Тема 2.1. Організація комерційної діяльності в оптовій торгівлі.

Тема 2.1.2. Господарські зв’язки суб’єктів ринку

Навчальна мета: охарактеризувати систему господарських зв’язків підприємств – суб’єктів оптового ринку, розглянути класифікацію господарських зв’язків оптових підприємств, суть і завдання організаційно – правового регулювання господарських зв’язків, види господарських договорів та порядок їх укладання

Виховна мета: Формувати у студентів розуміння важливості і необхідності функціонування системи господарських зв’язків для забезпечення ефективності комерційної діяльності оптового підприємства, укладання їх в межах чинного правового поля відповідальності фахівців оптових торговельних за обґрунтування договірних умов; формувати пізнавальний інтерес до вивчення особливостей укладання договорів в умовах ринкових відносин

Розвивальна мета: Спонукати до пізнавальної, наукової, творчої діяльності; розвивати самостійність та творче мислення, уміння аналізувати систему господарських зв’язків оптового підприємства, визначати її відповідність основним принципам комерційної діяльності.

Методична мета: Використання презентації на занятті як засобу активізації процесу навчання.

План

1. Значення, вид, класифікація господарських зв’язків.

2. Організаційно-правове регулювання взаємодії суб’єктів на оптовому ринку.

3. Види господарських договорів.

Технічні засоби навчання:

Мультимедійний проектор

Ноутбук

Наочність:

Тематична презентація в Power Point

Опорний конспект лекцій з дисципліни «Комерційна діяльність»

Міждисциплінарні зв’язки:

Забезпечувані: Організація і технологія торговельних процесів тема 1 «Торгівля – галузь народного господарства»

Забезпечуючі: Основи торговельного підприємництва тема 5. «Державне регулювання торговельного підприємництва» , тема 8. «Комерційна діяльність підприємницьких структур», українська мова за проф..спрямуванням «Складаннуя договору постачання, купівлі - прода»

Література

Основна

1. Господарський кодекс

2. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг : Підруч. / за ред. Проф.. Апопія в.В.) к: - нмц “Укоопосвіта”, 2009.- 558 с.

3. Комерційна діяльність: Навч.Посібник. Антонюк Я.М., Шиндаровський І.Я..Львів. Магнолія, 2011. – 332 с

4. Панкратов ф г: Серьогіна т к: Комерційна справа. Навчальний посібник для внз. - 2-е вид., 2010, - 352 с.

Додаткова

Комерційна діяльність . Частина 1. Опорний конспект лекцій для студентів кооперативних технікумів і коледжів / Уклад.: Василевська В.В. – НМЦ «Укоопосвіта», 2012, с. 15- 26

Викладач ___________ Г.В. Маслій

1. Значення, вид, класифікація господарських зв’язків

Важливою умовою динамічного розвитку економіки і збалансованості попиту і пропозиції на ринку товарів і послуг є налагодження раціональних господарських зв'язків між суб'єктами ринку.

Під господарськими зв'язками суб'єктів ринку розуміють систему економічних відносин розподілу, обміну і споживання, що виникають між учасниками просування товарів від виробництва до споживання.

Запровадження раціональних господарських зв'язків між суб'єктами ринку — невід'ємна умова комерційної діяльності, що передбачає економічні, організаційно-правові, фінансові відносини між постачальниками і покупцями товарів.

Об'єктивною запорукою господарських зв'язків у ринковій економіці є суспільний розподіл праці й товарний характер виробництва. Оскільки товарне виробництво регулює закон вартості, то господарські зв'язки між учасниками ринкового товаропросування будуються на засадах пріоритетності економічних інтересів і еквівалентного відшкодування. Саме тому основними категоріями господарських зв'язків є: ціна, вартість, гроші, кредит. Завдяки цьому зв'язки набувають форми товарних відносин комерційного характеру.Різноманітність товарного асортименту і зумовлені цією обставиною особливості виробництва, транспортування, реалізації та споживання товарів визначають систему і структуру комерційних зв'язків.

Система комерційних зв'язків — це упорядкована сукупність комерційних зв'язків суб'єктів ринку, притаманна певному рівневі розвитку виробничих і ринкових відносин, що склалися в суспільстві на певному етапі його розвитку.

Вона має надзвичайно важливе значення для підвищення ефективності народного господарства.

Виробництво може тільки тоді безперервно розвиватися, коли його продукція вчасно реалізується, і затрати матеріальних і трудових ресурсів у процесі виробництва одержують своє відшкодування. Реалізуючи товари споживачам, торгівля відшкодовує затрати суспільної праці на їхнє виробництво і створює умови для відновлення нового циклу виробництва.

