Тема заняття

Значення, загальний план будови НС. Будова і функції нервових клітин, нервових волокон. Нервовий центр.

Література:

1. Коляденко Г.І. Анатомія людини: Підручник. – К.: Либідь, 2001.

2. Маруненко І.М. Анатомія і вікова фізіологія з основами шкільної гігієни: Курс лекцій. – К.: Професіонал, 2006.

3. http://medbib.in.ua/tsentralnaya-nervnaya-sistema.html

План заняття

1. Значення, загальний план будови НС.

2. Будова і функції нервових клітин, нервових волокон.

3. Нервовий центр.

1. Значення, загальний план будови нс

Нервова система поділяється на центральну і периферичну.

Центральна нервова система складається з головного і спин­ного мозку. Головний мозок міститься всередині мозкового черепа, а спинний мозок – у хребетному каналі. Головний і спинний мозок скла­дається з сірої і білої речовини. Сіра речовина утворена тілами клітин та їх відростками – дендритами. Біла речовина утворена довгими відростками до 1-1,5 м – аксонами.

До периферичної нервової системи належать 12 пар черепно-мозкових нервів і 31 пара спинномозкових нервів, їх сплетіння, нервові вузли або ганглії (невеликі скупчення тіл нейронів, що лежать в різних частинах тіла).

Нервовий вузол – обмежене анатомічне скупчення тіл нейронів, розміщене по ходу нерва і оточене сполучно-тканинною капсулою.

Нервова система людини умовно поділяється на соматичну та автономну (вегетативну).

Соматична нервова система (від грец. soma – тіло) іннервує довільну мускулатуру скелета та деяких внутрішніх органів – язика, глотки, гортані, очного яблука, середнього вуха.

Автономна (вегетативна) нервова система (від грец. autos – сам) – іннервує всі внутрішні органи, ендокринні залози та мимовільні м'язи шкіри, серце та судини, тобто органи, що здійснюють вегетативні функції в організмі (травлення, дихання, виділення, кровообіг тощо) та становлять внутрішнє середовище організму.

Вегетативні волокна до­ходять і до скелетних м'язів, але вони не викликають скорочення м'язів, а активізують у них обмін речовин. Такий вплив називається трофіч­ним. Автономна нервова система справляє трофічний вплив на центральну нервову систему. Центри автономної нервової системи розта­шовані у стовбурі головного і спинного мозку.

Периферична частина складається з нервових вузлів і нервових волокон. Відростки клітин ве­гетативних центрів виходять із спинного мозку в складі передніх корінців спинномозкових нервів, а з головного мозку – у складі черепних нервів. Ці відростки вкриті мієліновою оболонкою, тіла їх розташовані в центральній нервовій системі. Після виходу з мозку відросток закінчується в нервовому вузлі. Відростки клітин, що знаходяться в периферичних нервових вузлах ідуть до внутрішніх органів.

Шлях від центра до орга­на, що іннервується у автономній нервовій системі, складається з двох нейронів. Це типова ознака автономної (вегетативної) нервової систе­ми, тому що волокна соматичної нервової системи від центральної нервової системи доходять не перериваючись до органа, який вони іннервують. Волокна автономної (вегетативної) нервової системи мають низьку збудливість і невелику швидкість поширення нервових імпульсів – 1-30 м/с.

Автономна (вегетативна) нервова система поділяється на симпатичну (від лат. sympathes – співчутливий, співдружний) і парасимпатичну (від лат. префікса para – суміжність, sympathes – співчутли­вий, співдружний).

Центри симпатичної частини автономної нервової системи роз­ташовані в грудних і поперекових сегментах спинного мозку (від І груд­ного до I-IV поперекового).

Симпатичні нерви іннервують всі органи і тканини організму (прискорюють і підсилюють ско­рочення серця, розширюють зіниці, підвищують кров'яний тиск, підси­люють обмін речовин тощо).

Т іла центральних парасимпатичних нейронів містяться в довгас­тому і середньому відділах головного мозку та спинному мозку.

Ганглії парасимпатичної частини автономної нервової системи розташовані в стінках внутрішніх органів. Внутрішньоорганні ганглії розташовані в м'язових стінках серця, бронхів, стравоходу, шлунка, кишок, жовчного міхура, сечового міхура, а також в залозах зовнішньої і внутрішньої секреції.

Б ільшість внутрішніх органів має подвійну іннервацію: до кожного з них підходять 2 нерви – симпатичний і парасимпатичний. Симпа­тична частина автономної нервової системи сприяє інтенсивній діяль­ності організму, особливо в екстремальних умовах, коли потрібне на­пруження сил. Парасимпатична частина автономної нервової системи сприяє відновленню втрачених організмом ресурсів, забезпечує нормаль­ну життєдіяльність людського організму у стані спокою та під час сну (уповільнює скорочення серця та зменшує їх силу, звужує зіниці, знижує кров' яний тиск).