2. Засади унормування української термінології

Міжнародна організація стандартизації ISO розробила засади та правила подання науково-технічних понять і систем понять ще на початку свого існування. Усі національні організації стандартизації переймають ці вимоги та правила та доповнюють їх специфічними нормами своєї мови.

2.1 Міжнародні засади і правила стандартизації термінології

Держстандарт України увів такі правила ще в 1993 році керівним (настановчим) нормативним документом КНД 50-011-93 [7]. На сьогодні вже видано нову редакцію такого нормативного документа у формі ДСТУ 3966-2000 “Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять” [8].

В обох згаданих документах велику увагу звернено на дотримання загальних вимог до термінів (однозначна відповідність поняттю, відповідність лесичного значення терміна та поняття, системність термінів, раціональна стислість, словотворча [дериваційна] здатність), до означень понять (наявність лише суттєвих ознак) і до сукупностей понять (зв'язність, системність, відсутність хибних кіл).

Виконати аналіз термінологічного стандарту чи його проекту на системність понять і відсутність хибних кіл без відповідних комп’ютерних засобів практично неможливо – це дуже великі затрати праці й відсутність гарантії на правильність виконання. Теоретичним підґрунтям для дослідження систем понять служать математичні (логіко-семантичні) моделі мови, а точніше мового лексикону [вербального фонду]. Такі моделі досліджували українські вчені Е.Скороходько, Л.Пшенична, які й побудували відповідні алгоритми та програми аналізу систем понять [11].

Технічний комітет у своїх експертних роботах повинен би користуватися програмними засобами банку термінологічних даних (БТД), розробленого М.Кузаном [12,13,14], серед яких міститься потрібний засіб системного аналізу понять, реалізований за алгоритмом [15]. Але цей БТД на сьогодні заповнено лише третиною бази термінологічних стандартів УкрНДІССІ станом на 1995 р., а ефективні програмні засоби його автоматизованого наповнення ще не розроблено. Аналіз систем понять термінологічних ДСТУ виконують індивідувльно засобами Microsoft Word.

Задачу виконання експертизи стандарту ТК СНТТ практично завжди розділяє щонайменше на три – фахову експертизу, до якої залучаються провідні фахівці Львівських інститутів, експертизу на системність понять і дотримання технічних правил  ДСТУ 3966-2000 щодо подання термінології, а також експертизу на дотримання норм автентичної української мови та тенденцій розвитку української термінології та фахової мови. Другу й третю експертизи виконують працівники комітету.

Не завжди вистачає часу й фахівців на перевіряння правильності чужомовних відповідників до українського терміна, для чого вимагається копітка праця з міжнародними стандартами, яких, на жаль нема в нашому БТД (в електронній формі). Лише з 2002-го року ISO фактично перейшов на кореспонденцію електронними термінологічними документами, що повинно покращити становище.

 

1.2 Головні засади відродження та розвитку української фахової мови й термінології

Усі національні організації стандартизації переймають загальні міжнародні вимоги та правила подання термінології і доповнюють їх специфічними правилами подання термінів і понять національною мовою згідно з її нормами.