План-конспект лекції

з предмету « Теорія масової інформації»

на тему: «Поняття інформації.

Масова інформація та її типологічні характеристика»

План лекції :

1. Вступ.

2. Поняття про факт.

3. Види фактів.

4. Оцінка факту в журналістському творі.

5. Помилки і спотворення фактів.

6. Стандарти інформаційної журналістики.

7. Аналіз повідомлень.

8. Висновок.

1. ВСТУП

Журналістська інформація як певна частина соціальної інформації є документованими, публічно оголошеними відомостями про все, що відбувається довкола нас і незалежно від нас. Вона ґрунтується, насамперед, на реальних фактах. Тому для будь-якого працівника ЗМІ важливо розуміти природу та особливості факту, закономірності використання його в журналістиці.

Факти можуть нічого не означати, коли вони подаються безсистемно, без зв’язку з іншими фактами. Вони можуть означати дуже багато, мати вирішальне значення, коли розглядаються у зв’язку з іншими фактами, з певними логічними законами, теоретичними положеннями, наявною системою знань.

Кожна інформація створюється на базі певної новини. Для того, щоб факт став основою інформації, він одночасно має бути новиною.

Факт – дійсне явище чи подія, невидумана пригода, те, що насправді мало місце, відбулося. Цей термін означає щось до певної міри відокремлене, одиничне. Факти широко використовуються в засобах масової інформації і становлять основу журналістського твору. Насичений яскравими фактами матеріал має пізнавальний характер, силу документальності і переконливої аргументації.

Новина – особливість подійної інформації, яка в момент свого виникнення (чи пізнання її аудиторією) несе додатковий і якісно інший фактаж у порівнянні з тим, що вже було відомо суспільству.

Для масової, комерційної журналістики новина є синонімом сенсації.

Сенсація – сильне, приголомшуюче враження від будь-якої події, а також звістка, повідомлення або сама подія, яка справляє таке враження. У переносному значенні «сенсаційний» – значить вражаючий, той, що виходить за межі звичайного.

Однією з основних цілей жовтої преси є знайти інформацію, повідомити про неї та зробити з неї сенсацію. Це дозволяє залучити й утримати увагу читачів. Сенсація нерідко створюється на голому місці, або подія, яка є достатньо важливою сама по собі, роздувається для надання їй надзвичайного значення. Цій меті слугують неправомірні висновки з аналізу події або відбір однієї з гіпотез як факту, що здається репортеру обґрунтованим і відводить від нього дорікання в поданні неправдивої інформації. Існує також практика використання журналістами таблоїдної (жовтої) преси замість фактів так званих фактоїдів – повідомлень і тверджень, які часто є неправильними або вигаданими, але видаються й сприймаються як реальні. Наприклад, повідомлення про знаходження справжніх русалок або химерних тварин-мутантів («чупакабра»), нових відвідин Землі інопланетянами, фантастичні здібності окремих людей бачити крізь стіни, про появу привидів та інших ірреальних сил тощо.

Кажуть, ще 1880 року редактор американської газети «Сан» Джон Б. Богарт дав визначення, яке згодом стало класичним: «Якщо собака покусала людину – це не новина; інша справа якщо людина покусала собаку: ось це новина!» В американських школах журналістики навіть запровадили спеціальну формулу «людина-кусає-собаку».

Інший американський журналіст Джек Лейт дає таке визначення інформації: «Інформація – це те, що змушує читача вигукнути: «Боже мій!»».

Для жовтої преси сформульовано також закон семи «С», який приводить до популярності та комерційного успіху будь-який медіа-проект: сенсація, скандал, смерть, секс, страх, сентиментальність, самозбереження.

З історії та переказів відомо, що в античні часи тих, хто приносив погані звістки, страчували. Сьогодні ж, в епоху суцільно комерціалізованих медіа, картина швидше протилежна. Адже медіа значною мірою живуть завдяки тому, що «виробляють» погані новини (bad news). Нещастя, трагічні події та катастрофи користуються в медіа значно більшою увагою, ніж позитивні новини. Відповідне прислів’я стверджує: «Only bad news are good news» («Лише погані новини є хорошими новинами»)».

