1 Жовтня 1653 року Земський собор у Москві підтверджує приєднання Уктраїни до

складу Росії. До України вирушила делегація з посольства на чолі з боярином

Бутурліним, для подальших переговорів.

Але нове лихо чекало далі: обложене козаками у грудні 1653 року польське

військо з корольом Яном-Казиміром вже готове було капітулювати, але поляків

знову врятували татари, уклавши з ними сепаративний мир.

Хмельницький потерпів поразку і залишив поле бою. Це був завершальний етап

війни.

С) Формування української держави 1648-1654 рр.

Хмельницький довго не міг вирішити, чий захист прийняти. Укласти союз із

Україною хотіло кілька заідних держав, зокрема такі, як Швеція та Болгарія.

Але у цих країнах була католицька віра, зовсім інша мова, а Україна ще не

оговталася від панування Польщі. В Росії населення було було православним,

тай взагалі, Росія була ближче доУкраіни духовно та культурно. На той час

союз із Москвою, на думку українців, був найкращим виходом із даної ситуації.

Укаїна була знесилена війною і могла бути завойована більш сильнішими

державами.

8 Січня 1654 року у м.Переяславі відбулася Переяславська Рада. На ній було

досягнуто угоди про встановлення військового союзу між Україною і Московською

державою, гарантовано захист московським царем України та збереження всіх

прав і вільностей Української держави. Але цей договір не мав юридичеої сили,

тому, що був усним.

У березні 1654 року українське посльство прибуло до Москви з проектом

договору про військовій союз. Документ, що дістав назву “Березневі статути”,

був поданий царю у вигляді чолобитної і мав одинадцять пунктів. В ньому було

зазначено, що в Україні зберігається українська організація управління,

адміністративно-територіальний поділ, шістдесят тисяч війська. Україна

повинна була сплачувати податки в російську казну, гетьман присягався на

вірність російському цареві і узгоджував з ним свої дії при заключенні

міжнаподних договорів. На території України повинно було розквартирувати

стотисячне російське військо з повним утримуванням.

У1648 – 1654 роках на території України була сформована національна держава.

Про це свідчило:

- наявність апарату публічної влади. Була своя адміністрація, влада належала

козацькій дружині на чолі з гетьманом. Було, також, ствоерно власні судові

отгани, власне військо;

- територія, яка належала державі (тобто Україні), було створено полково-

сотенний адміністративно-територіальний поділ. На той час в Україні було

шістнадцять полків і двадцять сім сотень;

- власна правова система. Основними джерелами права були звичаєве право,

універсали гетьмана та укази козацької старшини.

Проте, московський уряд вважав, що договір з Україною мав чинність тільки за

життя Б.Хмельницького. Тому даний договір, в який вносилися суттєві зміни з

боку Росії, поновлювався з новообраними гетьманами. З часом ці поправки

відіграють дуже негативну роль для українського народу та держави взагалом.

Українська держава, що виникла у 1648 році, проіснувала аж до 1783 року.

Розвивалася ця держава не звичайним шляхом. Вона раптово появилася у середині

сімнадцятого століття на чистому місці шляхом збройної боротьби і мала

військовий характер.