Однак для народного господарства важливий не будь-який збут виробництвом товарної маси, а лише той, який здійснюється з найменшими затратами коштів на її доведення до споживачів. Виконання цього завдання можливе лише за умови встановлення раціональних господарських зв'язків між суб'єктами ринкової взаємодії.

Господарські зв'язки суб'єктів оптового ринку відрізняються за характером і метою, структурою, кількістю учасників, рівнем регульованості відносин, термінами дії, відомчою підпорядкованістю, формою укладання

За характером і метою господарські зв’язки можуть бути суто економічними і соціально спрямованими. Метою суто економічних зв'язків є забезпечення пріоритетності економічних інтересів суб'єктів ринку, тобто отримання максимального прибутку. Об'єктами таких зв'язків є товари та послуги, сфери ринкового впливу, технології тощо.

За своїм змістом ці зв'язки можуть бути власне комерційними, коопераційними, інтеграційними, технологічними тощо. Метою соціально спрямованих зв'язків (характерних для соціально-етичного маркетингу) є забезпечення пріоритетності інтересів суспільства і лише відтак — підприємця. Такі зв'язки орієнтовані на впровадження екологічно чистих виробництв, формування духовності членів суспільства, збереження їхнього здоров'я, розвиток культури нації.

За структурою господарські зв'язки можуть бути простими і складними.

Система простих господарських зв'язків передбачає просування товарів чи послуг від виробників до роздрібних торговельних підприємств без участі посередників. Така система зв'язків забезпечує тісний контакт зі споживачами і дає вичерпну інформацію щодо їх потреб. Водночас вона вимагає від виробника створення розгалуженої системи управління реалізацією товарів і, відповідно, великих затрат, що не завжди є виправданими. Система складних господарських зв'язків виникає завдяки використанню у взаєминах між виробниками і роздрібними торговельними підприємствами послуг незалежних посередників. Ними можуть бути великі чи малі оптові підприємства та організації, дистриб'ютори, дилери, брокери, інші суб'єкти оптового ринку

За кількістю посередників розрізняють одно-, дво- і багатоланцюгові зв'язки. За умови збільшення кількості посередників знижується ефективність впливу торгівлі на виробництво щодо зміни асортименту товарів, підвищення їхньої якості. Дорожчає процес товаропросування, уповільнюється оборотність товарів. Тому такі зв'язки налагоджуються лише щодо товарів складного асортименту. Існуючі недоліки, притаманні торгівлі на сучасному етапі розвитку економіки, в багатьох випадках спричинені складністю структури господарських зв'язків.

За кількістю учасників господарські зв'язки поділяються на прямі та опосередковані. Під прямими зв'язками розуміють взаємовідносини підприємств-виробників або виробничих об'єднань безпосередньо з роздрібними торговельними підприємствами. Опосередкованими. називаються господарські зв'язки, в яких беруть участь три і більше учасників, зокрема,оптові підприємства і організації.

За рівнем регульованості ринкових відносин розрізняють:

—господарські зв'язки, які виникають у сфері відносин щодо виробництва, обміну, споживання товарів під повним або частковим регулюванням з боку держави, через розміщення державного замовлення, застосування системи дотацій, фондування, лімітування, контролю, обмеження цін (сфера таких зв'язків постійно звужується в міру просування до ринкових відносин);

—господарські зв'язки, які виникають у процесі вільного суто ринкового вибору постачальників і покупців в умовах вільного ціноутворення.За термінами дії виділяються умовно-постійні (термін дії яких, як правило, більше року), короткотермінові та оперативні (разові).

За відомчою підпорядкованістю розрізняють міжсистемні й внутрішньосистемні господарські зв'язки. Під час міжсистемних господарських зв'язків взаємовідносини щодо поставок товарів і послуг встановлюються між підприємствами та організаціями, які належать різним міністерствам і відомствам. До таких зв'язків, зокрема, відносять зв'язки вихідних баз промисловості з підприємствами споживчої кооперації. Внутрішньосистемні господарські зв'язки запроваджуються між підприємствами одного міністерства чи відомства, наприклад, між міжрайбазами та споживчими товариствами.

За формою укладання розрізняють господарські зв'язки, укладені підписанням єдиного документа (договору, контракту, угоди), обміном телефонограмами, телетайпограмами, даними електронного обміну тощо.Наявність на ринку значної кількості суб'єктів та встановлення між ними чисельних господарських зв'язків вимагає запровадження єдиних правил гри на ринку, тобто єдиних підходів до регулювання взаємодії суб'єктів на ринку.

Доцільність запровадження, дієвість і ефективність комерційних зв'язків значною мірою залежать від організаційно-правового регулювання взаємодії суб'єктів на оптовому ринку.