Розділ 4 Вимоги до оформлення дипломної роботи

4.1. Текст

4.1.1. Набір і розміщення тексту

Оформлення дипломної роботи спеціаліста є важливим елементом її виконання, і одним з багатьох чинників, які враховуються при її оцінці Державною екзаменаційною комісією під час захисту. Автор повинен починати оформлення роботи лише тоді, коли буде зібраний і вивчений практично весь необхідний матеріал.

При оформленні роботи студенту необхідно дотримуватися відповідних вимог щодо способу виконання роботи, параметрів паперу і друку тексту, оформлення структурних елементів роботи, таблиць, графіків, формул і цитат, використовуваних в тексті, а також правил нумерації і брошурування роботи (додаток Н).

Дипломна робота має бути виконана і оформлена з додержанням усіх технічних вимог до наукових робіт. Текст роботи має бути набраний на комп’ютері та роздрукований на одному боці аркуша білого паперу формату А4. Шрифт Times New Roman, 14 пт, через 1,5 інтервали, вирівнювання тексту – по ширині аркуша, відступ першого рядка (абзац) – 1,25 см.

Текст розміщується на сторінці, яка обмежується полями: лівим - 30 мм, правим - 10 мм, верх­нім та нижнім - 20 мм. Відстань між заголовком і текстом має бути в межах 15–20 мм.

Шрифт друку повинен бути чітким, чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту ДРС повинна бути однаковою.

Вписувати в текст ДРС окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту. Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання дисертації, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка) машинописним способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

Скорочення слів у тексті, крім загальноприйнятих, не допускається. Перенесення слів у заголовку розділу і підрозділу не допускається. Між заголовками розділів, параграфів і текстом пропускається один рядок (з полуторним інтервалом).

Роздруковані на ЕОМ програмні документи повинні відповідати формату А4 (мають бути розрізаними), їх включають до загальної нумерації сторінок дисертації і розміщують, як правило, в додатках.

 Кожну структурну частину дипломної роботи спеціаліста треба починати з нової сторінки.

4.1.2. Заголовки

Текст основної частини ДРС поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Вони повинні мати заголовки, що чітко й коротко відображають їхній зміст і їх слід нумерувати араб­ськими цифрами; назви розділів слід друкувати по центру строки великими літерами, а підрозділи, пункти й підпункти - з абзацним відступом.

Заголовки структурних частин магістерської роботи "ЗМІСТ", "ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ" друкують великими літерами симетрично до тексту, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці у підбір до тексту, В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Заголовки підрозділів і пунктів слід друкувати напівжирним шрифтом з абзацним відступом з першої великої літери (всі інші - маленькі) без крапки в кінці та без підкреслень, а розділів – по центру великими літерами.

Слід звернути увагу на те, що такі структурні частини магістерської дипломної роботи, як "зміст", "перелік умовних позначень", "вступ", "висновки", "список використаних джерел" не мають порядкового номера, тобто не можна друкувати "1. ВСТУП", або "6. ВИСНОВКИ". Цифру, що вказує на поряд­ковий номер розділу, ставлять після слова "РОЗДІЛ", після неї крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу (додаток Т).

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається а номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка. Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) і текстом зверху і знизу має становити два вільних рядки.