Балансирні підвіски

Балансирні підвіски (Рис.22.) застосовують на тривісних автомобілях, або причепах при близькому розташуванні задніх мостів.

Підвіска з двома напівеліптичними ресорами своєю середньою частиною стрем’янками прикріплена до балансирної осі, що закріплена до рами. Кінці ресор вільно вставлені в вушка опор мостів. Кожен міст з’єднаний з рамою однією верхньою та двома нижніми подовжніми шарнірними реактивними штангами. Кожен шарнір ущільнений захисним чохлом і складається з кульового пальця, обойми і спеціальної вставки. Хід мостів вверх обмежений гумовими буферами встановленими на лонжеронах рами.

Рис. 22. Балансирна ресорна підвіска ЗИЛ-131

Задня підвіска автомобіля ЗИЛ-131 – залежна, балансирного типу для середнього й заднього мостів. Вона забезпечує рівність вертикальних навантажень, які приходяться на середні й задні колеса однієї сторони.

Гідропневматичні та пневматичні підвіски

Гідропневматичні підвіски все частіше встановлюють на легкових автомобілях та автобусах. Гідропневматичний пружний елемент представляє собою камеру розділену мембраною або поршнем на дві порожнини, одна з яких заповнена повітрям або азот, а друга рідиною(маслом). Корпус кожного пружного елемента прикріплений до кузова автомобіля, а робочий поршень через шток з’єднаний з важелем підвіски. Підчас ходу колеса вверх поршень витісняє рідину з циліндра в камеру і стискає мембрану та газ. Для підтримання оптимального тиску в системі використовується масляний насос та акумулятор тиску. При підвищенні тиску вище заданого, масло через редукційний клапан направляється в бак. З акумулятора масло надходить до регуляторів коліс, які по сигналам бортового комп’ютера забезпечують задане постійне положення кузова по висоті та по вертикальному положенню. Стиснутий газ є робочим тілом, що забезпечує пружні властивості підвіски. Змінюючи тиск масла, що надходить під діафрагму пружного елемента, можна змінювати пружність підвіски. Підвіска забезпечує високу плавність ходу, гасить коливання, клювки, присідання. На сучасних автомобілях в основному використовуються електронні системи керування гідропневматичною підвіскою, яка адаптує автомобіль до умов руху та забезпечує комфорт та безпеку керування.

До недоліків підвіски відноситься складність та велика собівартість.

Підвіска використовується в основному на легкових автомобілях.

Рис. 23. Гідропневматична адаптивна підвіска Мерседес Е классу:

1-повітря під тиском; 2-корпус акумулятора тиску; 3-спеціальна амортизаторна рідина; 4-трубопровод підведення рідини від насоса;

5-трубопровод з’єднання порожнини акумулятора з регулятором тиску та робочим циліндром.

Нижні та верхні важелі передньої та задньої підвісок закріплені гумовими шарнірами до підрамників. Амортизатори нижньою частиною кріпляться до нижніх важелів, а верхньою частиною до чашки амортизатора, яка кріпиться до несучої системи. Насос підвіски розташований рядом з насосом підсилювача руля і розрахований на максимальний тиск до 200 бар.

За допомогою регуляторів тиску механічним способом або у автоматичному режимі підтримується задане по висоті положення кузова.

Пневматичні підвіски застосовуються на сучасних легкових, вантажних автомобілях, причепах і автобусах. У пневматичних підвісках використовуються пружні властивості стиснутого повітря. Пружним елементом є гумовий армований капроновим або нейлоновим кордом балон зі стиснутим повітрям, яке подається від компресора. Частіше у підвісках використовуються подвійні балони. Вантажопідйомність подвійних круглих балонів складає 2…3 т при внутрішньому тиску повітря 0,3…0,5 МПа. Балони розташовуються вертикально. До позитивної сторони пневматичних підвісок відноситься висока плавність ходу, мала маса, постійна висота долу незалежно від навантаження. Підвіски потребують направляючого пристрою та амортизаторів. Пневматичні підвіски сучасних автомобілів мають електронні системи керування, які забезпечують рух без кренів, клювків, що підвищує комфортабельність та безпеку руху.

Рис. 24. Пневматична підвіска Мерседес Е класу

Нижній кінець пневматичної стійки шарнірно кріпиться до нижніх важелів, а верхній до чашки, яка кріпиться до несучої системи.

Рис. 25. Схема залежної задньої пневматичної підвіски автобуса ЛАЗ-699А

Мембранні пружні елементи в порівнянні з балонними дозволяють зменшити власну частоту коливань автомобіля до двох разів. Пружні елементи мембранного типу мають низьку частоту власних коливань, дозволяють змінювати жорсткість, але вантажопідйомність та довговічність їх мала.

Рис. 26. Адаптивна незалежна пневматична підвіска автомобіля Touareg

Підвіска складається з поперечних важелів різної довжини. Важелі передньої підвіски та нижній задній суцільні. Всередині пневматичних стійок розташовані двотрубні амортизатори з електромагнітними клапанами зміни потоку рідини. Компресор з електричним приводом підтримує тиск 11…16,5 бар у системі та двох ресиверах об’ємом 4,8 і 5,2 л. Система автоматичного електронного керування жорсткістю підвіски включає датчик прискорення колеса та три датчика прискорення кузова. Дорожній просвіт в залежності від швидкості руху змінюється.