Практична робота №7 Надання першої долікарської допомоги при нещасних випадках

Мета: вивчення основних принципів наданння долікарської допомоги у разі знепритомніння, травм, термічних впливів, отруєнь та особливих видів травм.

Завдання: теоретично відпрацювати надання першої долікарської допомоги потерпілому.

1. Які основні процедури оживлення?

Оживлення складається з двох основних процедур: відновлення дихання (штучне дихання) та серцевої діяльності (зовнішній масаж серця).

Тому, хто надає долікарську допомогу, треба розрізняти життя і смерть. Так, серцебиття визначається рукою або на слух зліва, нижче соска, а також на шиї, де проходить найбільша сонна артерія або ж на внутрішній стороні передпліччя. Наявність дихання встановлюється за рухами грудної клітки, за зволоженням дзеркала, прикладеного до носа потерпілого, за звуженням зіниць при раптовому освітленні очей або після їх затемнення рукою. При встановленні ознак життя необхідно негайно розпочати надання допомоги. Але навіть при відсутності перелічених ознак до тих пір, поки немає повної впевненості у смерті потерпілого, необхідно надавати йому допомогу у повному обсязі. Смерть складається з двох фаз: клінічної та біологічної. Клінічна смерть триває 5-7 хв, але незворотні явища в тканинах ще відсутні. У цей період, поки ще не сталось тяжких уражень мозку, серця та легень, організм можна оживити. Першими ознаками біологічної смерті є: помутніння рогівки та її висихання, деформація зіниць при здавлюванні, трупне задубіння, трупні синюваті плями.

2. Як зробити штучне дихання?

• Зробіть глибокий вдих.

• Відкрийте рот потерпілого і своїх губ щільно обхопите його губи (краще робити це через носову хустку або шматок тканини).

• Закрийте його ніс пальцями (інакше все повітря, що вдихається, вийде через ніс).

• Зробіть видих, вдихаючи повітря в легені потерпілого.

• Краєм ока контролюйте правильність виконання подиху (коли ви видихаєте, грудна клітка потерпілого повинна підніматися). Відсутність рухів грудної клітки вказує на те, що повітря в легені не надходить. У такому випадку ще раз переконаєтеся в прохідності верхніх дихальних шляхів. При необхідності прочистіть їх повторно. Іноді варто збільшити обсяг повітря, що вдихається.

• Варто пам'ятати, що ви забезпечуєте постраждалому тільки "вдих", "видих" повинний відбуватися без вашої участі (не потрібно намагатися видавлювати повітря з його легень).

• Частота штучних вдихів повинна бути, як правило, близько 18-20 у хвилину. Менша кількість вдихів не забезпечує надходження достатньої кількості кисню.

3. Як зробити зовнішній масаж серця?

Зовнішній масаж серця здійснюється у випадку його зупинки. При цьому робиться ритмічне стиснення серця між грудниною та хребтом. На нижню частину груднини кладуть внутрішньою стороною зап'ястя одну руку, на яку із силою надавлюють (з частотою 60 разів на хвилину) покладеною зверху другою рукою. Сила здавлювання має бути такою, щоб груднина зміщувалась вглибину на 4 .5 см. Масаж серця доцільно проводити паралельно із штучним диханням, для чого після двох-трьох вдихів роблять 15 здавлювань грудної клітини.

При правильному масажі серця під час натискання на груднину відчуватиметься легкий поштовх сонної артерії і звуження протягом кількох секунд зіниці, а також порожевіє шкіра обличчя і губи, з'являться самостійні вдихи. Не втрачайте пильності, не забувайте про можливість зупинки серця або дихання. Ви тільки почали надавати першу допомогу. Будьте готові до раптового другого приступу. Щоб його не пропустити, треба стежити за зіницями, кольором шкіри і диханням, регулярно перевіряти частоту і ритмічність пульсу.