- •Поняття про факт
- •Види фактів
- •Оцінка факту в журналістському творі
- •Помилки і спотворення фактів
- •Стандарти інформаційної журналістики
- •1. Точність подачі інформації
- •2. Достовірність поданої інформації
- •3. Баланс думок
- •4. Відокремлення фактів від висновків та оцінок
- •5. Повнота (або вичерпність) подачі інформації
- •6. Оперативність подачі інформації
- •7. Простота (або доступність) подачі інформації
5. Повнота (або вичерпність) подачі інформації
Будь-яка тема потребує максимально повного набору фактів і думок. Тому завдання журналіста все це знайти в компетентних джерелах.
Якщо ми кажемо про репортаж, – він повинен давати повноцінну відповідь на класичні запитання що сталося? де сталося? коли сталося? і як сталося? Якщо «копаємо глибше» – робимо журналістське розслідування – це вже пошук всіх можливих відповідей на запитання чому це сталося? або якими будуть наслідки цього?
Для повноти інформації можуть бути важливими конкретні деталі події. І найчастіше є необхідними бекграунди (це або «передісторія» події, або пояснення складних понять).
6. Оперативність подачі інформації
Стандарт оперативності вимагає від журналістів-інформаційників подавати будь-яку інформацію не відкладаючи її «на потім». У найближчому випуску новин / номері газети. При цьому подавати інформацію слід максимально повно і в найбільш якісному (з досяжних) вигляді. Цей стандарт за визначенням «конфліктує» з деякими попередніми. Адже на пошук і перевірку всіх, необхідних для вичерпності подачі, фактів, і на пошук всіх, необхідних для балансу, думок може знадобитися набагато більше часу, ніж є у нас до ефіру або до здачі номера в друк. Цей «конфлікт» вирішується в надзвичайно простий спосіб. Оперативно подаючи інформацію, до якої ви ще не встигли знайти і перевірити всі факти чи дібрати всі необхідні думки, слід просто позначати те, чого на цей момент бракує. І повідомляти аудиторії про ваші подальші зусилля, спрямовані на пошук цих фактів та думок.
7. Простота (або доступність) подачі інформації
Будь-яка інформація має подаватися в такий спосіб, щоб уся ваша строката аудиторія добре розуміла, про що йдеться. Для цього повинна бути проста (радше розмовна чи близька до розмовної) і грамотна мова. Будь-які складні поняття (терміни, жаргонізми, діалектизми тощо) повинні ретельно і відразу ж пояснюватися. Будь-які цифри повинні даватися у зрозумілих порівняннях. Сама побудова вашого матеріалу, незалежно від його жанру, повинна бути настільки логічною і наочною для аудиторії, щоб ні в кого не виникало жодних питань («де початок, де кінець?»).
Будь-яка інформація, що пропонується ЗМІ, повинна відповідати таким стандартам, як оперативність, точність, достовірність, повнота у викладі інформації, зрозумілість зображення, простота мови, відокремлення фактів від коментарів та оцінок
Інформація, подана кореспондентом, повинна бути об’єктивною, відокремленою від коментарів чи оцінок самого автора публікації. Працівник масмедіа (особливо новинного видання) не має права коментувати факти, висвітлені у матеріалі, подавати чужу думку як свою власну, висловлювати свій особистий висновок, власні враження, емоції. У матеріалах інформаційних редакцій ЗМІ не повинно бути лексики, яка має оцінювальний відтінок. Оцінювати подію, персону, вчинок має право користувач, якого ЗМІ повинні забезпечити всією необхідною для цього інформацією. Дещо по-іншому діє цей стандарт в умовах аналітичної журналістики: кореспондент аналізує певні явища, події, подає коментарі компетентних у конкретному питанні осіб, висвітлює протилежні погляди, але право зробити висновок залишає за читацькою аудиторією (якщо це друковане видання). «Недопустимим є ігнорування думок або фактів, які «не працюють» на підтвердження авторської версії або авторського висновку». Журналіст лише спрямовує думку читача, спонукає до роздумів, а в деяких випадках і до активних дій.
ВИСНОВОК
Основою всіх журналістських здобутків є факт, тобто подія, яка відбулась. Факти є основою інформації. Вони мають такі властивості: вірогідність, новизна, правдивість, своєчасність, вони не повині бути банальними, оскільки з них компонується інформаційне повідомлення.
Тож факт – це відображене у свідомості явище, про яке є знання і яке певним чином оцінюється.
Виокремлення факту залежить від характеру взаємодії людини з дійсністю. Факторподіл – це річ відносна, він зумовлений особливостями людини як особистості, її світоглядом, умінням бачити світ...
Важливо не забувати про те, що кожен факт потрібно перевіряти, ретельно вивчати та аналізувати.
