4. Оцінка факту в журналістському творі

Працюючи над текстом, журналіст систематизує і групує факти згідно явищ, які відображаються, способам фіксування, типам опису, рівню узагальненості. У аналітичному тексті він надає власну оцінку подій й інтерпретує факти.

Тож, факт у журналістиці – достовірне відображення фрагмента дійсності, що володіє реальною репрезентативністю. З його допомогою створюється модель дійсності. Використовуються різноманітні факти.

Для журналістів важливо знати:

• з якого джерела їх одержано;

• яку мету мали люди, які повідомили про неї;

• чітко розрізняти факти науки й повсякденні факти.

Факти науки завжди засновані на численних емпіричних спостереженнях, експериментах, дослідах, вони є підсумком узагальнених знань, вивірене наукове знання. У аналітичних і публіцистичних жанрах журналісти охоче звертаються до наукових даних. Використовуються дані з соціологічних наук, експертні висновки, статистичні дані, результати експериментів. Вони залучаються у вигляді ілюстративного матеріалу.

Статистичні дані – традиційний спосіб пред’явлення фактів. Мовою цифр можна пояснити, описати явище, розкрити суть проблеми, показати динаміку розвитку події, зробити висновки.

В основі буденного факту лежать реальні вчинки людей, які можуть стати предметом журналістського відображення. Ці факти носять синкретичний характер. Але вони не здатні розкрити суть явища. За допомогою них відтворюється звичний і пізнаваний читачами фон якого-небудь фрагменту дійсності: виявляються мотиви поведінки людей.

Факт стає таким і раптом з'ясовується доступним лише у формі судження (висловлювання). Реальність існує незалежно від людини, а факт – ні. Людина виділяє насправді якийсь фрагмент, а в ньому – певний аспект (подію); потім «переводить» своє знання про дійсність (подію) на «природну» мову, будує знання у вигляді судження про предмет, потім перевіряє, чи істинне дане судження або хибне. І тільки тоді – якщо виявиться, що судження істинне – те, що описано в цьому судженні, стає фактом. Судження може бути різним за змістом.

Факт відповідає самим абстрактним за своїм характером судженням. Це інтерпретація подій, нашого типу (стилю) ситуації. Образ, який в результаті перевірки (верифікації) виявився істинним.

Отже, факт може бути достовірним або недостовірним. Встановити факт, тобто зробити його достовірним, означає здійснити його перевірку. Інше питання, що зробити це не завжди можливо, деколи доводиться пробиватися через оцінку і коментар автора.

• Достовірний факт – це судження про подію, яке виявилося істинним в результаті його перевірки.

• Недостовірний факт – це судження про подію, перевірити яке виявилося неможливим.

Якщо судження в результаті перевірки виявилося хибним, то про факт як такий взагалі не може бути й мови.

У події є лише одна властивість чи ознака – те, що вона відбулася. Про таку подію, може бути багато суджень. Частину з них можливо перевірити; в процесі перевірки деякі з них не підтверджуються тобто виявляються помилковими, інші – підтверджуються і в результаті стають фактами.

Але є й оціночні судження – думки, які перевірити не можливо. Вони оцінюють або саму подію, або факт, тобто істинне судження про подію. Події оцінюються емоційно, факти – зазвичай, раціонально. Оцінки подій і фактів можуть бути незалежні один від одного.

Суджень часто буває кілька, вони утворюють свого роду сукупність ознак події. Останні повинні характеризувати і учасників події, і характер дії, і обставини, при яких відбувалася подія, зокрема його часові та просторові межі.

Сукупність істинних суджень про подію, що утворюють завершений сюжет цієї події, може бути названа реальним фактом на відміну від окремо взятого істинного судження про цю подію – вербального факту.