Тематика інформаційних матеріалів якісної преси – найрізноманітніша і майже нічим не обмежена, така ж багатопланова, як і саме життя. Майже всі вимоги в даному випадку стосуються, як правило, ефективності та форми подачі інформації: живо, цікаво, яскраво, захоплююче (і при цьому коротко) треба розповісти про суспільно важливу, злободенну подію.

2. Поняття про факт

Під словом «факт» прийнято також розуміти судження або в інший спосіб зафіксований реальний факт. Численні варіації на теми «факти підтвердилися», «факти не підтвердилися», «факти спростовані» є нічим іншим, як елементарною плутаниною. Якщо це реальний факт, тобто те, що відбулося а житті, то він не може бути ні спростований, ні підтверджений.

У логіці й методології науки емпіричні факти виконують різноманітні функції стосовно теорії: є основою її виникнення, відіграють роль перевірки і підтвердження або спростування гіпотези (в окремих випадках й самої теорії). Наукова теорія в саморозгортанні генерує можливість виникнення нових фактів, описує і пояснює їх, виконує функцію передбачення. Таким чином, емпіричні факти й теорія діалектично взаємозалежні в процесі розвитку наукового знання. Протиставлення або ототожнення їх веде до крайностей фактуалізму та теоретизму – протилежним підходам до розуміння ролі фактів у саморусі наукового знання.

В останні десятиліття відбувається процес руйнування типу раціональності й теоретичності, сформованих у науці і філософії Нового часу, намічається тенденція переосмислення онтологічної та гносеологічної природи факту.

Факт у контексті класичної раціональності – елемент емпіричного знання, що формується за допомогою ряду складних пізнавальних операцій. Ціль такої діяльності – виключити з вихідних даних реального спостереження й експерименту суб’єктивні моменти – помилки спостерігачів, перешкоди, перекручування приладів. Для цього дані спостереження піддаються порівнянню, перевірці, раціональній обробці для виявлення стійкого, інваріантного змісту. Отримане емпіричне знання – факт – оцінюється як об'єктивне і достовірне. Такого роду науково-дослідна діяльність, втілюючи ідеали раціональності Нового часу, припускає можливість тільки однієї об'єктивної істини, однієї логіки, одного суб’єкта і (як онтологічно даного) єдино можливого буття.

В основі будь-якого журналістського твору лежать факти – своєрідні цеглинки, з яких складається вся його структура. Факт виступає мікроскопічною часткою реальної дійсності. За його допомогою журналіст може вказати на зв’язок реальної конкретної ситуації з масштабною суспільною проблемою, продемонструвати ступінь своєї зацікавленості ситуацією, визначити варіанти розвитку подій. Факт в журналістиці можна визначити як достовірне відображення фрагменту реальності, що володіє соціальною репрезентативністю. Саме за допомогою фактів журналісти створюють модель різноманітної дійсності. Для журналістів об’єктивне висвітлення подій означає суворе дотримання фактів.

3. Види фактів

У сучасній науці утвердилась певна практика класифікації фактів на відповідні групи. Прийнято розрізняти одиничні факти і систему, тобто групу фактів, які відносяться до певного питання.

Особливим різновидом фактів є статистика. Під нею прийнято розуміти типові зведені числові характеристики, які ґрунтуються на спеціально організованому масовому спостереженні певних фізичних, економічних, політичних, культурних та інших явищ. Статистика має справу із величезним масивом відповідних фактів, групуючи й обробляючи їх за складною науковою методикою, з метою кількісної характеристики тих чи інших явищ у зв’язку з їх ознаками. Мало або нічого не говорячи про якість певного явища, статистика дає знання про загальні закономірності, тенденції соціальних процесів.

