Типи та функції соціальних інститутів

Тип інституту	Функції
Економічні (власність, гроші, банки, господарські об'єднання)	Організовують економічну сферу суспільства, забезпечують виробництво і розподіл суспільного багатства, регулюють грошовий обіг.
Політичні (держава, Верховна Рада, суд, прокуратура, армія, міліція)	Пов'язані зі встановленням, виконанням і підтриманням певної форми політичної влади, збереженням і відтворенням ідеологічних цінностей.
Культурні та виховні (наука, освіта, релігія, ЗМ1)	Сприяють засвоєнню і відтворенню культурних, соціальних цінностей, соціалізації індивідів.
Соціальні (шлюб, сім 'я)	Організовують добровільні об'єднання, регулюють повсякденну соціальну поведінку людей, міжособистісні стосунки.

Інститути мають такі складові (за І. Рущенко):

• маси людей або спеціалізовані групи, зайняті стандартною діяльністю певного напрямку або змісту;

• технології, знаряддя праці та матеріальні ресурси, необхідні для реалізації певного виду діяльності;

• регулятори діяльності у вигляді наборів цінностей, символів, норм, правил, кодексів, традицій, санкцій;

• соціальні ролі відповідно до розподілу праці і характеру діяльності разом з організаційними схемами та прийомами, що реалізуються у межах спеціалізованих закладів, установ, підприємств тощо.

Поряд з соціальними інститутами важливим елементом суспільства є соціальні організації. Суспільство немислиме без соціальних організацій – магазинів, банків, підприємств, університетів, лікарень, в'язниць та ін.

Соціальна організація – цільова соціальна система, призначена для координації діяльності двох і більше людей, шляхом розподілу праці та ієрархізації влади.

Соціальна організація – соціальна група людей, орієнтована на досягнення взаємопов’язаних специфічних цілей і формування високоформалізованих структур.

Соціальна організація – це сукупність ієрархічно розташованих та впорядкованих соціальних позицій (статусів), виконуваних функцій (ролей), відносин і зв'язків працівників, які прагнуть до реалізації певних цілей узгодженим чином. Організація характеризується такими ознаками: має власну назву, статут, мету, сферу діяльності, порядок роботи, штат працівників, інколи уніформу та ін.

І. Пригожин виділив такі три типи соціальних організацій залежно від структури:

1. Адміністративні організації характеризуються жорстко заданою структурою і високим ступенем формалізації відносин, директивно встановленими ззовні цілями, обмеженими можливостями для працівників впливати на них. Наприклад, міністерства, навчальні заклади, лікувальні заклади та ін.

2. Громадські організації від адміністративних відрізняються добровільністю членства, менш формалізованими структурами, більшою можливістю впливати на кінцеві цілі. Наприклад, політичні партії, профспілки, клуби за інтересами та ін.

3. Асоціативні організації – ступінь формалізації відносин є мінімальним, структури рухомі, цілі не декларовані, а вплив на них індивідів досить великий. Яскравий приклад – сім'я.