4.5.2. Форми і методи фінансового контролю Форми фінансового контролю

Попередній (превентивний) контроль проводиться до здійснення фінансових операцій з метою попередження фінансових порушень

Поточний (оперативний) контроль здійснюється в момент проведення фінансових операцій з метою недопущення зловживань при русі грошових потоків

Наступний контроль проводиться після здійснення фінансових операцій та за підсумками фінансової діяльності за певний період з метою оцінки результатів діяльності економічних суб'єктів

Документальний контроль передбачає перевірку достовірності, законності та доцільності господарських операцій на підставі документів, у яких вони відображені

Фактичний контроль полягає у перевірці фактичної наявності коштів, основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, розрахунків та їх відповідності даним бухгалтерського обліку

Фінансовий контроль

Методи фінансового контролю розрізняються за характером його здійснення, за комплексністю і технологією контролю, його спрямованістю, оформленням результатів

Ревізія (планова, позапланова; комплексна, тематична, вибіркова) передбачає контроль усієї фінансової і господарської діяльності підприємств та організацій стосовно її відповідності чинному законодавству

Перевірка (тематична, поточна, зустрічна, камеральна) полягають у контролі за окремими сторонами фінансової діяльності

Обстеження являє собою ознайомлення з окремими напрямами фінансової діяльності з метою виявлення проблем та шляхів їх удосконалення

Інвентаризація (суцільна, вибіркова) полягає у встановленні відповідності наявних матеріальних цінностей і грошових коштів їх документальному підтвердженню

4 .6. Фінансове право

4.6.1. Поняття фінансового права

Суб'єкти фінансового права

держава

юридичні особи

фізичні особи

Фінансове право — самостійна галузь публічного права, яка містить сукупність юридичних норм, що регулюють суспільні відносини, котрі виникають у процесі створення, розподілу і використання фондів грошових коштів держави та органів місцевого самоврядування, необхідних для реалізації їхніх завдань та функцій

Предметом фінансового права є сукупність суспільних відносин, що виникають, змінюються та припиняються у сфері фінансової діяльності держави та ЇЇ місцевих утворень. У цих відносинах завжди виявляється владно-організуюча роль держави у розподілі валового внутрішнього продукту і національного доходу, тому вони мають владно-майновий (владно-грошовий) характер.

.

Фінансові відносини, які є предметом фінансового права

відносини, що виникають між державою та її адміністративно-територіальними одиницями в особі уповноважених органів представницької та виконавчої влади, які виникають у зв'язку з розподілом фінансових ресурсів держави

відносини між фінансовими й податковими органами, з одного боку, і підприємствами, установами, організаціями - з іншого, із приводу виконання фінансових зобов'язань перед державою, місцевими органами влади

між державними (місцевими) фінансово-кредитними органами у зв'язку з утворенням, розподілом та використанням державних (місцевих) грошових фондів і ресурсів (бюджетних, кредитних, страхових, валютних)

відносини між фінансово-кредитними органами держави, з одного боку, та юридичними й фізичними особами - з іншого, у зв'язку із виконанням останніми обов'язків щодо внесення платежів до державних та місцевих грошових фондів

відносини між фінансово-кредитними органами держави, з одного боку, та юридичними й фізичними особами - з іншого, у зв'язку з утворенням і розподілом державних кредитних ресурсів та централізованих страхових фондів