5. За типом двигуна гідроприводи можуть бути з електроприводом, приводом від двигуна внутрішнього згоряння, турбін і т.Д.

Принцип роботи об'ємного гідроприводу заснований на законі Паскаля, за яким всяка зміна тиску в будь-якій точці спочиває рідини, що не порушує її рівноваги, передається в інші її точки без зміни (рис.1.2).

Насосом 1 робоча рідина подається в напірну гідролінію 3 і далі через розподільник 5 до гідродвигуна 2. При одному положенні гідророзподільника відбувається робочий хід гідродвигуна, а при іншому положенні - холостий. З гідродвигуна рідина через розподільник надходить в зливну гідролінію і далі або в гідробак 9, або у всмоктувальну гідролінію насосу (у гідроприводах з замкнутою схемою циркуляції робочої рідини, див. рис.1.2, а). У резервуарі рідина охолоджується і знову надходить в гідросистему. Надійна робота гідроприводу можлива тільки при відповідному очищенні робочої рідини фільтрами 8.

Регулювання швидкості руху вихідної ланки гідродвигуна може бути дросельним або об'ємним. При дросельному регулювання в гідросистемі встановлюються нерегульовані насоси, а зміна швидкості руху вихідної ланки досягається зміною витрати робочої рідини через дросель 6. При об'ємному регулюванні швидкість руху вихідної ланки гідродвигуна змінюється подачею регульованого насоса або за рахунок застосування регульованого гідромотора.

Захист гідросистеми від надмірного підвищення тиску забезпечується запобіжним 4а або переливним 4б клапанами, які налаштовуються на максимально допустимий тиск. Якщо навантаження на гідродвигун зростає понад встановлену, то весь потік робочої рідини буде йти через запобіжний або переливний клапани, минаючи гідродвигун. Контроль за тиском на окремих ділянках гідросистеми здійснюється за манометрам 11.

Робота гідроагрегатів супроводжується витоками робочої рідини. У гідросистемах з замкнутою циркуляцією витоку компенсуються спеціальним підживлюють насосом 1а (рис.1.2, а).

Ри.1.2. Варіанти принципових схем гідроприводів:  а - об'ємним регулюванням; б - з дросельним регулюванням;  в - нерегульований; г - з дросельним регулюванням робочого і холостого ходів

49. Дати визначення енергетичним параметрам насосів: напору , подачі , потужності і ккд(коефіцієнт корисної дії.)

Напір насоса - це сила тиску, створювана лопатями або поршнем насоса, прикладена до того, щоб проштовхнути воду. Звичайно вказується в метрах.

Подача насоса Q_н, (рос. подача насоса ; англ. pump capacity, pump duty, pump delivery, rate of a pump, нім. Pumpenförderleistung f, Pumpenliefermenge f, Pumpenförderstrom m, Förderstrom m der Pumpe) — витрата рідини через напірний (вихідний) патрубок насоса. Тобто корисна об’ємна кількість рідини, що подається насосом за одиницю часу через його вихідний переріз (нагнітальний патрубок). Зазвичай вимірюється в літрах за хвилину (л/хв).

Ідеальна подача   об'ємного насоса (без врахування втрат) пов'язана з його рабочим об'ємом наступним співвідношенням:

де:

 — робочий об'єм насоса;

n — число циклів роботи насоса за одиницю часу (наприклад, частота обертання вала);

k — кратність роботи насоса, тобто кількість циклів засмоктування і нагнітання за один цикл роботи.

Гідравлі́чна поту́жність насо́са (рос. гидравлическая мощность насоса; англ. pump power output; нім. Förderleistung f, Pumpenleistung f) — внутрішня потужністьнасоса, що витрачається на переміщування рідини, за вирахуванням гідравлічних витрат. Обчислюється за формулою:

P_г = q g H = ρ Q g H,

де:

q — масова витрата рідини;

g — прискорення вільного падіння;

Н — висота переміщування;

ρ — густина переміщуваної рідини;

Q — об'ємна витрата.

Коефіціє́нт ко́ри́сної ді́ї — відношення виконаної роботи до загальних енергетичних затрат на її виконання. Безрозмірна велична, яка вимірюється у відсотках. Є важливою характеристикою машин та двигунів.

При виконанні будь-якої корисної роботи, частина зусиль витрачається на подолання опору й втрачається, переходячи у тепло. Будь-яка машина, будь-який пристрій із рухомими деталями повинні долати тертя. Проходження електричного струму через провідник теж супроводжується нагріванням провідника, при цьому втрачається частина корисної енергії.