1. Науково-методичне обгрунтування теми

Дисфункціональні маткові кровотечі (ДМК) є наслідком порушення гормональної функції яєчників, яка зустрічається у різні вікові періоди життя жінки: у пубертатний період — 12—18 років, у репродуктивний період — 18—45 років та у періменонаузальний період — 45—55 років. Такі широкі вікові межі ДМК дозволяють вважати їх найчастішою гормональною патологією репродуктивної системи жінки. Частота ДМК дуже велика — 15—20% від усіх гінекологічних хворих. Це призводить до високої втрати працездатності, розвитку нейропсихічних ускладнень, інвалідизації жінок. Лікарю будь-якої спеціальності необхідні міцні знання з даної патології, бо дуже часто доводиться зустрічати її у хворих чи бачити наслідки цієї патології.

IV. Зміст навчального матеріалу

ДМК — це ациклічні маткові кровотечі тривалістю більш як 7 днів після періоду затримки більш ніж 1,5 місяця.

Термін "дисфункційні" підкреслює відсутність анатомічної патології, яка може бути причиною кровотечі. ДМК є наслідком порушень гормональної функції яєчників, яка зустрічається у різні вікові періоди життя жінки.

Причини ДМК: нейропсихічні стреси; психічне чи фізичне перевтомлення; аліментарні фактори (недоїдання, гіповітамінози, побутові труднощі); наслідки соматичних захворювань (особливо печінки та нирок) та запальних процесів геніталій; гострі та хронічні інфекції; ендокринні захворювання.

Патогенез. В основі патогенетичного механізму ДМК у всі вікові періоди лежать порушення утворення та виділення гонадотропних гормонів, які регулюють гормональну (та репродуктивну) функцію яєчників. У пубертатному періоді гонадотропна функція ще не сформувалася, виділення ФСГ та ЛГ мають хаотичний характер. У клімактеричному віці гонадотропна функція порушується через інволютивні процеси, мають перевагу утворення та виділення ФСГ, рівень ЛГ також підвищується, набуває монотонного характеру, порушується механізм зворотного зв'язку між яєчниками та гіпофізом. У репродуктивному віці причиною порушення циклічної функції можуть бути стреси, інфекції, гормональні зсуви, обумовлені перериванням вагітності, захворювання ендокринних залоз, деякі лікарські засоби.

Результатом порушення гонадотропної функції гіпофізу є гормональна дисфункція яєчників, яка протікає за типом ановуляції з атрезією чи персистенцією фолікулів. При цьому майже завжди має місце відносна чи абсолютна гіперестрогенія, оскільки відсутність повноцінного жовтого тіла в яєчниках призводить до дефіциту прогестерону. Гіперестрогенія є причиною розвитку гіперпластичних процесів ендометрія, у тому числі і атипічних форм.

Анатомічним субстрактом кровотечі при ДМК є ділянки некрозу та крововиливу в гіперплазованому ендометрії. На інтенсивність кровотечі впливають фактори місцевого гемостазу — підвищення фібринолітичної активності, зменшення агрегації тромбоцитів та скоротливої активності судин базального шару ендометрія. Внаслідок цього гальмуються тромбоз та спазм судин — процеси, які припиняють кровотечу при нормальних менструальних циклах. Такі загальні принципи патогенезу ДМК.

Проте є певні відмінності в механізмі ДМК залежно від циклу (овуляторний чи ановуляторний) та періоду життя жінки. Ці відмінності і є основною класифікації ДМК.

Класифікація ДМК за віком:

• ДМК у пубертатному віці (ювенільні кровотечі);

• ДМК у репродуктивному віці;

• ДМК у періменопаузальному періоді (клімактеричні кровотечі).

Класифікація ДМК за характером порушень менструального циклу та функціонально-морфологічним змінам: А. Ановуляторні ДМК.

1. Короткочасна персистенція фолікула.

2. Тривала персистенція фолікула.

3. Атрезія фолікулів. Б. Овуляторні ДМК.

1. Гіпофункція жовтого тіла.

2. Гіперфункція жовтого тіла.

3. Гіпофункція фолікула, який дозріває.

4. Гіперфункція фолікула, який дозріває.

Хоч будь-яка форма ДМК може зустрічатися у різні періоди життя жінки, але є все ж таки певні закономірності: у юнацькому та передменопаузальному періодах, як правило, спостерігаються ановуляторні ДМК, у репродук­тивному — овуляторні: