- •Особливості взяття матеріалу при бактеріальних інфекціях Взяття матеріалу із зіва та носа
- •Взяття матеріалу із носа
- •Взяття матеріалу із зіва
- •Родина кишкових мікроорганізмів
- •Збирання випорожнень із підкладних ємкостей для бактеріологічного дослідження
- •Особливо небезпечні інфекції
- •Особливості взяття матеріалу при особливо небезпечних інфекціях
- •Повітряно-краплинні інфекції
- •Взяття досліджуваного матеріалу за підозри на коклюш
- •Взяття матеріалу у разі обстеження на дифтерію
- •Методи відбору патологічного матеріалу для мікробіологічного дослідження за підозри на туберкульоз
- •Патогенні клостридії
- •Особливості взяття матеріалу для дослідження анаеробів
- •Патогенні спірохети
- •Взяття матеріалу при підозрі на сифіліс.
- •Взяття і доставка досліджуваного матеріалу при лептоспірозі
- •Лабораторна діагностика іксодових кліщових бореліозів
Родина кишкових мікроорганізмів
Ешерихіоз – це гострий бактерійний антропоноз з ураженням шлунка і кишок, що супроводжується проносом, блюванням, загальною інтоксикацією та нерідко – зневодненням організму.
Черевний тиф – гостре інфекційне захворювання людини, що характеризується бактеріємією, інтоксикацією, пропасницею, ураженням лімфатичного апарату й утворенням виразок у тонкому кишечнику.
Паратифи А і В – це гострі інфекційні хвороби, які за клінічним перебігом і патологоанатомічною картиною подібні до черевного тифу.
Харчові токсикоінфекції – це гострі кишкові захворювання, що виникають в результаті вживання харчових продуктів, заражених різними видами сальмонел.
Дизентерія – гостра або хронічна інфекційна хвороба, що характеризується проносом, ураженням слизової оболонки товстої кишки та інтоксикацією організму.
Збирання випорожнень із підкладних ємкостей для бактеріологічного дослідження
Основні етапи |
Зміст |
матеріалу та інструментарію |
Підкладні ємкості (попередньо знезаражені розчином хлорного вапна, а потім багаторазово промиті гарячою водою), стерильні пробірки із середовищем збагачення, стерильна алюмінієва петля, захисні рукавички, чашки Петрі з живильними середовищами |
2. Підготовка медперсоналу |
Руки старанно миють і надягають захисні рукавички |
3.Відбір випорожнень
|
Зі свіжовиділених випорожнень (бажано з тих ділянок, де є гній і слиз) відбирають петлею фекалії 1-2 г.та засівають їх в стерильну пробірку із середовищем збагачення або на чашки Петрі з живильними середовищами. Якщо етіологія збудника відома – матеріал беруть з місця локалізації збудника. При захворюваннях невідомої етіології матеріал беруть і з тонкого кишечника і з товстого. При профілактичному обстеженні здорових людей на носійство черевного тифу обстежуваним дають 25-30 г. сірчанокислої магнезії і після акту дефекації збирають матеріал. Недопустимо збирати випорожнення з ділянок, які містять кров, бо бактерицидна дія останньої може завадити отримати копрокультуру |
4. Посів у чашки Петрі |
Кришку чашки Петрі не відкривають повністю, а ледве піднімають над нижньою частиною чашки з живильним середовищем. На поверхню живильного середовища петлею наносять матеріал і розтирають його по всій поверхні живильного середовища легкими рухами |
5. Направлення в лабораторію |
Матеріал за заздалегідь оформленим направленням за формою 204/о транспортують у лабораторію з дотриманням правил асептики та біологічної безпеки при роботі з інфекційним матеріалом (ДСП 9.9.5.-080-2002). Якщо неможливо відправити посіви у лабораторію, їх зберігають у термостаті за t= 37°С. Нативні випорожнення можуть зберігатись протягом 1-2 доби (якщо неможливо провести посів) на холоді при t=3-4⁰C. Також матеріал можна законсервувати. В якості консервантів використовують гліцеринову суміш, 1,5-3% розчин повареної солі, жовчний бульйон. |