2.1. Ознаки та види етнічних стереотипів

Базові характеристики етнічного стереотипу в основному аналогічні ознакам, властивим стереотипам взагалі. Етнічні стереотипи представляють якийсь узагальнений образ етнічного або конфесійного сусіда, спрощуючи і генералізуючи цей образ. При цьому, як відзначають дослідники для даної групи стереотипів характерна «неточна суб'єктивна генералізація» – неусвідомлене приписування якої-небудь властивості всіх об'єктів класу, об'єднуватися з допомогою даної назви (етноніма, конфесійного назви).

Етнокультурні стереотипи демонструють широке поширення і повторюваність, будучи передавання в рамках окремої традиції від покоління до покоління, а також великий ступінь стійкості до змін. Дана група стереотипів схильна до впливу історичних чинників, а також обумовлена національними міфами та традиціями. Цим обумовлений інтровертний, регулятивний характер даного класу стереотипів, що визначає формування уявлень про «чужих». Кожна традиція створює портрет «чужака», спираючись на «свою» систему уявлень і цінностей, апріорі маючи думку про «чужу» культуру та традиції.

У зв'язку з цим пізнавальний компонент етнічних стереотипів може проявлятися у формуванні упереджень, забобонів, забобонів з переважанням негативної оцінки щодо «чужих», приписуване стереотипам функцію однозначно негативної оцінки.

В оціночному компоненті етнокультурних стереотипів дійсно переважає негативне ставлення до представників інших етносів і конфесій, що обумовлено не тільки етноцентризм, а й явищем мегаломанії – самозвеличення – яке властиве всім народам на певному етапі їхнього історичного розвитку і становить необхідний елемент народного менталітету. Оцінність етнокультурних стереотипів проявляється у формуванні національних і релігійних завітів, а також грає не останню роль при конструюванні «заповітних» фольклорних текстів. В групі етнічних стереотипів безумовно проявляється їх емоційна складова, що знаходить відображення в термінології.

Іншими словами, зміст стереотипів визначається чинниками соціального порядку. І саме ворожі, повні забобонів стереотипи, а не механізм стереотипізації сам по собі – явище суто негативне, що сприяє стабільності міжгрупових відносин, заснованих на пануванні і підпорядкуванні. З іншого боку, етнічні стереотипи часто виконують негативну роль, коли використовуються індивідом в процесі міжособистісного сприйняття при недоліку інформації про конкретного партнера при спілкуванні.

Ще одна властивість етнічних стереотипів – узгодженість, або консенсус. Саме узгодженість вважав найважливішою характеристикою стереотипів Тешфел (Британський психолог). На його думку, соціальними стереотипами можна вважати лише уявлення, що їх поділяє достатньо великим числом індивідів в межах соціальних спільнот. Стереотипи та особисті переконання про етнічні групи, хоча і можуть частково збігатися, являють собою різні когнітивні структури, кожна з яких – лише частина знань індивіда про свою або чужу групи. Більш того, якби стереотипи не були узгоджені, було б дуже мало сенсу в їх вивченні. Небезпека ворожих і зневажливих стереотипів, а значить, і основна причина їх вивчення, полягає в можливості східних реакцій у відповідь на подібні стереотипи.

Ще одним сутнісним властивістю стереотипу з часів Ліппмана вважається їх неточність. Надалі стереотипи інтерпретувалися як «традиційна нісенітниця», «пряма дезінформація», «сукупність міфічних уявлень. В даний час вже не викликає сумнівів, що етнічні стереотипи не зводяться до сукупності міфічних уявлень, але являють собою образи етносів, а не просто думки про них. Вони відображають, нехай і в спотвореному або трансформованому вигляді, об'єктивну реальність: властивості двох взаємодіючих груп і відносини між ними.

Типологічно етнічні стереотипи поділяються на автостереотипи і гетеростереотипи. Автостереотипи – це представлення членів конкретної етнічної групи про самих себе. В даному випадку об'єктом етнічного стереотипу є найбільш типові представники своєї етнічної групи. Автостереотипи можуть привести до етноцентризму – свідомому і несвідомому перевазі свого народу і своєї культури перед чужими. Автостереотипи, як правило, представляють комплекс позитивних оцінок. Але іноді серед етнічних меншин зустрічається і негативні самооцінки. Подібні групи з низьким статусом можуть погоджуватися з їх відносно більш низьким положенням в суспільстві. У цих випадках вони схильні розвивати негативні автостереотипи і позитивні гетеростереотипи. Але в цілому автостереотипи мають збалансованість позитивних і негативних елементів. У разі тих же меншин може підкреслюватися старовину і мудрість їхнього народу при його нечисленності. Особливістю автостереотипів є прагнення етнічної спільності внести в їх зміст дещо від ідеалу, підкреслити найбільш самобутні риси національного характеру. Наприклад, групи з більш високим статусом в економічній сфері мають тенденцію характеризувати себе як компетентних котрі домоглися економічного успіху, а групи з нижчим статусом – які відрізняються добротою, сердечністю, гуманністю, з одночасним зниженням значущості тих якостей, які і забезпечують чужій групі економічну перевагу (діловитість, підприємливість і т.п.).

Гетеростереотипи – це образи представників інших етнічних груп, що склалися в даній групі. Гетеростереотипи можуть бути як позитивні, так і негативні, залежно від історичного досвіду взаємодії даних народів. В їх змісті слід відрізняти відносно стійке ядро – комплекс уявлень про зовнішній вигляд представників даного народу, про його історичне минуле, особливостях способу життя і трудових контактах, і ряд інших мінливих суджень щодо комунікативних і моральних якостей даного народу. В основі гетеростереотіпов лежить така властивість, як антропо-стереотіпічность, тобто обумовленість стереотипу зовнішнім виглядом індивіда. Зовнішність часто виступає практично важливою ознакою, що несе в собі інформацію про етнічну приналежність суб'єкта. Ознаки, з яких складаються зовнішній вигляд і поведінку, можуть мати усвідомлене значення і виконувати регулятивну функцію. В гетеростереотипі на рівні буденної свідомості зовнішній вигляд представника відповідної етнічної спільності найчастіше пов'язується з певними психологічними особливостями людини.