Згідно ст.19 Закону України «Про інформацію», статистична інформація – це офіційна документована інформація, що дає кількісну характеристику подій та явищ, що відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя України.

Широко використовуються статистичні дані у соціологічній інформації, яка дає відомості про ставлення громадян до тих чи інших суспільних явищ, репрезентує не так самі явища, як узагальнену, виражену у цифрах та відсотках думку громадськості.

Також виділяється науковий і художній факти. У першому випадку мають на увазі факти науково вивчені, осмислені за науковою методикою. У другому – йдеться про художні узагальнення (картини, типові характери). Художній факт – результат вивчення митцем великої кількості одиничних фактів, втілених в узагальненому образі.

Зрозуміло, у текстах, які оприлюднюють ЗМІ, наводяться факти, що різняться тематикою, ступенем складності та мірою узагальнення. Відзначимо лише, що за роллю фактів журналістські виступи можна умовно поділити на дві нерівні групи: подієва інформація, у якій факт відіграє самостійну роль і є до певної міри самоціллю; і узагальнюючі, а тим більше аналітичні, концептуальні твори, де факти відіграють роль аргументів, служать для доведення певної думки, ідеї твору. Від свіжих, вагомих фактів залежить рівень інформаційної насиченості статті, огляду, есе, нарису.

Наявні факти можна використовувати самостійно, навіть для доказу інших думок, відмінних від тих, які хоче довести певний автор.

У цьому випадку необхідно звернути увагу на саму подачу фактів, міру поєднання самого факту і його тлумачення, пояснення. Йдеться не про коментування, не про думку журналіста, не про його присуд з приводу того чи іншого явища, а про таку подачу факту, яка робить його зрозумілим, легше засвоюваним.

Об’єктом журналістського відображення може бути як сама дійсність, так і соціальні явища, і процеси, і людина. Словом, у полі зору журналістів знаходиться різноманітний світ у всіх його проявах. Включаючись в процес пізнання дійсності, журналіст фокусує увагу на суспільно-значущих подіях. У самому акті вибору об’єкта пізнання, в специфіці його сприйняття, різних форм відображення, в оцінці та інтерпретації життєвої ситуації виявляється авторська позиція. Тому, якщо говорити про співвідношення об'єктивного і суб'єктивного у факті, то багато авторів сходяться на тому, що зміст факту – це об’єктивне відображення події, що знаходиться поза людською свідомістю, а форма, в якій здійснюється це відображення, суб’єктивна.

Факт, як явище дійсності, можна класифікувати наступним чином:

• Факт як елемент дійсності.

• Факт як елемент свідомості.

• Факт як елемент тексту.

У першому випадку він – виступає джерелом інформації, об’єктом пізнання. У другому – він виявляється і засобом пізнання: ми користуємося ним приблизно так само, як моделями будь-якого із об’єктів реальності, розглядаючи їх з різних боків, спостерігаючи їх поведінку в різних умовах, і тим самим отримуємо додаткову інформацію, що наближає за змістом факт свідомості з фактом дійсності. У третьому випадку домінуючою функцією виявляється функція збереження інформації в матеріальній формі. При цьому факт зберігає і перші два ряди функцій: вони реалізуються при контакті тексту з аудиторією.

Нам відомо, що журналістика впливає і на розум, і на емоції читачів. Але способи подачі інформації можуть бути різними: в одному випадку автор апелює до розуму читача (зазвичай так будуються статті, що аналізують політичний чи економічний розвиток будь-якої ситуації), а в інших – до його почуттів, емоцій.

• Показуючи факт, ми пропонуємо читачеві самому робити висновки. Передбачається, що він сам в змозі прийти до висновків в результаті прочитання статті.

• Впливаючи на емоції читачів, ми пропонуємо їм готові висновки, заздалегідь характеризуючи подію як щось «хороше» або «погане» – залежно від нашого ставлення до цієї події.