформаторів.
Гідротрансформа́тор (рос.гидротрансформатор; англ. hydrotransformer, torque converter; нім. Hydrotransformator m) —механізм (лопатевий насос, напрямний апарат і гідротурбіна), що з допомогою рідини (води, мастила) передає або перетворює обертальний рух.
На відміну від гідромуфти у тороїдальній порожнині гідротрансформатора, заповненій робочою рідиною, крім лопатей насоса та турбіни є ще й лопаті реактора, або так званого напрямного апарата. Реактор, як правило, закріплюється у корпусі гідротрансформатора нерухомо.
Моменти сил, що діють на колеса гідротрансформатора, можна виразити так:
Mн = -ṁ (Rрнvрнcos αрн - Rнтvнтcos αнт),
Mт = ṁ (Rнтvнтcos αнт - Rтрvтрcos αтр),
Mр = -ṁ (Rтрvтрcos αтр - Rрнvрнcos αрн),
де M — момент сили, ṁ — маса рідини, що перетікає через переріз кола циркуляції за одиницю часу, R — відстань від перерізу до осі обертання колеса, v — абсолютна швидкість потока в міжлопатевих каналах, α — кут між напрямком обертання колеса (вектором швидкості лопаті) та вектором v, індекси н, т, р вказують на насос, турбіну і реактор відповідно.
Таким чином обертальний момент турбіни дорівнює сумі моментів насоса та напрямного апарата. Якщо навантаження турбіни зросте, то її обертання уповільниться, зменшиться відцентрова сила, збільшиться швидкість циркуляції та маса рідини, що проходить крізь турбіну за одиницю часу, зменшиться кут виходу рідини з-між лопатей турбіни, а отже збільшиться обертальний момент, що створюється турбіною. При цьому момент, що підводиться до насоса та швидкість його обертання майже не змінюються.
Якщо i = ωт/ωн — передатне відношення гідротрансформатора, а k = Mт/Mн — коефіцієнт трансформації моменту, токоефіцієнт корисної дії η = k·i.
Існують також гідротрансформатори, в яких реактор зв’язаний з корпусом через обгінну муфту. Коли обгінна муфта розблокована, усі колеса гідротрансформатора обертаються з приблизно однаковою швидкістю і він працює в режимі гідромуфти. Для гідромуфти Mт = Mн, коефіцієнт трансформації k = 1 і коефіцієнт корисної дії η = i за такого режиму роботи наближається до одиниці. При значному навантаженні турбіна сповільнюється, потік рідини з неї набігає на передні поверхні лопатей реактора, обгінна муфта заклинюється, передаючи реактивний момент, машина переходить в режим гідротрансформатора, який має вищий ККД при нижчому i.
Деякі гідротрансформатори мають декілька турбінних та реакторних коліс (багатоступеневі гідротрансформатори).
Гідротрансформатори застосовуються у трансмісіях автомобілів, автобусів, тракторів, тепловозів.
51. Обгрунтувати класифікацію відцентрових насосів за коефіцієнтом швидкохідності.
1. Відцентрові:
А. Тихохідні, що мають малий коефіцієнт швидкохідності (пs = 50ч90). З рівняння (3-19) слідує, що при постійній подачі і постійній частоті обертання, чому відповідає постійний діаметр горловини робочого колеса D0 (див. рис. табл. 3-1), коефіцієнт швидкохідності тим менше ніж більше набір. Для того щоб отримати великий натиск, необхідно збільшити діаметр робочого колеса D2. Тому тихохідні робочі колеса мають велике відношення діаметрів D2/D0, що досягає 3,0. Лопатки робочого колеса звичайно мають просту циліндрову форму із утворюючою циліндра, паралельної осі насоса.
Би.. Нормальні (пs ? 80ч300). Збільшення швидкохідності, пов'язане із зниженням натиску, веде до зменшення діаметра робочого колеса виходу (D2/D0 = 2,5ч1,4). Для зменшення гідравлічних втрат на вході в робоче колесо, значення яких в загальному балансі анергии зростає у міру зниження натиску насоса вхідна ділянка лопаток виконується подвійної кривизни. При швидкохідності 80-160 ділянка виходу має циліндрову форму, а при швидкохідності 150—300 він виконується подвійної кривизни, щоб забезпечити лопатці більш плавну форму.
2.Напівосьові або діагональні (пs = 250ч500; D2/D0 = 1,4ч0,9). Зменшити відношення D2/D0 до величини, близької або меншої одиниці, можна в тому випадку, якщо вихідну кромку лопаток нахилити до осі. Нахил кромки виходу забезпечує також більш плавну форму лопатки, що зменшує гідравлічні втрати в робочому колесі. Щоб на різних цівках, що мають різний діаметр виходу, отримати однаковий натиск, лопатку доводиться виконувати подвійної кривизни не тільки на вході, але і на виході.
3.Осьові або
пропелерні (п8= 500 ч1000;
. При
подальшому збільшенні швидкохідності
нахил кромки лопатки виходу зростає і
вона стає майже перпендикулярній осі
насоса. При цьому рідина рухається через
робоче колесо приблизно на постійній
відстані від його осі. На відміну від
більшості відцентрових насосів колесо
осьового насоса не має зовнішнього
обода. Воно складається з насадженої
на вал втулки 1 і закріплених на ній
лопатей 2, що мають подвійну кривизну
(рис. 3-8). Колесо схоже на весельний гвинт.
