Поняття про достатнє і збалансоване живлення

Основа життєдіяльності будь-якої біологічної системи -обмен речовин між нею і зовнішнім середовищем. Повсякденна їжа повинна містити в достатній кількості і оптимальному співвідношенні всі необхідні організму речовини. Для побудови, відновлення кліток і тканин, обміну речовин і енергії організму людини потрібно близько 70 хімічних сполук. Їжа людини повинна бути хімічно різноманітною, містити всі необхідні живильні речовини в певному співвідношенні. Із-за хімічно одноманітної незбалансованої їжі порушується обмін речовин в організмі.

Теоретичною основою сучасної науки про живлення є концепція збалансованого харчування, сформульована академіком АМН А. А. Покровським. Згідно цієї концепції забезпечення нормальної життєдіяльності можливе за умови постачання організму необхідною кількістю енергії, білків, вуглеводів, жирів, вітамінів, мінеральних речовин, води в потрібних для організму співвідношеннях.

Збалансоване харчування — це живлення, що забезпечує організм всіма необхідними йому харчовими речовинами в строго певних співвідношеннях, кореляційні залежності між засвоєнням їжі і ступенем збалансованості її хімічного складу. На основі концепції збалансованого харчування побудована схема визначення харчової цінності окремих продуктів харчування, розроблені норми потреби людини в харчових речовинах. У раціоні здорової людини при середньому рівні енерговитрат оптимально наступне співвідношення білків, жирів і вуглеводів 1:1:4(5), що дозволяє максимально задовольнити енергетичні і пластичні потреби організму. При посилених енерговитратах вміст білків в їжі необхідно зменшувати, збільшуючи кількість жирів і вуглеводів: білки повинні складати 12—13% загальній калорійності харчового раціону; жири - 30—50%. При важкій фізичній роботі вміст білків в харчовому раціоні може бути понижене до 11%, жирів — до 33% (для південний районів — 27—28, північних — 38—40%).

Згідно концепції А. А. Покровського забезпечення нормальної життєдіяльності людини можливе не тільки за умови його постачання адекватними кількостями енергії і білка, але і при дотриманні строгих співвідношень незамінних харчових чинників, кожному з яких належить специфічна роль в обміні речовин.

Живлення прийнято вважати нормальним тоді, коли їжа покриває потреби дорослої людини. В результаті маса тіла постійна, організм функціонує нормально. Повноцінний харчовий раціон дитини повинен забезпечувати прогресивний приріст показників маси і довжини тіла і розвиток відповідно віку всіх його систем і органів. Це достатнє або краще сказати — повноцінне живлення можна протиставити неповноцінному або недостатньому. Усесвітня організація охорони здоров'я рекомендує розрізняти чотири наступні основні форми патологічних станів, що викликаються незадовільним в гігієнічному відношенні харчовим раціоном: недоїдання — споживання протягом більш менш тривалого часу недостатньої по калорійності кількості їжі; специфічна форма недостатності — стан, викликаний відносним або абсолютним недоліком в раціоні одного або декількох харчових речовин; переїдання — споживання надмірної кількості їжі; незбалансованість — неправильне співвідношення в раціоні необхідних харчових речовин.

Даючи гігієнічну оцінку живлення населення, необхідно звертати особливу увагу на зміст тих харчових речовин, хімічні структури яких не синтезуються ферментними системами організму. Ці речовини, звані незамінними чинниками живлення, необхідні для нормального обміну, причому до їх числа відносяться деякі амино- і полиненасыщенные жирні кислоти, вітаміни і мінеральні елементи.

Разом з концепцією збалансованості живлення А.А.Покровський встановив закон відповідності ферментних наборів організму хімічній структурі харчового раціону.

Основні гігієнічні принципи побудови будь-якого раціону живлення. Їжа винна:

по калорійності задовольняти енергетичні потреби людини;

містити в достатній кількості всі речовини, необхідні для пластичних цілей і регуляції фізіологічних функцій;

бути збалансованою за змістом різних харчових речовин, кількість яких повинна знаходитися в певних співвідношеннях;

відповідати ферментному статусу організму;

бути нешкідливою (не містити токсичних речовин і патогенних бактерій).