Схеми підвісок з торсіонним пружним елементом

Торсіон представляє собою круглий металевий стрижень, що працює на скручування і на кінцях якого нарізані шліци. Один кінець стрижня кріпиться до кузова, а інший до направляючого пристрою. Під час опускання, або піднімання коліс торсіони скручуються. Торсіони можуть мати подовжнє, або поперечне розташування. Торсіонні пружні елементи легкі, компактні і дають можливість проводити регулювати жорсткість підвіски шляхом попереднього закручування торсіону.

Завдяки цьому торсіонні підвіски останнім часом почали широко використовувати у підвісці легкових автомобілів.

Рис. 17. Пружний елемент - торсіон

Рис. 18. Задня незалежна торсіонна підвіска на подовжніх важелях

автомобіля Пежо 206

У направляючому пристрої підвіски використовуються трубчаті важелі встановлені під кутом до подовжньої осі автомобіля. Торсіони розташовані поперек автомобіля.

Рис. 19. Повздовжнє розташування торсіонів підвіски

Підвіски з ресорним пружним елементом

Залежні підвіски з листовими ресорами широко використовуються у вантажних автомобілях, причепах та частково у легкових. Ресори забезпечують пружний зв'язок між несучою системою та колесами, напрямлення та передачу до несучої системи штовхального і гальмівного зусилля, а також моментів, які діють на колеса. Типова листова ресора являє собою пружну балку, що зібрана з окремих сталевих пружинних листів напівеліптичної форми різної довжини. З допомогою стрем’янок вверху ресори кріпиться гумовий буфер. Передній кінець ресори може з’єднуватись з несучою системою кріпленням з пальцем, упорною гумовою подушкою у кронштейні. Середня частина кріпиться до моста стрем’янками. Задня частина ресори кріпиться до несучої системи сергою, упорною гумовою подушкою у кронштейні, з накладним вушком на слизькій опорі Більш досконалою є конструкція, коли кінці ресор закріплені у кронштейнах на гумових подушках. Оскільки листи ресор під дією навантаження прогинаються та ковзають один відносно іншого, що потребує їх мащення графітним мастилом.

Рис. 20. Пружний елемент-ресора

Рис. 21. Схеми ресорних підвісок:

а). З додатковою ресорою та шарнірним нерухомим з’єднанням переднього кінця ресори з балкою і ковзаючим заднім кінцем ресори, що забезпечує зміну пружності при динамічному навантаженні більшому ніж 40% від максимального.

б). Без підресорника та з кріпленням заднього кінця ресори сергою.

в). З сервопружинами та кріпленням до несучої системи через гумові опори.

Додаткова ресора має менше число листів ніж основна ресора, кріпиться до балки моста тільки у середній частині і передає навантаження до рами через приклепані до рами кронштейни. При невеликому навантаженні працює тільки основна ресора. При значному навантаженні основна ресора прогинається і кінці додаткової ресори притискаються до кронштейнів. Ресори починають працювати разом і жорсткість підвіски підвищується.

Сервопружини, що розташовані горизонтально розтягуються або стискаються при прогинанні основної ресори, забезпечуючи таким чином сталий прогин основної ресори при різних навантаженнях.