Політика єс у сфері освіти
Єврокомісія у 2000 році стала ініціатором створення загальноєвропейської системи безперервної освіти. Був створений проект Меморандуму безперервної освіти, який визначав політику ЄС в галузі освіти, а також всебічну стратегію безперервної освіти на різних рівнях і в усіх сферах особистого і суспільного життя індивідуума.
Лісабонський саміт, що пройшов у березні 2000 року, підтвердив важливість безперервної освіти або навчання довжиною в життя. Адже на наших очах відбувається швидка зміна звичних моделей і освіти, і роботи, та й самого життя. Тому навчання повинно відбуватися весь час. Європейська стратегія зайнятості визначила вчення довжиною в життя (lifelong learning) як всебічну навчальну діяльність на постійній основі з метою поліпшення знань, навичок і професійної компетенції.
На даний момент існує три види освіти в Європі: формальна освіта, яке завершується видачею диплома або атестата; неформальна освіта, яке проходить в різних суспільних чи освітніх установах, клубах, гуртках, при індивідуальних заняттях з тренером або репетитором і часто не супроводжується видачею документів; інформальну освіту, тобто індивідуальна повсякденна пізнавальна діяльність. Раніше політика в галузі освіти враховувала практично тільки формальну освіту. З позицій безперервної освіти всі три форми стають рівноправними і однаково важливими учасниками процесу навчання. Адже крім економічної необхідності мінливого ринку праці, не менш важливими є і соціально-культурні особливості освіти, на що все частіше звертають увагу країни Євросоюзу.
Ключові принципи безперервної освіти:
Нові базові знання і навички для всіх. Даний принцип націлений на гарантію загального безперервного доступу до освіти для отримання та оновлення необхідних для включеності в інформаційне суспільство навичок, серед яких: комп'ютерна грамотність, іноземні мови, технологічна культура, підприємництво та соціальні навички.
Збільшення інвестицій в людські ресурси для підняття пріоритету найбільш важливого надбання Європи - людей.
Інноваційні методи викладання і навчання. Суть принципу - в розробці нових методик навчання для системи безперервної освіти.
Нова система оцінки отриманої освіти. Метою є докорінна зміна підходів до розуміння і визнанню навчальної діяльності, а також її результатів, в першу чергу, в неформальному і інформальній освіті.
Розвиток наставництва і консультування. Кожна людина повинна протягом усього свого життя мати вільний доступ до інформації про можливості освіти в Європі, а також рекомендаціям і консультаціям.
Наближення освіти до дому. Освітні можливості повинні бути наближені до будинку завдяки мережі навчальних і консультаційних пунктів та інформаційних технологій. Таким чином, європейська програма безперервної освіти спрямована на забезпечення якості і всебічного розвитку за схемою: дошкільне виховання - школа - ВНЗ - робота - підвищення кваліфікації. Іншими словами, це кардинально новий погляд на професійну освіту, яке передбачає багаторівневу, ступінчасту безперервну підготовку фахівців, а також можливість освоєння нових професій.
Особливості освіти в країнах Євросоюзу
Eurostat спільно з мережею аналітичних центрів Eurydice опублікували результати своїх дворічних досліджень під назвою «Ключові цифри європейської освіти».
Отже, найбільш цікаві кількісні показники, згідно з результатами дослідження: В період 1985-2005 рр. в ЄС відзначається зменшення кількості людей у віці до 19 років. До 2020 року кількість 5-9-річних дітей зменшиться на 11%, 10-14-річних - на 40%. Крім цього, в найближче десятиліття на пенсію вийде близько 40% сьогоднішніх викладачів.
У більшій частині держав ЄС поступово збільшується час обов'язкового навчання в школі, з метою забезпечити школярів усіма необхідними знаннями та навичками. Освіта отримують більше 90% жителів Євросоюзу у віці від 3 до 19 років. З 1998 по 2006 рр. кількість жителів ЄС, які отримували вищу освіту, збільшилася на 25%. У 2006 році на 100 студентів-чоловіків припадало 123 студентки, причому більшість чоловіків воліли технічні спеціальності, а жінки - гуманітарні. 16 держав Євросоюзу надають повністю або частково платна вища освіта. Проте всі ці держави також надають можливість отримати кредит для навчання. Один студент обходиться казні приблизно в два рази дорожче, ніж один школяр. В штаті початкових і середніх навчальних закладів працює 60% жінок-викладачів, при цьому в вузах 60% - чоловіки-викладачі.
Вища освіта в Європі
Ми живемо в час, коли вища освіта відіграє дуже важливу роль в житті людини і суспільства в цілому. Завдяки йому, особистість отримує соціальне, культурний та економічний розвиток, формує активну громадянську позицію, зміцнює моральні цінності.
На європейському рівні сфера освіти, і вища освіта у тому числі, не входять до компетенції загальноєвропейської політики. Структура і зміст освітнього процесу визначаються самими країнами-членами. Незважаючи на різні рівні економіки країн ЄС, їхні уряди спрямовують в освітню систему значні фінансові кошти. При цьому, як свідчать положення Амстердамської угоди, Європейське співтовариство «покликане сприяти розвитку якісної освіти, ґрунтуючись на співпраці між країнами-членами», а також застосовуючи такі заходи як заохочення мобільності жителів, спільні навчальні програми, створення телекомунікаційних мереж, обмін інформацією та викладання мов ЄС. Крім того, в Амстердамському угоді передбачаються зобов'язання щодо сприяння розвитку системи безперервної освіти для всього населення Євросоюзу.
Іншими словами, Європейський Союз відіграє допоміжну роль, одночасно привносячи європейський вимір в освіту, сприяючи його якості і розвитку системи безперервної освіти. Перша програма, яка надає можливість отримувати освіту, починаючи з дитячих років і до глибокої старості, названа «Вчення завдовжки в життя», розроблена інститутами ЄС на період 2007-2013 років.