4. Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування (статті 309, 310 кпк).

Законність та обґрунтованість рішень слідчого судді, прийнятих під час досудового розслідування, може бути забезпечена можливістю їх оскарження в апеляційному порядку. Тому передбачене §2 гл. 26 КПК право на оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування є важливою гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасника кримінального провадження та процесуальним інструментом виправлення судової помилки на цьому етапі кримінального провадження.

Стаття 309 КПК містить перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Крім цього, виходячи із системного тлумачення низки положень КПК, що стосуються постановлення слідчим суддею відповідних ухвал, в апеляційному порядку також можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді, постановлені у порядку ч. 2 ст. 117, ч. 7 ст. 583, ч. 9 ст. 584, ч. 6 ст. 591 КПК. Заперечення проти інших ухвал слідчого судді, що не підлягають оскарженню, можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Таким чином, предметом оскарження в апеляційному порядку під час досудового розслідування можуть бути такі ухвали слідчого судді:

1) ухвали слідчого судді, постановлені в порядку судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні:

- ухвала про відмову у наданні дозволу на затримання (ч.5 ст.190 КПК);

- ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні (ст.183 КПК);

- ухвала про продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні (ст. 199 КПК);

- ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні (ст.181 КПК);

- ухвала про продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні (ст.181 КПК);

- ухвала про поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні (ст.499 КПК);

- ухвала про продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні (ст.499 КПК);

- ухвала про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні (ст.509 КПК);

- ухвала про арешт майна або відмову у ньому (ст.173 КПК);

- ухвала про тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, що посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності або інших, за відсутності яких фізична особа-підприємець чи юридична особа позбавляється можливості здійснювати свою діяльність (ст.163 КПК);

- ухвала про відсторонення від посади або відмову у ньому (ст.154 КПК);

- ухвала про поновлення чи відмову в поновленні процесуального строку (ч.2 ст.117 КПК);

- ухвала про застосування чи відмову у застосуванні тимчасового арешту (ч.7 ст.583 КПК);

- ухвала про застосування чи відмову в застосуванні екстрадиційного арешту (ч.9 ст.584 КПК);

- ухвала про задоволення чи залишення без задоволення скарги на рішення про видачу (екстрадицію) особи (ч.6 ст.591 КПК);

2) ухвали слідчого судді, постановлені за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора:

- ухвала про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження (ч.3 ст.307 КПК);

- ухвала про повернення скарги (ч.6 ст.304 КПК);

- ухвала про відмову у відкритті провадження за скаргою на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора (ч.6 ст.304 КПК) (п.14 Листа від 09.11.2012).

Зазагальнимправилом,поданняапеляційноїскаргинаухвалуслідчогосуддізупиняєнабраннянеюзаконноїсили,аленезупиняєїївиконання.Винятокстановитьпорядок,передбаченийч.6ст.591КПК,відповіднодоякогоподанняапеляційноїскаргинаухвалуслідчогосуддіпровидачуособи(екстрадицію)зупиняєнабраннянеюзаконноїсилитаїївиконання.

Суб’єкти оскарження ухвал слідчого судді у гл. 26 КПК невизначені. Утім, виходячи із загального порядку апеляційного оскарження судових рішень, при визначенні суб’єктів оскарження ухвал слідчого судді слід керуватися правилами ст.393 КПК та враховувати, чи стосується оскаржувана ухвала прав, свобод і законних інтересів особи, яка звертається з апеляційною скаргою (п.15 Листа від 09.11.2012).

Порядок апеляційної перевірки ухвал слідчого судді встановлений ст. 422 КПК.

Системне тлумачення відповідних положень гл.31 КПК дозволяє дійти висновку, що законодавець встановив певні особливості апеляційної перевірки ухвал слідчого судді, які перш за все обумовлені характером цього виду судового рішення, необхідністю невідкладної перевірки його законності та обґрунтованості. До таких особливостей слід віднести: а) спрощений порядок подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду (ч.1 ст.395 КПК); б) скорочений строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді протягом п’яти днів з дня її оголошення; для особи, яка перебуває під вартою, з моменту вручення їй копії судового рішення; для особи, без виклику якої постановлено ухвалу слідчого судді і яка її оскаржує, - з дня отримання нею копії судового рішення (частини 2, 3 ст. 395 КПК); в) скорочений строк розгляду апеляції – не пізніше як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції(ч.2 ст.422 КПК).

Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 407 КПК, за результатом апеляційного розгляду скарг на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:

- залишити ухвалу слідчого судді без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення;

- скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу.

Згідно із ч.4 ст.424 КПК ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.